15 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/706/21
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.
за участю: позивач - ОСОБА_1 ,
представник Третьої особи - Слівінський О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Третя особа: Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення щодо відмови в подальшому проходженні атестації прокурорів регіональних прокуратур.
Ухвалою суду від 27.01.2021року позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовчі судові засідання у справі, призначені на 17.02.2021року та на 03.03.2021року, не відбулися по причині неявки представників сторін та подання відповідних клопотань.
Ухвалою суду від 03.03.2021року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.04.2021року Офіс Генерального прокурора залучено до справи в якості Третьої особи на стороні Відповідача і по цій причині відкладено проведення судового засідання у справі
В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що з вересня 2007року працює в органах прокуратури. Станом на 25.09.2019року працювала на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Житомирської області. Перебуваючи на вказаній посаді, Позивач 08.10.2019року подала заяву про намір пройти атестацію та про переведення на роботу в Житомирську обласну прокуратуру. З 06.02.2020року Позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із переведенням на роботу за конкурсом на адміністративну посаду державної служби Офісу Генерального прокурора. З 07.05.2020року Позивач була переведена з Офісу Генерального прокурора на посаду заступника начальника відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури Житомирської області (посада державного службовця).
Рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Позивач була включена в графік складання іспиту у формі анонімного тестування, який успішно склала і була допущена до другого етапу - тестування на загальні здібності та навички, який також успішно склала і була допущена до третього етапу атестації - співбесіди.
Разом з тим, оскаржуваним рішенням Відповідача 30.11.2020року Позивач не була допущена до третього етапу атестації - співбесіди та не включена до графіку проведення співбесіди. Таке рішення вважає протиправним з підстав, наведених у відзиві.
Представник Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Відповідача у справі, в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов не подав.
Представник Офісу Генерального прокурора, Третьої особи по даній справі, проти позову заперечив і пояснив, що Позивач правомірно була не включена до графіку проведення співбесід, так як не має статусу прокурора, а є державним службовцем на відповідній посаді в органах прокуратури.
Інші доводи на підтвердження позиції Офісу Генерального прокурора наведені у письмових поясненнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення Позивача, представника Третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав щодо проходження прокурорами атестації регулюються правовими нормами Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII (надалі-Закон N 1697-VII) та із врахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року N 113-IX (надалі-Закон N 1697-VII), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Як зазначено в п.1 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (окрім окремих його положень, тобто з 25.09.2019року після опублікування в Голосі України, 2019, 09, 24.09.2019 N 182.
В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 , Позивач по даній справі, з вересня 2007року працює в органах прокуратури.
Станом на 25.09.2019року працювала на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Житомирської області. Перебуваючи на вказаній посаді Позивач 08.10.2019року подала заяву про намір пройти атестацію та про переведення на роботу в Житомирську обласну прокуратуру.
З 06.02.2020року Позивача звільнено із займаної посади у зв'язку із переведенням з 07.02.2020року на роботу за конкурсом на адміністративну посаду державної служби Офісу Генерального прокурора. З 07.05.2020року Позивач була переведена з Офісу Генерального прокурора на посаду заступника начальника відділу кадрової роботи та державної служби прокуратури Житомирської області (посада державного службовця).
Безспірно, відповідно до вимог п.7 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом п.7 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX.
В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що саме у відповідності до вказаних вимог Закону N113-IX Позивачем 08.10.2019року, перебуваючи на посаді прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури Житомирської області, була подана заява про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти передбачену для цього цим Законом атестацію (а.с.17).
Суд враховує, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора та професійної етики та доброчесності прокурора, яка здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (п.9 та п.12 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX).
Процедура оцінки професійної компетентності прокурора та його професійної етики та доброчесності врегульована правовими нормами Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженої наказом Генерального прокурора від 03.10.2019року №221 з подальшими змінами та доповненнями ( надалі - Порядок №221).
Приписами п.11, п.13 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX та п.2 розділу 1.Загальні положення Порядку №221 передбачено, що атестація прокурорів регіональних прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Крім того, наказом Генерального прокурора України №233 від 17.10.2019року затверджено Порядок роботи кадрових комісій (надалі - Порядок №233).
Відповідно до положень п.13 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку №221.
Аналогічно, згідно положень п.6 Порядку №221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 02.11.2020року (проток №1) Позивача було включено у графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки на 11.11.2020року (а.с.115-133).
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до рішення №1 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11.11.2020року (протокол №3) Позивача, як особу, що успішно пройшла анонімне тестування з використанням комп'ютерної техніки, було допущено до складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки на загальні здібності та навички (а.с.181-182).
Судом встановлено та визнається сторонами, що відповідно до рішення №3 Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11.11.2020року (протокол №3) Позивача, як особу, що успішно пройшла анонімне тестування з використанням комп'ютерної техніки на загальні здібності та навички, було допущено до проведення співбесіди з метою виявлення відповідності вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності (а.с.191-192).
Разом з тим, Відповідач, 30.11.2020року своїм рішенням, викладеним в протоколі №6, відмовили Позивачу в подальшому проходженні атестації прокурорів (а.с.196-203).
Як зазначено в даному оскаржуваному рішенні Відповідача, підставою для такого рішення слугувала суперечливість нормативних актів, так як відповідно до повідомлення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, Позивач наказом прокурора Житомирської області від 04.02.2020року звільнена з посади прокурора та органів прокуратури за власним бажанням і на даний час не має статусу прокурора у зв'язку з чим не може брати подальшу участь у атестації прокурорів.
Таке рішення Відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
По-перше, в розумінні вимог ст.19 Конституції України, Відповідач, як суб'єкт певних владних повноважень, зобов'язаний діяти на підставі, в межах та у спосіб визначений Законом.
Разом з тим, за приписами п.8 розділу 1.Загальні положення Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія, до якої відноситься Відповідач у справі, ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Більш того, відповідно до п.16 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX. та п.6 розділу III. Порядку №221 передбачена лише одна підстава для не допуску до співбесіди - "Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації".
Таким чином, ні правові норми Закону N113-IX, ні правові норми Порядку №221, ні додаток №1 до нього не наділяють Відповідача повноваженнями на прийняття оскаржуваного рішення про "відмову в подальшому проходження атестації прокурорів".
По-друге, при ухваленні вказаного рішення Відповідач не врахував, що коло осіб, на яких не поширюється Положення щодо проходження прокурорами атестації, визначено приписами п.8 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX іє вичерпним. Відповідач за своєю посадою не відноситься до кола таких осіб.
По-третє, прийняттям оскаржуваного рішення Відповідач по суті скасував своє ж рішення №3 від 11.11.2020року про допуск Позивача до проходження співбесіди.
Підстави та наявність у Відповідача права на скасування власних рішень, відповідні для цього обґрунтування, в оскаржуваному рішенні від 30.11.2020року не наведено, що свідчить про його певну упередженість.
Одночасно суд враховує, що в силу п.18 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до вимог п.20 розділу "II. Прикінцеві і перехідні положення" Закону N113-IX у разі оприлюднення відповідного оголошення про добір на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора особи, які не займали посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, мають право, за умови відповідності вимогам, визначеним статтею 27 Закону України "Про прокуратуру", взяти участь у доборі на вакантні посади прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, які з'явилися після звільнення прокурорів за власним бажанням, неуспішного проходження прокурорами атестації або з інших підстав
Аналіз вказаних правових норм свідчить, що Позивач, яка займала посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, але не пройшла атестацію в силу оскаржуваного рішення Відповідача, фактично позбавлена природного права на подальшу фахову та кар'єрну діяльність в органах прокуратури на відповідних посадах прокурорів.
Зазначене свідчить, що в розумінні положень ч.2 ст.2 КАС України оскаржуване рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено не на підставі та не в межах повноважень, без урахуванням всіх обставин, упереджено, без дотримання рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів Позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Шістнадцяту кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур включити ОСОБА_1 до графіку проведення співбесід з прокурорами регіональних прокуратур.
Одночасно суд зазначає, що оскаржуване рішення Відповідача мало місце 30.11.2020року, а з даним позовом Позивач звернулася до суду лише 15.01.2021року.
Разом з тим, копію оскаржуваного рішення Позивач отримала на свою електронну пошту лише 30.12.2020року, а тому суд вважає, що Позивачем не пропущено строк, передбачений ч.5 ст.122 КАС України, для подачі даного позову.
За подання даного позову Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00грн..
Суд враховує, що в силу п.17 Порядку №233 організація забезпечення приміщенням та створення умов для роботи кадрових комісій покладається на Офіс Генерального прокурора.
Таким чином, відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 908,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, викладене в протоколі засідання комісії за №6 від 30.11.2020року, в частині відмови ОСОБА_1 в подальшому проходженні атестації прокурорів регіональних прокуратур.
Зобов'язати Шістнадцяту кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур включити ОСОБА_1 до графіку проведення співбесід з прокурорами регіональних прокуратур.
Судові витрати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у вигляді судового збору в сумі 908,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 21 квітня 2021 року