22 квітня 2021 року м. Житомир
справа № 240/21343/20
категорія 111030700
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2020 №544/06/25/РРО/ НОМЕР_1 в частині накладення штрафних санкцій за порушення зберігання, реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого заразка.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеною уповноваженими особами відповідача фактичної перевірки діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) складено акт від 02.11.2020, у якому зазначено про порушення абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання тютюнової суміші для кальяну, без упаковки та марок акцизного податку. На підставі висновків акта перевірки від 02.11.2020 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.11.2020 №544/06/25/РРО/ НОМЕР_1 в частині накладення штрафних санкцій у розмірі 17000 грн за порушення зберігання, реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Однак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення у частині накладення штрафу за зберігання, реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка протиправним. Вказує, що тютюнова суміш для кальяну дійсно зберігається в спеціальних контейнерах, оскільки зберігання її після відкриття в пакуванні виробника є ризиковим, адже наявні в тютюновій суміші елементи без належного вакуумування призводять до його швидкого псування. Зазначає, що все пакування виробника тютюнової суміші для кальяну було в наявності, містило марки акцизного податку та співпадало по штрих-коду вказаному у видатковій накладній.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині накладення штрафних санкцій за порушення зберігання, реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвала суду про відкриття провадження була направлена учасникам справи за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем 17.12.2020.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№54954/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства передбачено застосування до суб"єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій за будь-яке із діянь: виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв або тютюнових виробів) без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Оскільки під час фактичної перевірки позивача було встановлено факт зберігання тютюнової суміші для кальяну в окремих пластикових лотках (ємностях), щільно закритих пластиковою кришкою, без марок акцизного податку, то оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.04.2018 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19).
02 листопада 2020 року уповноваженими особами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на підставі направлення №1891 від 20.10.2020 та №1892 від 20.10.2020, проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами проведеної перевірки складено акт №544/06/25/РРО/ НОМЕР_1 від 06.11.2020, у якому зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання тютюнової суміші для кальяну у лотках, без пачок (упаковки) та без марок акцизного податку. Зазначено, що кожний вид тютюнової суміші для кальяну «Basio» зберігається в окремому пластиковому лотку (ємності), щільно закритому пластиковою кришкою, без марок акцизного податку (а.с.14-15).
На підставі акту перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області 26.11.2020 прийнято податкове повідомлення-рішення №0007480706, відповідно до якого до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17000 грн (а.с.17).
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що фактична перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Щодо порушення позивачем абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відповідно до якого передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР) маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) вказується власна назва виробу.
На кожній пачці, коробці або сувенірній коробці вказується:
- найменування суб'єкта господарювання-виробника або тютюнової компанії;
- загальна та власна назви;
- наявність фільтруючого мундштука;
- кількість одиниць у пачці, коробці чи в сувенірній коробці;
- відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони;
- медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті;
- позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України);
- штриховий код.
На упаковці (за виключенням прозорих обгорток), в якій вироби знаходяться в пачках або коробках, вказується: загальна та власна назви виробу; кількість одиниць продукції в упаковці; медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті; штриховий код.
На транспортній тарі вказується: загальна та власна назви виробу; найменування суб'єкта господарювання-виробника та його місцезнаходження; кількість одиниць продукції в упаковці; дата виготовлення; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).
За правилами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пунктів 226.1, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно з пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
У розумінні статті 1 Закону України №481/95-ВР тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарети, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
У свою чергу, визначення терміну «тютюн для кальяну» надано в пункті 1 примітки до підпозиції 24 розділу IV Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Згідно з цим пунктом термін «тютюн для кальяну» означає тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом або без вмісту ароматичних масел і екстрактів, меляси або цукру, який має або не має фруктовий аромат. Проте продукти, що не містять тютюну, призначені для куріння за допомогою кальяна, виключаються з цієї підпозиції.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення №1251) встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Відповідно до пункту 23 Положення №1251 на тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку; на картриджі, заправні контейнери та інші ємності для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - у такий спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання.
Отже, аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що обіг тютюнових виробів (після їх виробництва до продажу кінцевому споживачу) повинен здійснюватися з обов'язковим нанесенням на пачки марок акцизного податку встановленого зразка.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», статті 226 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону України №481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним законодавчим актом, та доведення вини особи у його вчиненні.
Так, судом встановлено, що на підставі наданих до суду доказів, при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено зберігання тютюнової суміші для кальяну «Basio» чотирьох видів (з різними смаками), в пластикових контейнерах без наявності марок акцизного податку.
Позивач вказав, що тютюнова суміш для кальяну «Basio» реалізується на підставі ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами №06250311202001474 від 03.07.2020, проте зберігання після розкриття пакування виробника здійснюється в спеціальних контейнерах, оскільки наявні в тютюновій суміші елементи без належного вакумування призводять до його швидкого псування (а.с. 9-10).
З наведеного слідує, що тютюнова суміш для кальяну «Basio» реалізується суб'єктом господарювання. Проте, суд звертає увагу, що позивачем надано до суду видаткову накладну №5698 від 16 липня 2020 року, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юнайтед табако»" поставило ФОП ОСОБА_1 сертифіковану тютюнову суміш для кальяну «Basio» п'яти різних смаків, загальною кількістю 9 пачок (а.с.11).
Абзацом 15 (16) частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР передбачено, що за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Відтак, об'єктивною стороною правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР, є вчинення суб'єктом господарювання дій, що полягають у виробництві, зберіганні, транспортуванні або реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
При цьому з огляду системний аналіз викладених норм права, суд дійшов висновку, що зберігання та реалізація тютюнових виробів за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пачці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкритої) пачки або іншої тари з вмістом тютюну. Натомість у разі реалізації у закладах торгівлі (в даному випадку в барі) послуги «паління кальяну» чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пачці або іншій тарі.
У письмових поясненнях до акту перевірки від 02.11.2020 уповноважена особа позивача - ОСОБА_2 пояснила, що зберігання тютюнової суміші для кальяну в пластикових контейнерах зумовлене тим, що упаковка виробника виготовлена із картону, тому при тривалому зберіганні суміші, яка є вологою та іноді рідкою, призводить до її швидкого псування. Також вказала, що накладні на тютюнову суміш знаходяться в іншому місці та будуть надані пізніше. Окрім того, у вказаних поясненнях зазначено про те, що оригінали упаковки тютюнової суміші для кальяну разом з акцизними марками не збереглись до цього часу (а.с. 30).
Відповідно до положень п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, контролюючим органом не досліджувалися упаковки з тютюновою сумішшю, яка в ході реалізації знаходилась у окремих боксах.
Тобто, встановити наявність чи відсутність на вказаному товарі акцизної марки при його зберіганні в місці реалізації можна лише щодо упаковки, а не щодо самої тютюнової сумішші, після розкриття упаковки та розірвання акцизної марки питання залишення її решток на упаковці законодавством не передбачено, і сама по собі відсутність на конкретній упаковці (футлярі) акцизної марки чи її решток не свідчить, як про реалізацію так і про зберігання тютюнової сумішші без сплати акцизних марок, за наявності достовірних доказів на придбання у встановленому законом порядку сертифікованого товару (а.с.11).
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що матеріали проведеної фактичної перевірки позивача не містять належних і достатніх доказів того, що наявні тютюнові вироби за наведеним в акті переліком, зберігалися без марок акцизного податку встановленого зразка.
Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0007480706 від 26.11.2020 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №0007480706 від 26.11.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 840 (вісімсот сорок) грн 80 (вісімдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено у повному обсязі 22 квітня 2021 року.
Суддя А.В. Горовенко