Ухвала від 20.04.2021 по справі 200/2434/21-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про продовження розгляду справи

20 квітня 2021 р. Справа №200/2434/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.04.2020 № 132, стягнення заборгованості з пенсії з 18.01.2020 по 30.11.2020 в сумі 117 01,08 грн.

Позивач звернувся до суду із позовом 05.03.2021.

Ухвалою від 10.03.2021 відкрито провадження у справі, ухвалою від 09.04.2021 позов залишено без руху через виявлення пропуску позивачем строку звернення до суду.

На виконання ухвали позивача надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, де зазначено, що 12.04.2020 позивач звернувся до відповідача через електронний портал із заявою про призначення пенсії, 15.04.2020 в електронному кабінеті позивача на веб-порталі Пенсійного фонду з'явилась помітка «відмовлено», однак текст відповідного рішення не надходив, підстави відмови у призначенні пенсії позивачу не були повідомлені. 17.12.2020 позивач отримав лист від 29.10.2020 (копія якого наявна в матеріалах справи) у відповідь на звернення від 13.10.2020, в якому відповідач навів підстави відмови у призначенні пенсії.

23.12.2020 за наслідком повторного звернення позивачу призначено пенсію з 01.12.2020.

Частинами 1 та 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання можливості поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду суд виходить із наступного.

Конституцією України встановлено, що людина є найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8 Конституції України).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46 Конституції України ).

Аналогічні зобов'язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах. Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973) визначає право кожної людини на соціальне забезпечення.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у Рішенні від 04.06.2019 №2-р/2019 за будь-яких обставин сутність права на пенсійне забезпечення як складової конституційного права на соціальний захист не може бути порушеною, а законодавче регулювання у цій сфері має відповідати принципам соціальної держави. Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 наголосив на необхідності дотримання вказаних принципів.

За своєю правовою природою пенсія є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).

Суд зазначає, що встановлення у процесуальному законодавстві обмеженого строку звернення до суду має на меті, перш за все, дисциплінувати учасників справи, полегшити надання учасниками адміністративного процесу доказів, що підвищує їх достовірність і, тим самим, сприяє встановленню судом істини, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних відносин. Наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню, зокрема, у разі наявності сумніву щодо можливості встановлення об'єктивної істини в розглядуваній справі внаслідок значного спливу часу.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 7.02.2019 у справі №295/6531/17 при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком) та легалізації правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.

У даному випадку пропуск строку звернення до позивача не є таким, що міг вплинути на достовірність наданих суду доказів або викликати сумніви у можливості встановлення об'єктивної істини. Позивач не байдуже ставився до своїх прав та до моменту звернення до суду намагався вирішити спірне питання шляхом направлення запитів відповідачу.

Приймаючи до уваги наведене вище та обставини спору, що виник між сторонами, враховуючи значимість спору для позивача суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом ч. 14 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне продовжити розгляд даної адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 121, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити.

Визнати поважними припини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та поновити його.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Михайлик

Попередній документ
96452205
Наступний документ
96452207
Інформація про рішення:
№ рішення: 96452206
№ справи: 200/2434/21-а
Дата рішення: 20.04.2021
Дата публікації: 26.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (09.07.2021)
Дата надходження: 26.05.2021
Предмет позову: визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії