22 квітня 2021 року Справа 160/6355/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» в якій позивач просить:
- визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатом подання моєї скарги до Кабінету Міністрів України за № БЛ-12339627 від 06.04.2021, на підставі статті 28 закону України «Про звернення громадян», протиправними та зобов'язати Державу Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі частини 1 статті 276 ЦКУ, негайно вчинити дії спрямовані на поновлення:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 » та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України «Про звернення громадян» та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології
ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом
кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » брати участь в управлінні державними справами, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на достатній
життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на охорону
здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України, шляхом запровадження у виробництво технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, на підставі пункту 10-1 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка є гарантією захисту прав фізичних та юридичних осіб від протиправних дій посадових осіб державних органів влади, за порушення Державою Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації:
1) гарантії екологічних прав співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статтею 50 Конституції України;
2) гарантії права на захист моральних та матеріальних інтересів пов'язаних із об'єктами інтелектуальної власності співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 54 Конституції України;
3) гарантії права на звернення щодо реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 » та скаргою про їх порушення, у відповідності із законом України «Про звернення громадян» та статтею 40 Конституції України;
4) гарантії права на вільний розвиток особистості кожного із співавторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 23 Конституції України;
5) гарантії права на рівність конституційних прав і свобод та рівності перед законом
кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із статтею 24 Конституції України;
6) гарантії права на захист життя і здоров'я співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань посадових осіб державних органів влади, у відповідності із статтею 27 Конституції України;
7) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » брати участь
в управлінні державними справам, у відповідності із статтею 38 Конституції України;
8) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, у відповідності із статтею 41 Конституції України;
9) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, у відповідності із статтею 42 Конституції України;
10) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає у відповідності із статтею 43 Конституції України;
11) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності із статтею 46 Конституції України;
12) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на достатній
життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, у відповідності із статтею 48 Конституції України;
13) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на охорону
здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, у відповідності із статтею 49 Конституції України;
14) гарантії права кожного із співавторів технології ОСОБА_5 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, у відповідності із статтею 56 Конституції України,
на підставі статті 1173, частини 2 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України «Про звернення громадян», статті 56 Конституції України,
моральну шкоду ОСОБА_1 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 ( тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
моральну шкоду ОСОБА_2 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
моральну шкоду ОСОБА_3 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
моральну шкоду ОСОБА_4 за моральні страждання, продовж 2006-2021 років, у розмірі 10000 (десять тисяч) місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
Відшкодувати ОСОБА_1 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.
Відшкодувати ОСОБА_2 одноразову матеріальну шкоду (упущена вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
Відшкодувати ОСОБА_3 одноразову матеріальну шкоду (упущена
вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
Відшкодувати ОСОБА_4 одноразову матеріальну шкоду (упущена
вигода), яка складає 1 відсоток від розміру субсидій для громадян на 2021 рік для оплати енергоносіїв та комунальних послуг у розмірі 350 млн. грн.,
Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007
року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду,
Відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду за період з 1 січня 2007 року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015
року по дату забезпечення реалізації у виробництво спільної інтелектуальної власності по вказаним заявкам на винаходи у розмірі всіх місячних мінімальних Єдиних соціальних внесків до Пенсійного фонду,
Відшкодувати ОСОБА_4 матеріальну шкоду за період з 1 вересня 2015
року по дату її виплати шкоду у розмірі всіх місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб,
Відшкодувати ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі вартості газу та електричної енергії за опалювальний період 2020-2021 року, та
Перерахувати вказані кошти за моральні страждання у розмірі 40 тисяч місячних прожиткових мінімумів для працездатних осіб та упущену вигоду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі 1400 млн. грн., які є коштами платників податків, на рахунок Благодійного фонду «Екологія-Геос», код отримувача 33474710, АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2021 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України» на 2021 рік встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
За змістом приписів пп.1 п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, позовні вимоги про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 908,00грн.
Із змісту позову встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, які по суті є однією позовною вимогою, в зв'язку з тим, що позивачем заявлено кілька позовних вимог, які є похідними від основної. Проте, до позову не додано документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову немайнового характеру, сплаченого в установленому порядку та розмірі з урахуванням кількості заявлених позовних вимог немайнового характеру.
За таких обставин, судом встановлено, що позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору для забезпечення доступу до правосуддя у відповідності до статей 2 та 5 КАС України та статей 3, 8, 55 Конституції України.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах “Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії”, “Креуз проти Польщі”, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Однак ЕСПЛ також неодноразово вказував на те, що вимога про сплату судового збору не обмежує право заявників на доступ до суду (справа "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95 від 19.06.2001 року). Це пов'язано з тим, що, на думку ЕСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необгрунтованих та безпідставних позовів та перенаватаження судів (справа "Шишков проти Росії", заява № 26746/05 від 20.05.2014 року).
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи наведене, позивач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП),
Рахунок отримувача (IBAN) UA368999980313141206084004632, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або
- документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук