22 квітня 2021 року Справа 160/3495/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо невидачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді ID-картки;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо невидачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у видачі паспорта у вигляді ID-картки ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.04.2021 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При вирішенні заяви по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Частиною 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повинна бути обґрунтованою та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному провадженні.
Однак, у поданій представником відповідача заяві не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що складність цієї справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, а тому суд робить висновок, що заява Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи у судовому засіданні не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя В.С. Віхрова