22 квітня 2021 року Справа 160/6358/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
21.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 21.04.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.2 ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.
Отже, судовий збір, який необхідно було сплатити позивачу за подання цієї позовної заяви до суду складає 908,00 гривень.
Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, проте жодних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Слід також враховувати позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року про “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Так, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 09.09.2019 року у справі №215/3553/17.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Так, в позовній заяві зазначено лише позовні вимоги позивача, проте, не надано обґрунтування заявленим вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі: Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд «Екологія-Геос» про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.;
- уточненої позовної заяви з обґрунтуванням заявлених вимог, копій позовних заяв з додатками, відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294,295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков