19 квітня 2021 року Справа 160/5609/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в частині порушень вимог статей 40 Конституції України та статей 18,19,20 Закону України «Про звернення громадян», а саме: ,
- порушення вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» в частині невиконання зобов'язання проводити перевірку звернень вчасно;
- порушення вимог статті 20 Закону України «Про звернення громадян» в частині обов'язку проводити розгляд і вирішення звернень у термін не більше одного місяця;
- порушення вимог статті 40 Конституції України в частині зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на звернення у встановлений законом строк;
- зобов'язати відповідача надати обґрунтовану письмову відповідь на звернення позивача від 17.11.2020 року, з результатами перевірки та інформацією про суть прийнятих рішень відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
П'ятим днем для вирішення питання в адміністративній справі №160/5609/21 є 18.04.2021р. - вихідний день (неділя), у зв'язку з чим, дана ухвала прийнята першим робочим днем - 19.04.2021р.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який сплачується фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908,00 грн.
До позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан та просить звільнити його від сплати судового збору.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Позивачем на підтвердження свого майнового стану додано докази на підтвердження оформлення заявником кредитних зобов'язань із банківською установою та роздруківку щодо наявності у позивача станом на 31.03.2021 заборгованості по банківському рахунку в АТ КБ "Приватбанк" (картка універсальна голд).
Також, ОСОБА_1 надано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, а саме: відповідь на запит від 14.03.2021 року за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
За змістом ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Слід зазначити, що статтею 133 КАС України передбачено право (а не обов'язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.
Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням приписів з ч. 1 ст. 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Разом з тим, позивачем не надано до суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану позовну заяву у встановлений законом порядку.
Доказів існування у позивача пільг щодо сплати судового збору до заяви додано не було.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення йому сплати судового збору.
Отже, позивач зобов'язаний сплатити до суду судовий збір в розмірі 908,00грн., отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету- 22030101, із зазначенням номера справи.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно зі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення позивачу сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 908.00 грн.
Роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова