16 березня 2021 року Справа № 160/15460/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг у сумі 4 723,60 грн. з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4 723,60 грн., який виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1404685100696 від 30.09.2014 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року продовжено Головному управління ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Судова кореспонденція на адресу відповідача направлялась за адресою, вказаною в матеріалах справи. Однак, до суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Письмових заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області та на даний час має податковий борг у сумі 4 723,60 грн.
В інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 станом на теперішній час обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4 723,60 грн., який виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошового зобов'язання згідно Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 1404685100696 від 30.09.2014 року.
Відповідачу, як платнику єдиного податку 2 групи (ставка податку 20%) нараховані зобов'язання з єдиного податку за період листопад - грудень 2017 року у розмірі 1280 грн. (по 640,00 грн. щомісячно).
20.02.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта № 25156/04-36-13-19/ НОМЕР_1 від 20.11.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0071521319, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції з авансових внесків єдиного податку у сумі 3 443, 60 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримане останнім 13.03.2018 року.
Станом на теперішній час в підсистемі АІС «Суди», ЛІС «Скарги» 1С «Податковий блок» відсутня інформація щодо оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення.
Отже, загальна сума податкового боргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 складає 4 723, 60 гр.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1 статті 293 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшенн загально суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Відповідно до норм статті 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу форми Ф № 5932-17 від 21.06.2017 р. про обов'язок відповідача сплатити податковий борг на загальну суму 2 979,31 грн.
Вказана вимога направлена на адресу відповідача, однак повернута на адресу відправника 17.08.2017 року з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що позивач не сплатив узгоджену суму грошових зобов'язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 4 723,60 грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим судові витрати суб'єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Державного бюджету податковий борг у сумі 4 723,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник