м. Вінниця
21 квітня 2021 р. Справа № 120/8366/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 29.01.2021 позов задоволено.
08.04.2021 ОСОБА_1 у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду. В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного сулу від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а, здійснивши перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки, протиправно зменшив відсотковий розмір його (позивача) пенсії з 86% до 70% грошового забезпечення. При цьому ОСОБА_1 наголошує, що наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення є обставиною, що встановлена рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 240/2791/18-а.
15.04.2021 позивач до вказаної заяви долучив копії перерахунків пенсії по його пенсійній справі з 01.04.2019, з 01.01.2020, з 01.04.2021, розрахунку на доплату (виплату) пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2021.
Згідно із ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в порядку письмового провадження.
При вирішенні вказаної заяви суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних норм видно, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі й приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Рішенням від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті основного розміру пенсії з 01.04.2019 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з урахуванням виплачених сум. Зобов'язав ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням вже виплачених сум пенсії, відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
Як видно із наданих ОСОБА_1 доказів, на виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки, з врахування відсоткового розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
На звернення позивача листом від 06.04.2021 № 3108/2628/М-02/8-0200/21 ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомило, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон від 27.03.2014 № 1166-VII) з 01.05.20145 внесено зміни щодо максимального розміру пенсії, який не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Вказало, що при здійсненні нового розрахунку пенсії за судовим рішенням змушене застосовувати норму закону, яка діє на момент проведення перерахунку.
Однак, суд наголошує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а відповідача не було зобов'язано перерахувати пенсію позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення, та відповідно, відповідач на виконання рішення суду не мав права вчиняти вказані дії.
Суд також зазначає, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон від 09.04.1992 № 2262-XII), уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Тому застосування відповідачем статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачеві відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021, є протиправним.
Крім того суд зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 0240/2791/18-а, що набрало законної сили 17.10.2018, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 під час її перерахунку з 86% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати пенсію, виплатити перераховану пенсію ОСОБА_1 , з врахуванням розміру 86% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.
Цим рішенням суду звернуто увагу відповідача на неправомірність зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час її перерахунку. Однак висновки суду відповідачем залишено поза увагою та під час перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки на виконання рішення суду від 29.01.2021 повторно всупереч закону зменшено відсоткове значення розміру пенсії, що порушує права та законні інтереси позивача.
За змістом статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача в частині самостійного, всупереч рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а, визначення ОСОБА_1 розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, суд зазначає, що якщо в ході розгляду заяви щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, поданої відповідно до ст. 383 КАС України, суд установить наявність підстав для її задоволення, він має право постановити окрему ухвалу, в порядку, передбаченому ст. 249 КАС України.
У такому випадку суд не може визнати протиправною бездіяльність або зобов'язати відповідача вчинити певні дії, зокрема такі, які б виходили за межі заявлених позовних вимог або по суті дублювали б рішення, прийняте судом, у зв'язку з невиконанням якого подано відповідну заяву.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви позивача шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Вінницькій області в частині самостійного визначення ОСОБА_1 розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а пенсії з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки, та направлення до ГУ ПФУ у Вінницькій області окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону зі встановленням строку для повідомлення суду про їх усунення.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 248, 249, 256, 295 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійної фонду України у Вінницькій області в частині самостійного визначення ОСОБА_1 розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час перерахунку на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 120/8366/20-а пенсії з 01.04.2021 відповідно до нової довідки від 08.12.2020 №ХЛ61183 про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Вінницьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки.
Направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович