про повернення позовної заяви
м. Вінниця
19 квітня 2021 р. Справа № 120/1684/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;
- зазначення вірного ідентифікаційний коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та/або уточнення складу відповідачів за даним адміністративним позовом.
24.03.2021 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. В обґрунтування поважності причин пропуску звернення до суду зазначили, що позивач та його представник хворіли.
Ухвалою суду від 29.03.2021 року продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху виконані не в повному обсязі.
Позивачу слід було надати належні та допустимі докази щодо існування у нього істотних перешкод, непереборних обставин для звернення до суду в період з 23.12.2020 року по 18.01.2021 року.
12.04.2021 року представником позивача подано заяву у якій вказано, що строк на звернення до суду у період з 23.12.2020 року по 18.01.2021 року позивачем був пропущений з поважних причин, а тому просить його поновити.
Визначаючись щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у період з 23.12.2020 року по 18.01.2021 року, суд виходить із наступного.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Згідно пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 500/2486/19 від 26 листопада 2020 року.
Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається із змісту позовних вимог, представник позивача просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року.
При цьому, зі змісту позовної заяви слідує, що рішення №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.
За результатом розгляду скарги, 01.12.2020 року Державною податковою службою України прийнято рішення №33931/6/99-00-06-02-04-06, яким скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0237116-5705-0202 від 19.05.2020 року, то в цій частині скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Дане рішення позивач отримав 23.12.2020 року, про що вказувалось представником позивача у заяві від 24.03.2021 року та підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти.
В той же час, позовну заяву подано до суду лише 26.02.2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач вказує, що відповідно до пункту 52-8 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:
статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
Також вказав, що у період з 23.12.2020 по 16.01.2021 позивач перебував у невідкладному відрядженні, а у вихідні дні поштове відділення не працювало, що позбавило його можливості сплатити судовий збір та подати позовну заяву до суду.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку на подання позовної заяви можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на подання позовної заяви з поважних причин.
На переконання суду посилання представника позивача, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, на положення пункту 52-8 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України застосуванню не підлягають, оскільки вони стосуються процедури адміністративного оскарження, якою позивач скористався і вона закінчена із прийняттям рішення Державної податкової служби України №33931/6/99-00-06-02-04-06 від 01.12.2020 року про результати розгляду скарги.
Посилання представника позивача на те, що у період з 23.12.2020 по 16.01.2021 позивач перебував у невідкладному відрядженні, а у вихідні дні поштове відділення не працювало, що позбавило його можливості сплатити судовий збір та подати позовну заяву до суду, як на причину поважності пропуску строку звернення до суду, суд вважає безпідставними, оскільки позивачем не наведено обґрунтувань як відповідні обставини спричинили непереборні перешкоди для своєчасного звернення до суду.
На переконання суду, наведені позивачем обставини не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Інших доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 09.03.2021 року залишились невиконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, слід роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду із викладом поважних причин, якими можуть бути дійсно непереборні обставини.
Керуючись ст. 169, 248, 256, 293, 294 КАС України,
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Катрича Павла Степановича до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Свентух Віталій Михайлович