м. Вінниця
21 квітня 2021 р. Справа № 120/5157/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні за правилам спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 28.12.2020 позов задоволено повністю.
16.02.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. В обґрунтування заяви зазначено, що в резолютивній частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 у справі № 120/5157/20-а не зазначено про розподіл судових витрат.
Про позбавлення можливості прийняти процесуальне рішення щодо поданої заяви, у зв'язку з направленням адміністративної справи № 120/5157/20-а до Сьомого апеляційного адміністративного суду, 23.02.2021 повідомлено заявника.
Оскільки наразі адміністративна справа № 120/5157/20-а повернулася до Вінницького окружного адміністративного суду, відтак у суду наявна можливість вирішити подану заяву про ухвалення додаткового рішення.
В зв'язку із тим, що розгляд адміністративної справи №120/5157/20-а здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (тобто у письмовому провадженні), тому згідно із частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення також відбувається в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо процесуальних підстав для прийняття додаткового рішення, суд виходить з такого.
Особливості постановлення додаткового судового рішення врегульовано статтею 252 КАС України.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відтак, однією з підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.
Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Водночас про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 КАС України.
Відповідно до частини 2 вказаної статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Як видно із рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2020, у резолютивній частині суду відсутній висновок щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, однак таке питання розглядалося судом, що відображено у мотивувальній частині вказаного рішення. За результатами його розгляду суд дійшов висновку, що судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн не підлягають стягненню на користь позивача.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 295 КАС України, -
У задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат на правничу допомогу відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович