м. Вінниця
22 квітня 2021 р. Справа № 120/2207/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що починаючи з 29.07.1989 по 10.10.1995 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді бібліотекаря сільськогосподарської літератури, з 11.10.1995 по 21.10.2012 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом сільськогосподарської літератури, з 01.11.2012 по 31.12.2015 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім.. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом економіки і аграрного виробництва, з 01.01.2016 по даний час працює у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом аграрних наук і виробництва. 15.01.2021 вона звернулась до відповідача із заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Разом із тим, отримала відмову, яка мотивована тим, що робота на посаді бібліотекаря в бібліотеці, що належить до відділу культури, не дає право на пенсію за вислугу років.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 22.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що право на отримання грошової допомоги у відповідності до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мають особи, які до цього не отримували будь-якої пенсії. Крім того, вказав, що посада бібліотекаря в бібліотеці, що належить до відділу культури, не передбачена переліком, затвердженим постановою КМ України №909 від 04.11.1993.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що починаючи з 29.07.1989 по 10.10.1995 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді бібліотекаря сільськогосподарської літератури, з 11.10.1995 по 21.10.2012 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом сільськогосподарської літератури, з 01.11.2012 по 31.12.2015 працювала у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом економіки і аграрного виробництва, з 01.01.2016 по даний час працює у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва на посаді завідуючої відділом аграрних наук і виробництва (31 рік 1 місяць 21 день).
Починаючи з 18.09.2020 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком.
15.01.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом із тим, отримала відмову, яка мотивована тим, що робота на посаді бібліотекаря в бібліотеці, що належить до відділу культури, не дає право на пенсію за вислугу років.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, згідно з п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25-30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 "Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
В даному випадку, заперечуючи проти задоволення вимог даного адміністративного позову, представник відповідача вказує на відсутність у позивача права на отримання десяти місячних пенсій, оскільки, посада бібліотекаря в бібліотеці, що належить до відділу культури, не передбачена Переліком, затвердженим постановою КМ України від 04.11.1993 за №909.
Разом із тим, суд критично оцінює такі посилання представника відповідача, з огляду на наступне.
Так, зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (надалі по тексту - Перелік закладів і установ) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Бібліотеки», а в частині «Найменування посад» містить зазначення «завідуючі, бібліотекарі», при цьому зміст п. 2 «Примітки» даного нормативно-правового акта визначає, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» вбачається, що бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.
За змістом п. 2 «Примітки» Переліку закладів і установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909, в площині дії п. 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 за №1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату відповідної грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на відповідних посадах незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів і установ.
При цьому, право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов'язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсію за віком.
Отже, робота на посаді бібліотекаря, на думку суду, надає право на отримання грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV.
Таким чином, з огляду на те, що позивач на момент призначення пенсії по віку працювала у відповідному закладі бібліотеки та має достатній трудовий стаж роботи в даному закладі, при цьому, раніше не одержувала пенсію, суд приходить до висновку, що позивач має право на одержання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, суд також приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати період роботи позивача у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, а також здійснити нарахування та виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у Вінницькій обласній універсальній бібліотеці ім. К.А. Тімірязева (31 рік 1 місяць 21 день) до спеціального стажу, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, а також здійснити нарахування та виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення суду складено 22.04.2021
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна