22 квітня 2021 р. м. Вінниця Справа № 120/1040/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) зіз позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач), яким просила:
- визнати протиправною бездіяльності щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документа за результатами розгляду клопотання позивача від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522880800:04:003:0231 ;
- зобов'язати повторно розглянути клопотання позивача від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Роздолівської сільської ради Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522880800:04:003:0231.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 18.12.2020 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок , однак на момент подачі позову вказане клопотання розглянуте відповідачем не було, чим порушено гарантовані Конституцією України та Земельним кодексом України права позивача. Відтак, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 15.02.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.03.2021 року відповідачем подано відзив, в якому він просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що листом від 03.03.2021 року позивача повідомлено, що земельна ділянка є переданою у комунальну власність Мурованокуриловецького ОТГ. Також заперечив щодо витрат на правову допомогу.
18.03.2021 року надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві та вкотре вказано на те, що рішення управління стосовно відмови має бути у формі розпорядчого документа.
Дослідивши усі обставини справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
18.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області через Центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" з клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522880800:04:003:0231. До клопотання позивачем були додані: графічні матеріали; копія паспорту; копія ідентифікаційного номера.
Дане клопотання зареєстровано Центром адміністративних послуг "Прозорий офіс" 18.12.2020 року реєстраційний номер 530320058010.
Проте, станом на день подання позову дане клопотання не було розглянутим, що не спростовано відповідачем.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючисьщодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Із положень статті 118 ЗК України випливає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України слідує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється:
- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Із аналізу вищенаведених норм видно, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків, формування їх шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. При цьому, громадяни можуть набувати право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, за наслідком подання відповідного клопотання та документів. Суб'єкт владних повноважень розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.Підставами для відмови є лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом, 18.12.2020 року позивачем до центру адміністративних послуг "Прозорий офіс" подано та зареєстровано за № 530320058010 клопотання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства .
Таким чином, з урахуванням положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, кінцевим строком для розгляду відповідачем відповідного клопотання було 18.01.2021 року, про що також зазначено в описі прийнятих документів Центром адміністративних послуг "Прозорий офіс".
Однак, клопотання ОСОБА_1 не розглянуто в місячний строк та відповідного вмотивованого рішення відповідачем не прийнято.
Суд критично оцінює посилання сторони відповідача на лист «Щодо розгляду клопотання» від 03.03.2021 року , як на доказ надання відповіді на клопотання від 18.12.2020 р., адже відповідний лист, згідно його змісту, є відповіддю на клопотання позивача за вх. № 2287/0/94-21 від 19.01.2021 р.
При цьому, надана відповідачем разом з відзивом копія клопотання ОСОБА_1 датована 15.01.2021 р.
При вирішенні спору суд враховує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 342/157/17.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що відповідач отримавши клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, не розглянув його у строки, встановлені ч.7 ст. 118 ЗК України, не прийняв жодного відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду такого клопотання, не надав суду доказів на спростування цього, суд дійшов висновку, що дані обставини підтверджують протиправну бездіяльність відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документа за результатами розгляду клопотання позивача від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок , суд зазначає наступне.
Згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не розглянуто клопотання позивача датоване 18.12.2020 р.
За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати суб'єкта владних повноважень, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.12.2020 р.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 908 грн. 00 коп. судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо не прийняття по суті рішення у формі розпорядчого документа за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522880800:04:003:0231 .
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.12.2020 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Вербовецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522880800:04:003:0231.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, б. 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, б. 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 39767547).
Повний текст рішення складено: 22.04.2021 року.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна