про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 квітня 2021 р. Справа № 120/3231/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Слід врахувати, що способи захисту прав та інтересів фізичної та юридичної особи у публічно-правовому спорі визначено частиною першою статті 5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до пунктів 2-4 частини 1 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, для прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд неодмінно повинен встановити факт протиправності прийнятого індивідуального акта або факт його бездіяльності та констатувати її протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Водночас протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги не відповідають вказаним приписам.
Згідно із змістом позовних вимог позивач просить суд зобов'язати Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, як структурний підрозділ Міністерства оборони України підготувати та направити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою на день його звільнення, станом на 05 березня 2019 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Отже, позивач заявляє вимоги про зобов'язання відповідача до вчинення конкретних дій, але при цьому не ставить вимогу щодо оскарження тих дій (бездіяльності) відповідача, визнання яких протиправними і зумовлює необхідність покладення судом певних обов'язків на суб'єкта владних повноважень з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
У зазначеному вигляді заявлені позовні вимоги не відповідають положенням частини 1 статті 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у частині 2 статті 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Ще більшої ваги такі недоліки набувають з огляду на положення частини 2 статті 9 КАС України, відповідно до яких суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відтак позивачу необхідно конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повинен відобразити підстави позову, обставини, за яких відповідач не вчинив оскаржувані дії.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні факти, з настанням яких суб'єкти спору вступають між особою у правовідносини.
Суд зазначає, що обґрунтування має містити словесний вираз (опис) порушених прав та законних інтересів позивача, про захист яких він просить, звертаючись до суду із цією позовною заявою.
Натомість у позовній заяві відсутній виклад фактичних обставин які склалися у правовідносинах позивача та відповідача, що позбавляє суд можливості встановити зміст спірних правовідносин.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно частини 1 статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 46 КАС України).
Згідно визначення наведеному в пункті 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем скеровано позовні вимоги до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як структурний підрозділ Міністерства оборони України. Відповідачем у позовній заяві визначено Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Міністерством оборони України у відповідь на його заяву вказано про відсутність підстав у Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як структурного підрозділу Міністерства оборони України для видачі йому довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, зміст позовної заяви не містить обставин за яких позивач прийшов до висновку, що Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є структурним підрозділом Міністерства оборони України.
Позивачу слід звернути увагу, що відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Всупереч наведеним приписам чинного законодавства, в позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.
В змісті позовної заяви, не обґрунтовано причинний зв'язок між поданням заяви до Міністерства оборони України, отримання відповіді та визначення таких обставин підставами позову пред'явленого до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із положеннями частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Висловлюючи незгоду із рішенням Міністерства оборони України, позивачем у позові спрямовано вимоги до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не навівши обставин із підтверджуючими доказами порушення його прав, інтересів саме Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Позивачу слід врахувати, що маючи намір зобов'язати Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки вчинити дії позивачу в межах досудового порядку необхідним є звернення до вказаного суб'єкта владних повноважень для порушення перед ним бажаного питання щодо отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
В матеріалах справи відсутні відповідні звернення та відповідь Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, позивачу слід викласти обставини та надати підтверджуючі докази, якими він обґрунтовує вимоги про зобов'язання Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою на день його звільнення, станом на 05 березня 2019 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтям 160 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- конкретизації, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду;
- викладу обставин з наданням підтверджуючих доказів, якими він обґрунтовує вимоги про зобов'язання Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою на день його звільнення, станом на 05 березня 2019 року з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області;
- зазначення у позовній заяві ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача.
За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 4, 5, 42, 46, 160, 161, 169, 171, 172, 245 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович