нп 2-з/490/97/2021 Справа № 490/2999/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
22 квітня 2021 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,-
22.04.2021 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд витребувати у відповідача оригінал електронного доказу, а саме: кредитний договір, укладений в електронній формі, та графік розрахунків.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.
22.04.2021 року матеріали справи передані на розгляд судді Гуденко О.А.
Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Так, на такі обставини заявник в обгрунтування заяви не посилався.
Положеннями ст. 117 ЦПК України передбачені вимоги, яким має відповідати заява про забезпечення доказів, зокрема у заяві про забезпечення доказів зазначається:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; тощо.
Проте заявником не зазначено взагалі будь-яких відомостей про відповідача по справі.
Так, у порушення ч. 3 ст. 117 ЦПК України, заявником до заяви про забезпечення доказів не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2021 року розмір ставки судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 454 грн.
Разом з тим до вказаної заяви не додано жодних платіжних документів, що свідчить про несплату судового збору в повному обсязі. До клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з вказаною заявою не додано жодного документу взагалі на підтвердження матеріального становища заявника.
Частиною 4 ст. 117 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ст. 117 ЦПК України, суд вважає, що заяву про забезпечення доказів слід повернути заявнику.
Враховуючи викладе та керуючись ст. 117, 133, 260, 261, 353 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути заявнику.
Додатково роз'яснити, що повернення заяви про забезпечення доказів не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Гуденко О.А.