нп 2/490/922/2021 Справа № 490/3830/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
20 квітня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А.,
за участю секретаря судового засідання Дудник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Миколаївської міської рад про визнання права власності на будівельні матеріали, -
30.06.2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача з наданням в подальшому уточненої позовної заяви, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку за кожним будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами, а саме житлового будинку літ.Л-2 площа забудови 119.5 кв.м., житлова площа 124.6 кв.м., загальна площа 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю площа забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я площа забудови 8.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 150115 грн., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами.
В обгрунутвання вимог посилається на те, що 03.03.2003 року ОСОБА_4 придбав житловий будинок Літ.А житловою площею 52 кв.м., загальною площею 77 кв.м., душ дерев'яний літ.Т, вбиральню дерев'яну літ.Г, бесідка літ.Е, огорожі №2-5, споруди №І. В подальшому ОСОБА_4 при житті зніс вищевказаний житловий будинок та на його місці побудував новий житловий будинок житловою площею 124.6 кв.м., загальною площею 145.2 кв.м., літню кухню площа забудови 22.3 кв.м., сарай площа забудови 8.0 кв.м. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому за життя не встиг ввести даний будинок в експлуатацію та зареєструвати на нього право власності. Після його смерті, його родичи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвої Н.П. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно листа КП ММБТІ від 04.09.2019 року №2-4270, за результатами обстеження встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , самочинно забудовано, житловий будинок літ.Л-2 (2003 р) площа забудови 119.5 кв.м., житлова площа 124.6 кв.м., загальна площа 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю (2003 р) площа забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я (2003 р) площа забудови 8.0 кв.м., примітка: навіс літ.С (2003 р), навіс літ.Х (2003 р) не потребує дозволу та введення об'єкту в експлуатацію,
згідно постанови Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року №406. Житловий будинок літ. А-1 житлова площа 52.0 кв.м., загальна площа 77.0 кв.м., душ літ.Т, вбиральня літ.Г, бесідка літ.Е знесено. Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. від 22.06.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що не надано належним чином оформлений документ, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на житловий будинок за номером АДРЕСА_1 та документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію самочинного будівництва вказаного будинку. Інші спадкоємці також отримають відмову у видачі свідоцтва про право власності за законом, які в подальшому будуть надані суду (оскільки вони знаходяться на підготовці у приватного нотаріусам.).
Також, вищевказаною постановою нотаріуса було встановлено коло спадкоємців, якими є : дружина ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивачі обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що їх батько за життя зніс придбаний ним житловий будинок, побудувавши на його місці новий, однак оформити належним чином дозвільні документи на будівництво та введення в експлуатацію не встиг, оскільки помер. Оскільки будинок згідно діючого законодавства є самочинним, вони позбавлені можливості оформити спадкові права на дане будівництво після смерті батька за такого, вони просять суд визнати за ними в порядку спадкування право власності на будівельні матеріали об'єкту самочинного будівництва, які розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 150115 грн., що залишилися після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , для того , щоб в подальшому ввести в експлуатацію даний житловий будинок с господарськими спорудами . На праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 належить Ѕ частина будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 інша Ѕ частина будівельних матеріалів підлягає розподілу між 3-ма спадкоємцями по 1/6 частині за кожним. За такого, частки майна на яке визнається право власності підлягають розподілу в наступному порядку: за ОСОБА_1 слід визнати право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/6 частину будівельних матеріалів, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 частині за кожним.
Позивачі та їх представник - адвокат Ксенжик К.В. надали до суду заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 03 березня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ММНО Юрловою Т.Г., ОСОБА_4 купив цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .
16.08.1980 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_4 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_2 , батьками якої є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Згідно листа КП ММБТІ від 25.09.2019 року №2-4270, за результатами обстеження встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , самочинно забудовано, житловий будинок літ.Л-2 (2003 р) площа забудови 119.5 кв.м., житлова площа 124.6 кв.м., загальна площа 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю (2003 р) площа забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я (2003 р) площа забудови 8.0 кв.м., примітка: навіс літ.С (2003 р), навіс літ.Х (2003 р) не потребує дозволу та введення об'єкту в експлуатацію, згідно постанови Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року №406. Житловий будинок літ. А-1 житлова площа 52.0 кв.м., загальна площа 77.0 кв.м., душ літ.Т, вбиральня літ.Г, бесідка літ.Е - знесено.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 .
Після його смерті відкрилася спадщина.
При зверненні до приватного нотаріуса ММНО Яковлєвої Н.П. з заявами про прийняття спадщини, позивачам постановами відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим, що не подано належним чином оформлений документ, що підтверджує право власності ОСОБА_4 на житловий будинок за АДРЕСА_1 , та документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію самочинного будівництва вказаного будинку.
Позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки звернулися до приватного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті, що підтверджується матеріалами спадкової справи №33/2018 рік.
Згідно роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно із п. 8 постанови Пленуму Верховною Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК) ( 435-15 ), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Частинами 1, 2 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачі своєчасно прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак, враховуючи, що спадкодавець за життя зареєстрував спірний будинок у встановленому порядку та не отримав на нього правовстановлюючих документів, тобто не набув права власності, тому позов необхідно задовольнити.
За такого, на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 належить Ѕ частина будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Інша 1/2 частина будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає розподілу між спадкоємцями по 1/6 частині за кожним.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачено позивачами при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 76, 81 89, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Миколаївської міської рад про визнання права власності на будівельні матеріали - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку літ.Л-2 площа забудови 119.5 кв.м., житловою площею 124.6 кв.м., загальною площею 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю площею забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я площею забудови 8.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , право власності на 1/6 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку літ.Л-2 площа забудови 119.5 кв.м., житловою площею 124.6 кв.м., загальною площею 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю площею забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я площею забудови 8.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , право власності на 1/6 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку літ.Л-2 площа забудови 119.5 кв.м., житловою площею 124.6 кв.м., загальною площею 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю площею забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я площею забудови 8.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку літ.Л-2 площа забудови 119.5 кв.м., житловою площею 124.6 кв.м., загальною площею 145.2. кв.м., літня кухня літ.Ю площею забудови 22.3. кв.м., сарай літ.Я площею забудови 8.0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О. А. ГУДЕНКО