печерський районний суд міста києва
Справа № 369/1599/18-ц
13 квітня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Остапчук Т.В.,
при секретарі судових засідань - Москаленко А.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору іпотеки, -
В лютому 2018р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки .Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 9.12.2015р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 13 000 000 грн. на строк до 31.12.2017р. На забезпечення якого було укладено договір іпотеки на житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловою площею 111 кв.м, загальною площею 490,3 кв., ринковою вартістю 4 525 460грн. , земельну ділянку площею 0,0405 га по АДРЕСА_1 ,ринковою вартістю 2 923 150грн. , земельну ділянку площею 0,0414 га по АДРЕСА_1 ,ринковою вартістю 2 988110 грн. В договорі іпотеки вказано недостовірні відомості щодо площі будинку переданого в іпотеки , в той час як реальна площа будинку становить 779,3 кв.м., в тому числі 312,4 кв.м. житлової, що є істотною умовою при укладенні договору іпотеки. Всупереч п.3 ч.1 ст.18 ЗУ «Про іпотеку» така істотна умова,як цільове призначення земельних ділянок не була дотримана, договір іпотеки не містить таких відомостей. ОСОБА_4 під час укладання договору іпотеки , ввів її в оману стосовно реальної площі та вартості переданого в іпотеку житлового будинку, вартість якого значно перевищує вартість позики. На підставі ст..203,215,230 ЦК України просить визнати недійсним договір іпотеки від 9.12.2015р. В судовому засіданні представник позивача позо підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача надав відзив, в судовому засіданні просив відмовити в позові.
Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився з поважних причин, судом визнано можливим розглянути справу в відсутність, враховуючи тривалість розгляду справи.
30.05.2018 року до Печерського районного суду м. Києва за підсудність з Києво-Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
30.05.2018 визначено суддю Цокол Л.І, та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
05.02.2019 р. на підставі розпорядження керівника апарату Печерського районного суду № 57 проведено повторний автоматичний розподіл справ у зв'язку з відстороненням від посади суддю Цокол Л.І та визначено суддю Остапчук Т.В головуючим для розгляду даної справи.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 12.02.2019 р. прийнято до розгляду в порядку загального провадження.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 23.07.2019р. призначено до розгляду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.
9.12.2015р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики на суму 13 000 000 грн. на строк до 31.12.2017р. На забезпечення якого було укладено договір іпотеки на житловий будинок по АДРЕСА_1 , житловою площею 111 кв.м, загальною площею 490,3 кв., ринковою вартістю 4 525 460грн. , земельну ділянку площею 0,0405 га по АДРЕСА_1 ,ринковою вартістю 2 923 150грн. , земельну ділянку площею 0,0414 га по АДРЕСА_1 ,ринковою вартістю 2 988110 грн.
За домовленості сторін вартість Предмету іпотеки становить 13 000 000 грн. , що еквівалентно 342 000 фунтів стерлінгів Великобританії .(а.с.8-10)
З наявних матеріалів справи вбачається, що з 04 червня 2007 року ОСОБА_3 є власником земельних ділянок АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26 листопада 2015 року та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію їх обтяжень, ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 490,3 кв.м., житловою площею 111 кв.м.
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 26505067 від 26 листопада 2015 року щодо вказаного вище нерухомого майна прийнято Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві.
Як стверджує позивач, після проведення технічної інвентаризації і виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Риман Бюро» технічного паспорту на будинок по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорту від 10 листопада 2017 року загальна площа даного будинку становить 779,3 кв.м., в тому числі 312,4 кв.м. житлової площі.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.08.2020р. відмовлено в позові ОСОБА_3 про визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Тарнавської Світлани Володимирівни про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний №26505067 від 26 листопада 2015 року щодо об'єкту нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням було встановлено, що саме ОСОБА_3 подавала до державного реєстратора відповідну заяву та необхідний пакет документів для здійснення державної реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок. Нормами чинного на момент вчинення спірного рішення про державну реєстрацію законодавства на державного реєстратора не покладався обов'язок здійснення перевірки достовірності наявних на поданих документах підписів, оскільки державний реєстратор при здійсненні державної реєстрації встановлює факт відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.
Як вбачається із пункту 7 статті 7 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст..626 ЦК України 1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
3. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст.627 ЦК України 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Відповідно до ст..18 Закону України «Про іпотеку» Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення суми, на яку має бути застрахований предмет іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст..230 ЦК України 1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. 2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Як встановлено Договір іпотеки від 9.12.2015р. містить всі істотні умови необхідні для ідентифікації предметів іпотеки.
Відповідно до п.20 Постанови №9 Пленуму Верховного суду України від 6.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними « Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення
обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману
повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо
мотивів правочину не має істотного значення.
Частинами 1, 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу ст. ст. 12, 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів , що при укладанні договору іпотеки від 9.12.2015р. відповідач ввів її в оману з метою набуття права власності на нерухоме майно-предмети іпотеки.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання договору іпотеки недійсним не знайшли підтвердження в судовому засіданні тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст..141 ЦПК України в зв'язку з відмовою в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Відповідно до ст..158 ЦПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову відповідно до Ухвали Печерського районного суду м.Києва від 3.08.2018р.
Керуючись ст.ст. 203-215,230, 627, 638 ЦК України, ст..ст. 12,13,77,79, 81,141,158, 263,264,354, ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору іпотеки.
Скасувати заходи забезпечення позову відповідно до Ухвали Печерського районного суду м.Києва від 3.08.2018р.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складання повного тексту рішення 21.04.2021р.
Суддя Остапчук Т.В.