Справа №489/2219/21
Провадження №1-кс/489/510/21
іменем України
22 квітня 2021 року м.Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні,
встановив:
Заявник ОСОБА_4 просить скасувати постанову прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва від 09.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 , як потерпілої у кримінальному провадженні №12021153040000228 від 11.03.2021 року; зобов'язати прокурора розглянути клопотання та за наявності підстав задовольнити його, визнати незаконною бездіяльність органу досудового розслідування щодо невручення ОСОБА_4 пам'ятки потерпілого у кримінальному провадженні №12021153040000228 від 11.03.2021 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги, зазначає що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вказані у постанові висновки є безпідставними та такими, що суперечать обставинам справи, доказам, які містить кримінальне провадження. Заявницею разом з її адвокатом в ході досудового розслідування було надано письмові докази, що вказували на спричинення ОСОБА_4 моральної або майнової шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 11.03.2021 року ОСОБА_4 звернулась до підрозділу дізнання відділення поліції №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області з заявою, що 22.02.2021 року близько 10.00 год. невстановлена особа під приводом організації працевлаштування за кордоном, підробила її документи для виїзду на роботи до Польщі.
09.04.2021 року прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 як потерпілої в кримінальному провадженні №12021153040000228 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 11.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України з підстави відсутності обставин, які б вказували на спричинення ОСОБА_4 моральної або майнової шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно ч.5 цієї статті КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Слід зазначити, що в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням. Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021153040000228 від 11.03.2021 року проводиться за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, а саме за фактом підроблення документів на ім'я ОСОБА_4 для виїзду до Польщі.
Частиною 1 ст.358 КК України передбачено відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.
Стаття 358 КК України знаходиться у розділі XV «Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів», тому за ч.1 ст.358 КК України потерпілим не може бути фізична особа, оскільки таким підробленням документів шкода безпосередньо їй не спричинена, а тому підстави для скасування постанови прокурора відсутні.
Керуючись ст.ст.55, 307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги на постанову прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 від 09.04.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілої у кримінальному провадженні №12021153040000228, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 11.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя