Справа № 359/3294/21
Провадження № 3/359/1590/2021
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
16 квітня 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за участі особи, яка притягається до відповідальності, з технічною фіксацією, адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, працюючого адвокатом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія АА № 014845 від 13 квітня 2021 року вбачається, що 13 квітня 2021 року о 15 год. 53 хв. ОСОБА_1 , перебував у громадському місці, а саме: біля терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", що знаходиться в с. Гора Бориспільського району, де висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він працює адвокатом, а також веде свій відеоблог, в якому висвітлює свою громадську позицію щодо протиправних та вкрай непрофесійних дій працівників поліції, які проявляються в тому, що останні порушують ПДР України. Будучи неодноразово очевидцем таких незаконних дій з боку працівників поліції, він фіксує вказані факти, які потім і викладає у своєму відеоблозі з відповідними коментаріями, з професійної точки зору. У зв'язку саме з цим, пов'язано те, що працівники поліції постійно складають відносно нього незаконні протоколи про адміністративне правопорушення та виносять необґрунтовані постанови, які в подальшому оскаржує, та їх скасовують. Цього разу відбулася аналогічна ситуація, а саме: рухаючись по автодорозі біля ДП МА "Бориспіль", він побачив, що поряд із знаком "Стоянка, зупинка заборонена" стояв патрульний автомобіль із ввімкненим маячком синього кольору, однак із вимкненою звуковою сигналізацією. Він зупинився і почав з'ясовувати у працівників патрульної поліції причини порушення ними ПДР України, спілкуючись із ними з цього приводу. Однак, працівники патрульної поліції незаконно його затримали, та в черговий раз, склали протокол за ст. 173 КУпАП, не зважаючи на те, що будь-яких правопорушень він не вчиняв, а виключно спілкувався з поліцейськими щодо допущених ними порушень ПДР. У нього є відеозапис, на якому зафіксовано, що він не вчиняв ніяких хуліганських дій, однак про це так само свідчать і матеріали справи. Просив закрити провадження щодо нього у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Суддя, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Так, структура кожного окремого складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт правопорушення і суб'єктивну сторону складу правопорушення. Зазначені ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.
Поняття "громадського порядку" вченими розглядається в широкому та вузькому значенні. У широкому значенні громадський порядок - система, порядок суспільних відносин, що складаються під впливом соціальних норм при провідній ролі правових норм. У такому розумінні громадський порядок створює сприятливі умови для успішного розвитку суспільства загалом, ефективного функціонування його соціальних інститутів і всієї політичної системи. У вузькому значенні громадський порядок розумівся вченими як система відносин, що складаються при знаходженні громадян у громадських місцях: на вулицях, площах, у садах, у громадському транспорті, видовищних заходах, підприємствах торгівлі та громадського харчування і т.п. Для громадських місць, як зазначалося, є характерним: доступність їх для населення, необхідність забезпечення громадян можливістю користуватися правами, що їм належать, захисту їхнього життя і здоров'я, честі, гідності та майна.
Отже, об'єктом захисту у ст. 173 КУпАП є громадський порядок, який представляє собою систему суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Отже, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність хуліганського мотиву. Особа діє із хуліганським мотивом коли її дії проявляються у очевидному, демонстративному, зневажливому ставленні до встановлених у суспільстві правил поведінки та етики, прояві зневаги до існуючих правил і норм поведінки. При цьому, прояв неповаги повинен бути явним, демонстративним, безсумнівно очевидним як для особи, що вчиняє хуліганство, так і інших очевидців, поширюватись на значне та невизначене коло оточуючих. Для хуліганського мотиву дій винного характерно те, що ці дії логічно не обґрунтовані і не обумовлені певними обставинами, без чіткого визначення спрямованості і предмету посягання.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Хуліганство відрізняється від інших дій, які за своїм проявом схожі на хуліганство, однак за своїм суб'єктивним проявом не утворюють складу даного адміністративного правопорушення. Зокрема, якщо дії особи були викликана неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
У судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним будь-яких хуліганських дій.
Так, із долучених працівниками патрульної поліції DVD-R дисків до матеріалів справи, де містяться відеозаписи зроблені з боді-камери поліцейських, які були безпосередньо досліджені в ході судового розгляду, вбачається, що зазначені вище події розпочалися на автодорозі біля терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", що знаходиться в с. Гора Бориспільського району, де ОСОБА_1 спілкується з працівниками патрульної поліції. У ході зазначеного спілкування громадянин ОСОБА_1 повідомив щодо незаконності дій працівників патрульної поліції, а саме, що на дорозі, у зоні дії дорожнього знаку "Стоянка, зупинка заборонена", стояв патрульний автомобіль із ввімкненим маячком синього кольору, при цьому із вимкненою звуковою сигналізацією, що являється перешкодою для руху. В ході даного спілкування ОСОБА_1 проявляв своє невдоволення та висував претензії до дій та поведінки поліцейських, зазначаючи, що останні нехтуючи ПДР України, не дотримуються їх та грубо порушують. У зв'язку з чим він вимагав, щоб винних осіб, а саме: працівників патрульної поліції, було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України. В той же час, на вказаних відеозаписах жодного разу не зафіксовано, щоб ОСОБА_1 виражався в сторону працівників патрульної поліції нецензурною лайкою або ненормативною лексикою, останній виключно виражав своє незадоволення щодо незаконності їх дій, розмовляючи на підвищених тонах.
Аналіз указаних подій, зміст і форма висловлювань ОСОБА_1 , їх скерованість, направленість та форма, а також їх причини дають підстави для висновку, що мотивами таких дій була неправомірні, на думку ОСОБА_1 , поведінка та дії працівників патрульної поліції, зокрема що вони з порушенням ПДР України припаркували свій службовий автомобіль, а також по відношенню до нього особисто, у зв'язку із висловленням ним вказаних зауважень. Ці висловлювання мали чітко виражений індивідуальний характер, мали форму висловлення про себе шляхом обурення діями працівника поліції, висловленими на підвищених тонах, проте не були розраховані на можливість їх сприйняття оточуючими. Суд звертає увагу на те, що ці висловлювання за своєю формою були вираженням власних емоцій ОСОБА_1 та не ставили перед собою мету порушення громадського порядку.
Суд при цьому звертає увагу на те, що при озвученні ОСОБА_1 вищезазначених висловлювань не було будь-яких сторонніх осіб, а присутні виключно працівники патрульної поліції, дії, яких, на думку ОСОБА_1 , були неправомірними. Таку поведінку та дії ОСОБА_1 , на думку суду не можливо розцінити як прояв явної та демонстративної неповаги до суспільства. Вони були обумовлені певними обставинам із чітким визначенням їх спрямованості та мають відповідне обґрунтування за відсутності факту протиставлення ОСОБА_1 і його поведінки суспільству в особі певної кількості людей із установленими у них правилами етики та моралі.
Отже, з аналізу вищезазначених доказів, які були оглянуті та дослідженні в судовому засіданні, випливає, що ОСОБА_1 , рухаючись по автодорозі поряд з терміналом "D" ДП МА "Бориспіль", був не згоден з діями поліцейських, у зв'язку з тим, що їх службовий автомобіль був припаркований на проїжджій частині з порушенням ПДР України, а тому він висловлював в їх адресу своє незадоволення та обурення від таких їхній дій, вчинених під час виконання останніми службових обов'язків. Фактично могло мати місце посягання на суспільні відносини, пов'язані з забезпеченням законної діяльності представника правоохоронних органів. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_1 висловлював своє обурення у зв'язку з незгодою з діями поліцейських, тобто, протидіяв уповноваженому представнику правоохоронного органу, а не порушував громадський порядок та спокій громадян.
При цьому, з долученого до матеріалів справи відеоматеріалу не вбачаться, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою чи висловлювався ненормативною лексикою на адресу працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Переглядом наданих суду відеофайлів встановлено, що ОСОБА_1 лише виражав своє незадоволення щодо неправомірних, на його думку, дій працівників поліції.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що мотив дій ОСОБА_1 , які проявились у висловлюваннях, на підвищених тонах, в сторону поліцейських, які на думку останнього, порушили ПДР України, був не хуліганський, а особиста неприязнь, яка мала раптово виниклий характер. Це вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 як хуліганського мотиву, зокрема, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КК України в цілому.
При цьому, наявні у матеріалах адміністративної справи рапорти інспекторів поліції БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП Загородньої О., ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не можуть бути розцінені як беззаперечна обставина для наявності доведеності обставин вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
Так, як встановлено в ході судового розгляду, відомості викладені у вказаних рапортах суперечать даним, що зафіксовані на відеозаписі, оскільки у рапортах вказано, що громадянин ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції вів себе неадекватно та нецензурно лаявся в їх бік, однак на відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 жодного разу не висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, не використовував під час спілкування з ними ненормативну лексику, а поведінка ОСОБА_1 була сумлінною, адекватною для подій зафіксованих в протоколі. У зв'язку з цим, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейських під час складання вищезазначених рапортів.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи, що дані рапорти інспекторів БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП не має ознак офіційної реєстрації у відділенні поліції, суд оцінює його критично та не приймає до уваги.
Також, суд відкидає посилання на протокол про адміністративне затримання ОД № 002730 від 13.04.2021 року; копію постанови серії ЕАМ № 406369 від 13.04.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та копію постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ГАА № 508987 від 13.04.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, які приєднані до матеріалів справи, оскільки ними не підтверджується вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке настає згідно ст. 173 КУпАП, так як вони не містять відомостей щодо суті даного правопорушення. Крім того, суд звертає увагу, що у протоколі про адміністративне затримання ОД № 002730 від 13.04.2021 року зазначено, що його складено, зокрема, у зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які підтверджували б обставини вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, в матеріалах справи відсутні.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що належних і допустимих доказів, якими би спростовувались вищезазначені пояснення ОСОБА_1 про обставини події, в матеріалах справи немає.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази, зокрема відеозаписи на DVD-R дисках, що містяться в матеріалах справи, суддя приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 умислу на порушення громадського порядку і спокою громадян із мотиву неповаги до суспільства, та вчинення ним саме таких дій.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що при наявності у справі лише протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності відеозапису з нагрудних камер поліцейських, показань свідків, а також інших належних та допустимих доказів, є явно недостатнім для доведення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об'єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Отже, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і громадську безпеку, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях (вулицях, парках, скверах, інших місцях масового перебування громадян), і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому посадовою особою, якою було складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Враховуючи все вищевикладене, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 014845 від 13.04.2021 року, складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 173 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суддя оцінює критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст. 9, 173, 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С. М. Вознюк