Справа № 357/950/21
2/357/1784/21
22 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Кошель Б. І.
при секретарі Нізова А. Р.,
за участі:
представника позивача - Лежух-Вовк Т.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні залі суду №6 м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про визнання недійсним договорів,-
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом громадянина Німеччини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про визнання недійсним договорів.
20 квітня 2021 року через систему «Електронний суд» відповідачкою ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву до громадянина Німеччини ОСОБА_1 , в якій просить визнати за нею право власності на об'єкти нерухомого майна, які належать їй, а саме: будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_3 . Одночасно просила відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення.
22 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Лежух-Вовк Т.І. подала клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелицю Василя Володимировича, заява обґрунтована тим, що рішення у справі може вплинути на інтереси ТОВ «Агро».
Представник позивача в підготовчому судовому засіданні клопотання про залучення до у справі в якості третьої особи арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелицю Василя Володимировича підтримала, просила задовольнити. В задоволенні клопотання відповідачки щодо відстрочення сплати судового збору за подачу зустрічного позову до прийняття судового рішення по справі просила відмовити, а заяву залишити без руху.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила клопотання про проведення засідання без її участі.
Третя особа в підготовче судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачкою не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Разом із тим в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 тієї ж статті з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Як роз'яснив пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Наведені норми матеріального права дають можливість зробити висновок про те, що підставою для відстрочення від сплати судового збору може бути лише майновий стан сторони, який перешкоджає сплаті нею судового збору.
Всупереч наведеному, позивачка не надала суду доказів тяжкого матеріального стану, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотоку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
Таким чином, вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторін, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за майнові вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна і надати до суду підтверджуючі документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за свої вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна, на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків.міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати двох днів з дня вручення цієї ухвали, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Дослідивши матеріали справи та клопотання вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Вирішуючи чи підлягає задоволенню клопотання представника позивача про вступ у справу в якості третьої особи арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелицю Василя Володимировича, суд бере до уваги позицію, яку висловила Велика Палата ВС у постанові від 25.06.2019 № 910/17792/17: "Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права чи обов'язки щодо однієї зі сторін. Отже, особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище сторони у справі, а не третьої особи".
Разом з тим, обґрунтовуючи клопотання про залучення третьої особи, представник позивача жодним чином не вказує та не конкретизує, яким чином та на які права, свободи, інтереси або обов'язки арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелицю Василя Володимировича може вплинути рішення у даній цивільній справі.
Отже, арбітражний керуючий Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелиця Василь Володимирович не є стороною цих спірних правовідносин, а тому рішення у справі не може вплинути на права та обов'язки цієї особи.
З урахуванням обставин справи, суд не вбачає підстав залучення до участі у справі як третю особу арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - ОСОБА_3 , оскільки не встановлено, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки цієї особи, яка не є стороною у справі.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 53, 185 ЦПК України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення, відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до громадянина Німеччини ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху.
Повідомити позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати двох днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
В задоволенні клопотання представника позивача про вступ у справу в якості третьої особи арбітражного керуючого Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос» - Перепелицю Василя Володимировича, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель