Справа № 128/2453/15-ц
21 квітня 2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова О.В. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року по цивільній справі № 128/2453/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав,-
16.10.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав було винесено заочне рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено та вирішено:
«Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков О.В. звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, в якій просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути та скасувати заочне рішення суду від 16.10.2015 року з наступних підстав.
Як про розгляд справи, так і про вказане рішення суду відповідачу не було відомо. Лише 22.01.2021 року при ознайомленні представника відповідача з матеріалами справи він вперше ознайомився зі змістом даного заочного рішення суду.
Так, в позовній заяві представник позивача, адвокат Лавренчук А.С. зазначив адресу відповідача: АДРЕСА_1 . На запит Вінницького районного суду Вінницької області до відділу адресно- довідкової роботи управління ДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь від 24.07.2015 року про те, що ОСОБА_1 був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , однак вибув 04.06.2015 року за адресою АДРЕСА_2 , і не прописався.
Тобто, з вказаної відповіді вбачається, що на час відкриття провадження у справі, а саме: 24.07.2015 року ОСОБА_1 взагалі ніде не був прописаний (зареєстрований) та місце його проживання (перебування) встановлено не було.
Незважаючи на це, 24.07.2015 року суд виносить ухвалу про відкриття у справі провадження з призначенням судового розгляну на 07.08.2015 року на 16.00 годин.
При цьому, як вбачається з матеріалів цивільної справи, суд надіслав вказану ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою відповідачу на адресу, за якою він не проживав та не був зареєстрований, а саме: АДРЕСА_1 . При цьому, вказаний лист повернувся без відміток про вручення та з довідкою про повернення за закінченням терміну зберігання.
07.08.2015 року секретар судового засідання складає довідку, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений та не з'явився без поважних причин, що не підтверджується жодними доказами, так як суд володів інформацією, що в смт Вороновиця ОСОБА_1 незареєстрований.
В цей день призначається нова дату судового засідання, а саме: 27.08.2015 року та від представника позивача і представника третьої особи про це відбирається розписка.
Однак, відповідачу ОСОБА_1 повістка чомусь направляється взагалі на іншу незрозумілу адресу, а саме: на АДРЕСА_2 . Одночасно, суд надсилає повістку на адресу, на якій, згідно повідомлення адресно-довідкового відділу, ОСОБА_1 не прописаний та відомостей що він там проживає (перебуває) немає, а саме: АДРЕСА_1 . Вона повертається без будь-яких відміток про вручення з довідкою про повернення за закінченням терміну зберігання.
27.08.2015 року секретар судового засідання знову складає довідку, що ОСОБА_1 не з'явився і ніби - то він був належно повідомлений, що не підтверджується матеріалами справи.
Розгляд призначається на 01.10.2015 року і суд знову направляє повістку відповідачу на адресу, по якій ОСОБА_1 не прописаний (зареєстрований) та не проживає: в АДРЕСА_1 , а також на неіснуючу адресу - АДРЕСА_2 , які повертаються без будь-яких поміток про вручення.
Так як 01.10.2015 року суддя перебуває в відпустці засідання призначають на 16.10.2015 року і суд знову направляє повістку в смт Вороновиця на вул. Українську, 51 та вперше відправляє повістку за адресою: АДРЕСА_2 , які повертаються без відміток про вручення.
Суд достеменно знаючи, що відповідач ОСОБА_1 не був прописаний (зареєстрований) по АДРЕСА_1 , він не мав права визнавати направлення туди повісток належним викликом (повідомленням) відповідача.
Направлення повісток на неіснуючі адреси ( АДРЕСА_2 або АДРЕСА_2 ) не вважаються належним викликом та повідомленням відповідача.
Це ж стосується і єдиного виклику, направленого судом 01.10.2015 року на адресу АДРЕСА_2 , яка не підтверджена жодними допустимими доказами або у встановленому порядку.
З відповіді адресно- довідкового відділу вбачається, що ОСОБА_1 лише вказав, що випишеться на цю адресу, однак так там і не прописався (зареєструвався). Фактично ОСОБА_1 проживав за адресою АДРЕСА_3 та на вказану адресу повістки жодного разу не надсилались.
За таких обставин, коли у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) і місцезнаходження відповідача встановлено не було, єдиним належним викликом відповідача було здійснення оголошення про виклик у пресі, чого судом зроблено не було, що свідчить про неналежний виклик відповідача та поважність причин неявки.
Також, відповідач заперечує проти вимог позивача, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього з ОСОБА_2 народилась дочка. ОСОБА_3 . Після її народження. до травня 2012 року. відповідач ще проживав разом з ОСОБА_2 , однак в подальшому внаслідок різних поглядів на життя вони змушені були розійтись.
Після цього відповідач намагався продовжити спілкування з дочкою, однак позивач робила все можливе, щоб уникнути такого спілкування: не пускала відповідача до місця проживання дитини, а коли він намагався підійти на вулиці, то тікала від нього.
В своїй позовній заяві ОСОБА_2 посилається на Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 26.10.2012 року (справа 203/3981/12), яким з відповідача стягнуто аліменти на дитину. Однак, при цьому позивач не надала суду копію цього рішення, а в його мотивувальній частині зазначено, що відповідач був присутній під час цього розгляду і на ньому позивач зменшила свої позовні вимоги з 600 грн до 150 грн.
Це сталось тому, що сторони домовились про те, що відповідач віддає позивачу свій мотоцикл QH200-2D в рахунок сплати частини аліментів. Інших заробітків у нього тоді не було. В цьому ж рішенні зазначено, що відповідач повністю визнав позовні вимоги.
Позивач посилається на довідку - розрахунок по сплаті аліментів, виданою ВДВС по сплаті аліментів на утримання доньки на період з липня 2012 по квітень 2015 року, згідно якої борг складає 3550 грн., але чомусь не зазначає, що згідно вказаної довідки відповідач намагався та частково сплачував аліменти: - в вересні (300грн.), грудні (150 грн.) 2012 року; - в січні (300 грн.), квітні (600 грн.), жовтні (50 грн.) 2013 року; - січні (150 грн.) 2014 року.
Про існування рішення суду від 15.04.2015 року про збільшення розміру аліментів відповідач взагалі не знав та саме рішення було заочне та постановлене без його виклику.
З 2015 року відповідача з виконавчої служби взагалі не викликали та про існування нового виконавчого провадження йому нічого відомо не було.
Позивачем подано довідку - розрахунок по сплаті аліментів про заборгованість лише за один місяць - 800 грн.
З наданих позивачем довідки за місцем роботи та довідок ЖЕО вбачається лише, що вона з 01.05.2014 року по 31.10.2014 року отримувала заробітну платню та проживала з дитиною по АДРЕСА_4 . Однак, ці довідки не доводять факту ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, а лише вказують на обставини щодо позивача.
Крім того, в позовній заяві, з метою введення суд в оману, позивач зазначає, що в актах сусіди вказують, що востаннє бачили відповідача - батька в 2011 році, ще коли він проживав разом з ОСОБА_2 , однак у вказаних актах зазначено інше.
Свідки вказують, що не бачили ОСОБА_4 з 23 листопада 2014 року по 27 квітня 2015 року, тобто лише пів року, та чітко зазначають дату, коли бачили відповідача, а саме: 23 листопада 2014 року.
Також, вказані акти засвідчені нечитаємим підписом невідомої особи без зазначення її посади та повноважень та дати посвідчення.
Не зазначено також нормативно-правових підстав для складання вказаних актів та посвідчення їх представником ТОВ «ЖЕО».
З довідок з дошкільного навчального закладу від 19.11.2914 року вбачається лише, що відповідач ніби - то не приймає участі у вихованні та навчанні дитини у закладі протягом серпня 2013 - листопада 2014 року. Однак, позивач чомусь не зазначає, що вона умисно не повідомляла батькові в який садочок ходить дитина. Це ж стосується і лікувального закладу. Так як позивач і відповідач не проживали разом та внаслідок того, що позивач умисно не надавала можливості бачитись з дитиною, відповідач був не в змозі прибувати в лікарню разом з дитиною. При цьому, у дитини не було захворювань, пов'язаних з госпіталізацією в лікарню або важких захворювань, про які б відповідач знав.
Посилання позивача в заяві на судимість відповідача взагалі не стосується справи та не може слугувати доказом умисного невиконання ним своїх батьківських обов'язків.
До позовної заяви в якості додатка подано неякісну (нечитаєму) копію заяви позивача від 24.03.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності ніби - то за несплату аліментів. При цьому, позивачем чомусь не надано рішення органів правопорядку прийнятому за вказаною заявою.
Важливим документом, на підставі якого фактично суд і дійшов висновку про можливість позбавити ОСОБА_1 батьківських прав, є висновок органу опіки та піклування Вінницької міської ради від 16.06.2015 року. Однак, позивач посилаючись на цей висновок чомусь не піддав аналізу його зміст, з якого вбачаються обставини, що свідчать на користь відповідача.
Зі змісту висновку вбачається, що 28 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернулась з заявою в службу у справах дітей Вінницької міської ради про надання висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення відповідача батьківських прав.
20.01.2015 року відбулось засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі BMP, на якому були присутні як батько ОСОБА_1 , так і мати ОСОБА_2 . Саме на прохання батька дитини - відповідача ОСОБА_1 було надано строк в три місяці для вирішення спірних питань виховання та утримання дитини і налагодження взаємовідносин між батьками. Вказане свідчить про стійке бажання батька приймати участь в вихованні та утриманні дитини.
Далі зазначено, що комісія в подальшому розглянула питання за відсутності відповідача зазначивши, що ніби - то він був належним чином повідомлений, що не відповідає дійсності, так як ОСОБА_1 на наступні засідання належним чином не викликався та про них не повідомлявся.
При цьому, комісія заслухала лише пояснення матері та дослідила якісь документи, зміст яких не викладений у висновку та є невідомим.
При цьому, в 2015 році у відповідача виявили серйозне погіршення стану здоров'я, що призвело до інвалідності (яка триває і досі) та яке не дозволяло йому тривалий час належно спілкуватись з донькою та утримувати її.
Так, в 2015 році у ОСОБА_4 було вперше виявлено туберкульоз та з 2016 року він почав проходити стаціонарне лікування в ВОСТМО «Фтизіатрія».
Внаслідок погіршення стану здоров'я в 2017 році йому була встановлена 2 група інвалідності продовжена і в 2018 році до 01.09.2019 року.
Зараз ОСОБА_4 має 3 групу інвалідності в зв'язку та триваючим розвитком захворювання, яке розпочалось ще в 2015 році - туберкульоз гортані, що доводить факт наявності поганого стану здоров'я ще з 2015 року.
Таким чином, під час прийняття рішення по справі, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не з'ясовано думку відповідача, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та у відповідності до вимог ст. 288 ЦПК України є підставами для скасування такого рішення.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Цвєтков О.В. не з'явився, надав суду заяву, в якій просив заяву про перегляд заочного рішення суду розглядати в його відсутність та задоволити її.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Представник третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засіданні не з'явився по невідомими суду причинам, судом належним чином та в установленому законом порядку повідомлявся про дату, час та місце розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд ухвалив судове засідання проводити у відсутність сторін по справі.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, суд вважає, що судове засідання можливо провести без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/2453/15-ц, суд приходить до наступного висновку.
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав було винесено заочне рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено та вирішено: «Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві зазначена адреса проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення адресно - довідкового бюро УДМС України у Вінницькій області від 24.07.2015 року (а.с. 37), відповідач ОСОБА_1 04.06.2015 року знятий з місця реєстрації за вищевказаною адресою та вибув в АДРЕСА_2 , де ще не прописався.
Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду на 07.08.2015 року, разом з копією позовної заяви з додатками до неї, направлена на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві - АДРЕСА_1 - повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с. 58 - 59).
В судове засідання, яке призначено на 27.08.2015 року судові повістки про виклик відповідача до суду надіслані на адреси: АДРЕСА_2 - повернулася з відміткою, що неповна адреса - не вказано номер квартири (а.с.47 - 48) та АДРЕСА_1 - повернулася за закінченням терміну зберігання (а.с. 49 - 50).
В судове засідання, яке відкладено на 01.05.2015 року судові повістки про виклик відповідача до суду надіслані на адреси: АДРЕСА_1 - повернулася за закінченням терміну зберігання (а.с.54 - 55) та АДРЕСА_2 - також повернулася за закінченням терміну зберігання (а.с. 56 - 57)
Копія заочного рішення суду була направлена відповідачу за адресами: АДРЕСА_1 та м. Вінниця, вул. Інтернаціональна, 9 - повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с. 76 - 79).
Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно ч.ч.3, 4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Представник відповідача - адвокат Цвєтков О.В. ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії на цифровий фотоапарат лише 12.01.2021 року (а.с. 83), а тому пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення слід поновити.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Згідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, докази, на які він посилається у заяві про перегляд заочного рішення суду, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що дана заява про перегляд заочного рішення підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 247, 259, 284, 287, 288 ЦПК України, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Цвєткову О.В. пропущений строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 128/ 2453/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Цвєткова О.В. про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року по цивільній справі №128/2453/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволити.
Скасувати заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2015 року по цивільній справі №128/2453/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , з участю третьої особи на стороні позивача Служби у справах дітей Вінницької міської ради про позбавлення батьківських прав та призначити справу до розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження на 06 травня 2021 року на 12 год. 30 хв. з повідомленням учасників справи.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов 15 днів з дня отримання ухвали.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом 10 днів з дня їх отримання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua/fair/.
Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Вінницького районного суду Вінницької області (в суді наявна технічна можливість).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бондаренко