Рішення від 09.04.2021 по справі 922/444/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/444/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Панфілова Сергія Володимировича, смт Вікторівка Харківської області

про стягнення 10920,75 грн.

за участю :

прокурора - Владимирець А.О., посв.№ 057291 від 09.10.2020 року;

позивача - Ткаченко Л.М., витяг з ЄДР;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Панфілова Сергія Володимировича (відповідача) плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами у сумі 10920,75 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2021 року на 12:00 год.

У підготовчому засіданні оголошено перерву з 09.03.2021 року до 16.03.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.03.2021 року підготовче засідання відкладено на 30.03.2021 року на 10:30 год.

30.03.2021 року та 06.04.2021 року відповідач подав відзив (вх.№ 7120) та уточнений відзив (вх.№ 7723), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність перевантаження та невідповідність вагового комплексу встановленим нормативам.

У підготовчому засіданні оголошено перерву з 30.03.2021 року до 06.04.2021 року.

02.04.2021 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 7513), в якій зазначив про правильне здійснення габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2021 року на 10:30 год.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 09.04.2021 року підтримали позов та відповідь на відзив, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд установив такі обставини.

20.07.2018 року Уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (далі - Управління) в ході здійснення рейдової перевірки у Черкаській області на автомобільній ділянці Н-16 м. Черкаси - м. Одеса, 40 км + 170 м проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки - FREIGHTLINER 120, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки - SCHMITZ, модель - SCP 2415, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевізником є відповідач - ФО-П Панфілов Сергій Володимирович (ІПН: НОМЕР_3 ).

Так, за результатами проведення габаритно-вагового контролю складено акт № 0019783 від 20.07.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку № 0000783 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та чек № 2012 від 20.07.2018 року, згідно яких встановлено наступне.

За результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 4,65/16,55/26,05 при нормативно допустимій 11,0/18,0/24,0, фактична маса - 47,25 т при нормативно допустимій - 44 т.

На підставі указаних документів Управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області складений розрахунок плати за проїзд № К-18 від 20.07.2018, відповідно до якого пройдена відстань становить - 445 км, загальна маса автомобіля 47,25 т, при нормативно допустимих 44 т, нормативно допустиме навантаження на ось складає 24,00 т, але фактично навантаження склало 26,05 т, що є перевищенням параметрів нормативу на 2,05 т.

Уповноваженою особою Управління складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0019783 від 20.07.2020 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 356 євро, що у відповідності до роздруківки НБУ станом на час вчинення правопорушення становить 10920,75 грн.

Зважаючи на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, а Державною службою України з безпеки на транспорті, як контролюючим органом, на якого покладено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, до теперішнього часу не здійснюється заходів щодо стягнення нарахованої відповідачу плати, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.3 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, суд зазначає, що інтереси держави в розумінні ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у сфері дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, полягають в отриманні визначених чинним законодавством грошових коштів шляхом зарахування їх до бюджету.

Надходження плати за проїзд автомобільними дорогами являє публічний інтерес, оскільки від повноти та своєчасності її зарахування до бюджету залежить ефективність і результативність останнього, можливість запровадження і реалізації програм економічного і соціального розвитку країни, що в свою чергу надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов'язання перед народом.

Не сплата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень, що в свою чергу, суттєво порушує економічні інтереси держави.

Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року та п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється Укртрансбезпекою та її територіальними органами.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року Укртрансбезпека України, являючись юридичною особою на відміну від її територіальних органів, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Згідно з пп.27 п.5 зазначеного вище Положення, Укртрансбезпека здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, дід час здійснення габаритно-вагового контролю.

Проте, Державною службою України з безпеки на транспорті не вжито цивільно-правових заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

Не вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами, спричиняє шкоду "інтересам держави" і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про стягнення плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

З огляду на викладене, звернення прокурора з позовом до суду, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання користування автомобільними дорогами загального користування і дотримання у цій сфері законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для здійснення такого представництва в суді відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Частиною 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття "документальний габаритно-ваговий контроль" - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття "великовагові та великогабаритні транспортні засоби" - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

20.07.2018 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області у період 16.07.2018 року - 22.07.2018 року та направлення на рейдову перевірку від 16.07.2018 року № 010769, на 40 км +170 м а/д Н-16 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, затвердженого постановою КМУ № 422 від 20.05.2013 року (далі - Порядок № 422), був зупинений транспортний засіб марки FREIGHTLINER, модель 120, номерний знак НОМЕР_1 , який використовувався відповідачем, з напівпричепом марки SCHMITZ, модель SCP 2415, номерний знак НОМЕР_2 , який належить та використовувався відповідачем.

За результатами зважування вищезазначеного транспортного засобу (талон про зважування від 20.07.2018 року) співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області було встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з напівпричепом та вантажем становила 47,25 т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 44 т; навантаження на строєну вісь напівпричепа становить 26,05 т при максимально допустимому навантаженні для даного типу транспортного засобу 24 т.

У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, було складено Довідку №0000783 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.07.2018 року та Акт № 0019783 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.07.2018 року.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10,12.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за №215/24992 (далі - Наказ №1007/1207), зокрема підпунктом 5 пункту 4, зазначено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пункту 30 Порядку № 879:

П= (Рзм + Рив +Рг) х В х К, де

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км. проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (вісі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км. проїзду;

В - відстань перевезення, км.

Пунктом 31 Порядку № 879 визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення хоча б одного вагового або габаритного параметру (К):

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі:

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі:

- більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Розрахунок № К-18 від 20.07.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.07.2018 року № 0019783 виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П= (Рзм + Рнв + Рг) * В * К (п. 31-1) де:

Рзм - 0,2 (загальна маса транспортного засобу становить 47,25 т, що знаходиться в діапазоні від 44 то 52 тонн);

Рнв - 0,2 (навантаження на строєну вісь з одиночними шинами напівпричепа перевищено на 9,32 %);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - відстань 445 км;

К - у двократному розмірі, (перевищення до 10 відсотків).

П= (0,2+0,2) * 445 * 2 = 356 євро.

Вказане вище підтверджує правильність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області розрахунку № К-18 від 20.07.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.07.2018 року №0019783.

Відповідно до п.31.1 Порядку 1567 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Приймаючи до уваги наведене, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним транспортним засобом з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.

При цьому п.37 Порядку 1567 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.

Проте, відповідачем не здійснено оплату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільним дорогами загального користування у розмірі 365 євро, що еквівалентно 10920,75 грн., що є порушенням п.31.1 Порядку 1567 здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Вказані вище обставини відповідачем не спростовані, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 06.06.2018 року по справі № 820/1203/17 вбачається, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. При цьому, справи вказаної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Приймаючи до уваги наведене, суд констатує, що у даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв'язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про відсутність перевантаження та невідповідність вагового комплексу встановленим нормативам, оскільки жодного належного та допустимого доказу в підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не звертався до органів Укравтодору для отримання дозволу на проїзд та не вніс до початку руху великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу плату за такий проїзд, перевіривши розрахунок до акту № 0019783 від 20.07.2018 року, докази на підтвердження ним здійснення оплати за проїзд великоваговим транспортним засобом в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладає на відповідача.

На підставі статті 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 6, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року ст. 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Панфілова Сергія Володимировича (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (отримувач: УК у м. Черкасах/Черкаси/22160100, банк: Казначейство України, КОД ЄРДПОУ 38031150, р/р № UA 258999980313111216000023002, призначення платежу: 22160100 "Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні" у сумі 10920,75 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Панфілова Сергія Володимировича (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 2270,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.04.2021 року.

Суддя О.В. Смірнова

Попередній документ
96448513
Наступний документ
96448515
Інформація про рішення:
№ рішення: 96448514
№ справи: 922/444/21
Дата рішення: 09.04.2021
Дата публікації: 23.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.03.2021)
Дата надходження: 30.03.2021
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
09.03.2021 12:00 Господарський суд Харківської області
06.04.2021 11:15 Господарський суд Харківської області
09.04.2021 10:30 Господарський суд Харківської області