36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.04.2021 р. Справа № 917/95/21
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали
за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108
до Комунального підприємства "Добробут" Яреськівської сільської ради, вул. Курченка, 2, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030, код ЄДРПОУ 41927685
про стягнення грошових коштів
25.01.2021 року Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до суду з позовною заявою № 07-12/5788 від 30.12.2020 року до відповідача - Комунального підприємства "Добробут" Яреськівської сільської ради про стягнення 163 036,80 грн. збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач порушив вимоги природоохоронного законодавства, чим завдав державі збитки.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.01.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/95/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. ст. 167, 184 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала суду від 29.01.2021 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась рекомендованим листом відповідачу за його юридичною адресою, про що свідчить повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.
Проте, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позовну заяву чи то будь-які інші заяви чи клопотання суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Державною екологічною інспекцією Центрального округу (позивач) на виконання плану Державної екологічної інспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на 2020 рік, на підставі наказу Інспекції від 28.01.2020 року № 06-27/128 та направлення від 28.01.2020 року № 06-28/128, в період з 03.02.2020 року по 07.02.2020 року проведено планову перевірку щодо додержання Комунальним підприємством "Добробут" Яреськівської сільської ради (відповідач) вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт за № 06-28/126.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової перевірки було встановлено, що Комунальним підприємством "Добробут" Яреськівської сільської ради здійснювався забір води з підземних свердловин в період з 25.01.2019 року по 03.02.2020 року за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).
Відповідно до довідки підприємства № 23 від 03.02.2020 року (а.с. 22) встановлено, що відповідачем за період з 25.01.2019 року по 03.02.2020 року зі свердловин було піднято 172, 8 тис. м. куб. води.
З наслідками перевірки, Державною екологічною інспекцією Центрального округу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.02.2020 року №53/02/3-24 на в.о. керівника Комунальним підприємством "Добробут" Яреськівської сільської ради за допущене порушення вимог природоохоронного законодавства та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу 1 700,00 грн.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржена. Сума штрафу сплачена добровільно, що підтверджується платіжним дорученням № 109 від 13.03.2020 року.
Позивачем в позові вказано, що за результатами проведення вищевказаної планової перевірки, Державною екологічною інспекцією Центрального округу встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим, Інспекцією 11.02.2020 внесено припис № 11/02/3-23.
З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди, Державною екологічною інспекцією Центрального округу направлено на адресу відповідача претензію № 43/07-17/2020 листом від 13.03.2020 року № 02/3-15/1007 та розрахунок до неї щодо відшкодування збитків, заподіяних державі.
Як вказує позивач у позовній заяві, відомості щодо сплати відповідачем завданих державі збитків відсутні.
Враховуючи зазначене, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 163 036,80 грн. збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права масності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно із частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Державною екологічною інспекцією Центрального округу зроблено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до Методики, розмір яких склав 163 036,80 грн. Даний розрахунок перевірений господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки є чинним, у встановленому порядку не оскаржувався, а тому є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76 та 77 ГПК України, в якому зафіксовано відповідні дані.
Розрахунок заподіяної державі шкоди, внаслідок самовільного водокористування здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку емірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 становить 163 036,80 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків у розмірі 163 036,80 грн. та встановлено, що останній проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, яка поширює свою дію на відповідача, як на особу, що порушила свій обов'язок щодо охорони водних ресурсів.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, тому суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 445,55 грн. слід покласти на відповідача.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" Яреськівської сільської ради (вул. Курченка, 2, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030, код ЄДРПОУ 41927685) на користь держави 163 036,80 грн. збитків на рахунок: р/р UA138999980333199331000016530 Шишацьке УК/с.Яреськи/24062100, код ЄДРПОУ: 37748700, МФО - 899998, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" Яреськівської сільської ради (вул. Курченка, 2, с. Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, 38030, код ЄДРПОУ 41927685) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) - 2 445,55 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Копії рішення направити сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Полтавської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Білоусов С. М.