65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2021 р.Справа № 916/2762/20
За заявою Горенка Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Суддя Лепеха Г.А.
Представники сторін:
Горенко О.В.
від АТ "Альфа Банк" - Попроцький Д.М.
керуючий реалізацією - Дарієнко В.Д.
Суть спору: про стягнення
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Горенка Олександра Вікторовича про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 20.11.2018 № 011/0029/483268 у розмірі 130 012,18 грн., з якої 120 000,00 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 10 012,18 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 20.11.2018 № 011/0029/483268 щодо повернення кредиту.
Ухвалою суду від 10.03.2020р. (суддя Шаратов Ю.А.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2020р. матеріали справи №916/566/20 за позовом Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи-підприємця Горенка Олександра Вікторовича про стягнення 130 012,18 грн. передано для розгляду в межах справи №916/2762/20 про неплатоспроможність боржника Горенко Олексанра Вікторовича.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2020р. справу №916/566/20 передано до розгляду судді Лепехі Г.А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2020р. прийнято до свого провадження справу №916/566/20 за позовом Акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи-підприємця Горенка Олександра Вікторовича про стягнення 130 012,18 грн., об'єднано в одне провадження справу за №916/566/20 та №916/2762/20, заяву вирішено розглядати в межах справи № 916/2762/20.
20.04.2021р. у судовому засіданні Горенко Олександр Вікторович надав пояснення по справі та підтвердив заборгованість перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" у розмірі 130 012,18 грн. яка утворилась на підставі Договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 20.11.2018 № 011/0029/483268.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
20 листопада 2018 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Горенко Олександром Вікторовичем (позичальник) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/0029/483268, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит з максимальним лімітом 250 000 грн., на дату укладення Договору поточний ліміт Кредиту складає 120 000,00 грн. строком до 20.11.2020 року під 29,9 % річних, а Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов Договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені Договором.
Відповідно до умов п. 3.1. Договору Кредитор за ініціативою Клієнта на здійснення операції по Рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності на Рахунку власних коштів надав Позичальнику кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснив ініційовану клієнтом операцію.
Відповідно до умов п. 2.1. Договору Позичальник зобов'язався протягом всього строку фактичного користування Кредитом сплачувати щомісячно Банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі- 29,9 % річних, крім випадків, передбачених п. п. 2.2. Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено що клієнт зобов'язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п.5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.
Згідно п. 5.2. Договору Клієнт зобов'язався до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення Договору) Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на Рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за Кредитом на Дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами Банка. При цьому, залишок заборгованості за Кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісії та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного Клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на Рахунку коштів, належних до сплати клієнтом Банку за Договором в термін виконання зобов'язань Клієнта за Договором, Клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на дату звернення АТ «Райффайзен Банк Аваль» до суду, у Горенка О.В. наявний борг за укладеним договором на суму 130 012,18 грн., з яких заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 120 000,00 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 10 012,18 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку.
У листі 20.01.2020 банк направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, однак вимоги банку не були виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ч.2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Положення ч.2 ст. 1050 ЦК України кореспондуються з п.8.1 договору.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Горенко О.В не виконав взяті на себе зобов'язання за умовами договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/0029/483268 від 20.11.2018, прострочив повернення коштів, у зв'язку з цим на даний час заборгованість відповідача перед позивачем складає 130 012,18 грн., з яких заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 120 000,00 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 10 012,18 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги АТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення 130 012,18 грн. з Горенка О.В. обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 234, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства суд -
1. Вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горенка Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 130 012,18 грн. заборгованості та 2 102,00 грн. судового збору.
Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .
Повний текст ухвали складено та підписано 22 квітня 2021 р.
Суддя Г.А. Лепеха