65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2437/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.,
за участю представників сторін:
від заявника: адвокат Павлова О.В. - ордер,
від позивача: Тімчишин С.Д. - самопредставництво,
від ДВС: не з'явився,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 (вх.№2-325/21 від 12.03.2021р.) на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталії В'ячеславівни у справі № 916/2437/17
за позовом: Южненської міської ради Одеської області (пр-т Григорівського десанту, № 18, м.Южне, Одеська обл., 65481)
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 98 553, 56 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. позов Южненської міської ради Одеської області задоволено частково, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19 032 (дев'ятнадцять тисяч тридцять дві) грн. 79 коп., інфляційні втрати в сумі 79 069 (сімдесят дев'ять тисяч шістдесят дев'ять) грн. 36 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 592 (одна тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 64 коп.
На виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. видано відповідний наказ.
06.12.2019р. за вх.№2-5994/19 від Южненської міської ради Одеської області до суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження №56479459 з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 , 1966 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі №916/2437/17 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/2437/17 залишено без змін.
10.02.2020 до Господарського суду надійшла скарга Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст. 339 ГПК України, посилаючись на незаконність постанови старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О. №56479459 від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018р. виданого Господарським судом Одеської області..
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року у справі №916/2437/17 відмолено у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльності старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/ Яківчук Г.О.
13.06.2020 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2020 року, апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області задоволено. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року у справі №916/2437/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким скаргу Южненської міської ради Одеської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459 щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018 року, виданого Господарським судом Одеської області.
15.06.2020 року Южненська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність начальника Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Свір В.О. за вх. №2-2845/20 у справі № 916/2437/17 в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на протиправність бездіяльності вказаного ВДВС щодо ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2019р., яка полягає у невчиненні жодних дій, спрямованих на відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної постанови.
Ухвалою суду від 01.07.2020 року у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльність начальника Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за вх. №2-2845/20 від 15.06.2020р. у справі №916/2437/17 відмовлено.
20.01.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області виправлено описку у тексті та резолютивній частині ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року по справі № 916/2437/17 та вірно зазначено правонаступника як: " ОСОБА_1 ».
12.03.2021 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця (тимчасово в.о. начальника) Южненського міського відділу державної Виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни (вх. № 2-325/21) в якій просить суд:
- визнати рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця (тимчасово в.о. начальника) Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни неправомірними;
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни про відкриття виконавчого провадження № 64643729 від 25.03.2021 року щодо примусового виконання наказу № 916/2437/17 від 23.04.2018р., виданого Господарським судом Одеської області;
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни про стягнення виконавчого збору 64643729 від 25.03.2021 року щодо примусового виконання наказу № 916/2437/17 від 23.04.2018р., виданого Господарським судом Одеської області;
- визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни в частині не виконання вимог законодавства, а саме закінчення виконавчого провадження у зв'язку з непред'явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст. 41 цього Закону;
- зобов'язати старшого державного виконавця, закінчити виконавче провадження № 56479459 в порядку п. 13 ст. 39, у зв'язку з непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст. 41 цього Закону.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16 березня 2021 року скаргу ОСОБА_1 (вх.№2-325/21 від 12.03.2021р.) на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної Виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Терещенко Наталі Вячеславівни у справі № 916/2437/17 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на "23" березня 2021 р. о 12:00 год.
08.04.2021 року ухвалою суду відкладено розгляд скарги ОСОБА_1 (вх.№2-325/21 від 12.03.2021р.) у справі № 916/2437/17 на "15" квітня 2021 р. о 15:00 год. Визнано явку представника Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції обов'язковою та зобов'язано останнього надати суду для огляду в судовому засіданні матеріали виконавчих проваджень № 64643729 та № 56479459 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.04.2018р. по справі № 916/2437/17.
Представник скаржника (боржника) у судовому засіданні 15.04.2020 року надав усні пояснення по скарзі, скаргу просив задовольнити.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 15.04.2020р. надав усні пояснення по скарзі, проти задоволення скарги заперечив.
Южненський МВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (місто Одеса) про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, при цьому представник в судове засідання не з?явився, причин неявки суду не повідомив та вимог суду не виконав. що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також беручи до уваги неможливість відкладення ще раз розгляду скарги у даній справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника державної виконавчої служби та за відсутності витребуваних матеріалів виконавчого провадження.
В обґрунтування вищезазначеної скарги, скаржник посилається на те, що ОСОБА_1 стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення коштів. Виконавче провадження було відкрито Южненським міським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як стверджує скаржник, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 до 09.03.2021 року не отримувала постанови про відкриття виконавчого провадження, адвокатом Павловою О.В., була подана заява про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень та запит про надання інформації стосовно наявних виконавчих проваджень та їх законності, і зроблений запис на особистий прийом до старшого державного виконавця, який, відповідно до інформації виконавчої служби, здійснює виконавчі дії відносно ОСОБА_1 , а саме - Терещенко Наталії Вячеславівни .
03.03.2021 року, старший державний виконавець - Терещенко Н.В. надала матеріали виконавчого провадження для ознайомлення та фотофіксації, з яких адвокатом було встановлено, що Южненським міським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавчі провадження про стягнення коштів, де боржником виступає ОСОБА_1 , а саме ВП № 64643729 від 25.02.2021 на суму 99684, 79 грн. на підставі наказу про примусове виконання постанови №916/2337/17, виданого 23.04.2018 року про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_2
Однак, вищезазначені виконавчі провадження, на переконання скаржника, є незаконними та такими, що були відкритті старшим державним виконавцем безпідставно та з порушенням діючих норм законодавства та прав ОСОБА_1 .
Скаржник вказує, що на даний час не існує жодного рішення суду або виконавчого документу (наказу), на підставі яких можливо в законному порядку накласти грошове зобов'язання на ОСОБА_1 , як на спадкоємця. Однак, старшим державним виконавцем самостійно, незаконно було визначено, що ОСОБА_1 стала правонаступником боргу за ОСОБА_2 без законних на те підстав, чим порушено конституційні права ОСОБА_1 та нормативно - правові акти, що регулюють дії державних виконавців, а саме Закону України «Про виконавче провадження» та Наказу Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» щодо відкриття виконавчого провадження незаконно.
ОСОБА_1 зауважує, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 64643729, було встановлено, що у матеріалах знаходяться постанова про відновлення виконавчого провадження №56479459 від 18.11.2020, в якій було відновлено виконавче провадження на підставі Південно-західного господарського суду у справі №916/2437/17 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП 56479459 від 19.11.2019 року. Таким чином, на виконання зазначеної постанови суду, виконавче провадження підлягає відновленню та регулюється ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».
Також наявна постанова про заміну сторони виконавчого провадження №56479459 від 18.11.2020 року, про заміну сторони виконавчого провадження з ФОП Гарєєвої Л.І. на ОСОБА_1 , на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року. На зазначених постановах, за твердженням скаржника, міститься відмітка про «Виготовлено на паперових носіях відповідно до ст.8 ч.4 ЗУ «Про виконавче провадження», однак в автоматизованій системі виконавчого провадження дане виконавче провадження відновлено не було та є закінченим.
Крім того, скаржник вважає, що 18.12.2020 року державний виконавець, повинен був закінчити виконавче провадження оскільки позивач у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження не пред'явив виконавчий документ до виконання. Однак, не отримавши виконавчий документ від стягувача, 25.02.2021 року, старший державний виконавець виносить постанову про заміну (доповнення) реєстраційних даних (заміна по батькові), а саме: ОСОБА_1 змінює на ОСОБА_1 .
Скаржник зазначає, що у матеріалах справи відсутні обов'язкові виконавчі документи, на підставі яких здійснюються дії щодо ВП №56479459, а саме: заява про відновлення виконавчого провадження, заява про заміну сторони виконавчого провадження, але наявні ухвали та постанови господарського суду з відміткою Южненської міської ради. Тобто, державний виконавець, не отримавши офіційно виконавчі документи та заяви, здійснює виконавчі дії безпідставно, та не законим шляхом.
Водночас, скаржник зауважує, що 25.05.2021 року, старший державний виконавець Терещенко Наталія Вячелавівна виносить постанови про відкриття виконавчого провадження №64643729, де боржником вказує - ОСОБА_1 та самостійно встановлює за нею борг від померлої ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 99 694,79 грн. на підставі наказу про примусове виконання рішення №916/2437/17 від 23 квітня 2018 року.
Між тим, в матеріалах виконавчого провадження є лише постанови та відсутні виконавчі документи, на підставі яких державний виконавець може відкривати виконавче провадження, зокрема, відсутня заява про примусове виконання рішення від Южненської міської ради разом з якою необхідно було надати оригінал наказу, на підставі якого здійснено відкриття виконавчого провадження, а також відсутній виконавчий документ, а саме наказ господарського суду наказу про примусове виконання рішення №916/2437/17 від 23 квітня 2018 року. Натомість, за твердженням скаржника, в матеріалах справи міститься постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № №64643729 від 25.02.2021р. та постанова про стягнення виконавчого збору № №64643729 від 25.02.2021р.
Так, скаржником вбачається здійснення незаконних дій старшим державним виконавцем Терещенко Н.В. з перевищенням службових повноважень, так як були порушені норми законодавства, якими встановлюється порядок та строки здійснення виконавчих дій, а саме: відкриття виконавчого провадження на підставі відсутнього виконавчого документа; відсутність заяви про примусове виконання рішення, яка є підставою для відкриття виконавчого провадження по виконанню судового рішення разом із виконавчим документом; порушення місця виконання судового рішення.
Так, на думку скаржника, старший державний виконавець, при отримані вищезазначених виконавчих документів та при їх відсутності в матеріалах виконавчого провадження, не мав право розпочинати виконавче провадження до ОСОБА_1 та повинен був відмовити в відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачу, (на підставі ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження»), однак в порушення вимог законодавства старший державний виконавець - Терещенко Н.В. здійснила незаконні дії, що дає підстави вважати про можливі наявні факти правопорушень та незаконних прийнятих рішень, які порушують права ОСОБА_1
23.03.2021 року від Южненської міської ради Одеської області до суду надійшли пояснення (вх. № 8083/21), де стягувач зазначає, що 16.12.2019 року Господарський суд Одеської області виніс ухвалу у справі №916/2437/17, якою задовольнив заяву Южненської міської ради про заміну сторони у виконавчому провадженні №56479459 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, на її правонаступника - ОСОБА_1 .
Вказана ухвала про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/2437/17 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020р. залишено без змін.
В подальшому, як зазначає позивач, 16.06.2020 року колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/2437/17 розглянула апеляційну скаргу Южненської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року та винесла постанову, що залишена без змін постановою Верховного суду від 16.12.2020 року, якою скаргу Южненської міської ради Одеської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено, постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459 щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018 року, виданого Господарським судом Одеської області визнано незаконною та скасовано.
25.02.2020 року Южненська міська рада Одеської області направила до Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області супровідний лист №66/08-02-04 для виконання ухвали від 16.12.2019 року у справі № 916/2437/17, у відповідь на який листом №10.04-7409 від 20.11.2020 року Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області зазначено, що відділом 18.11.2020 року, у зв'язку з відсутністю технічного доступу до виконавчого провадження в АСВП №56479459, винесено постанови про відновлення виконавчого провадження в АСВП №56479459 та про заміну сторони виконавчого провадження в АСВП №56479459 на паперових носіях.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем та правонаступником боржника, що не передбачає видачу нового виконавчого листа із зазначенням стягувача відповідно до ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження, так як виконавчий лист видається із зазначенням сторін, вказаних у самому судовому рішенні.
26.03.2021 року до суду надійшли пояснення (вх. № 2359/21) старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В., з яких вбачається, що 19.11.2019 державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № за АСВП 56479459 з примусового виконання наказу № 916/2437/17, виданого 23.04.2018 Господарським судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області грошової суми у розмірі 99 694,79 грн. відповідно до п.3 ч.1 ст. 39 на підставі копії свідоцтва про смерть боржника ОСОБА_2 від 11.05.2019 року, серія НОМЕР_2 .
16.06.2020р. Південно-західним апеляційним господарським судом винесено постанову у справі 916/2437/17 про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459, у зв'язку з чим 18.11.2020р. начальником відділу винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП 56479459 та постанову про заміну сторони виконавчого провадження в паперовому вигляді без застосування АСВП, оскільки, у зв'язку із неповерненням авансового внеску технічно неможливо поновити виконавче провадження саме в АСВП.
В подальшому, як стверджує державний виконавець, 25.02.2021р. до відділу надійшла заява стягувача про примусове виконання наказу № 916/2437/17, виданого 23.04.2018р. Господарським судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області грошової суми у розмірі 99 694,79 грн., в якій стягувач просив відновити виконавче провадження №56479459, замінити сторону у виконавчому провадженні та виконати вимоги виконавчого документа. Враховуючи те, що при винесенні постанови про закінчення державним виконавцем не було повернуто авансовий внесок, який зафіксовано в АСВП за даним виконавчим провадженням, відсутня технічна можливість скасувати постанову державного виконавця від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження № 56479459 в АСВП.
Так, 25.02.2021р. у зв'язку з неможливістю проведення відповідних дій щодо поновлення виконавчого провадження в АСВП, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64643729 з виконання наказу № 916/2437/17, виданого 23.04.2018 Господарським судом Одеської області, боржником за виконавчим провадженням є ОСОБА_1 .
Підставою для відкриття виконавчого провадження № 64643729 є оригінал наказу №916/2437/17, виданий 23.04.2018р. Господарським судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області грошової суми у розмірі 99 694,79 грн., постанова у справі 916/2437/17 про задоволення апеляційної скарги Южненської міської ради Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459, ухвала у справі 916/2437/17 Господарського суду Одеської області про заміну сторони у виконавчому провадженні з ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 , ухвала Господарського суду Одеської області від 20.01.2021 про виправлення помилки в ухвалі суду по справі 916/2437/17 від 16.12.2019, де зазначено, що правонаступника читати вірно як « ОСОБА_1 ».
Державний виконавець зазначає, що всі зазначені документи містяться в матеріалах виконавчого провадження, про що представник ОСОБА_1 ознайомлений в повному обсязі.
Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги, пояснення стягувача та державного виконавця, дослідивши матеріали скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2017 року Южненська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області за позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просила суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області суму інфляційних втрат у розмірі 79 520,77 грн. та суму 3 % річних у розмірі 19 032,79 грн. за прострочення грошового зобов'язання, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року позов Южненської міської ради Одеської області задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19 032 грн. 79 коп., інфляційні втрати в сумі 79 069 грн. 36 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 592 грн. 64 коп.
23.04.2018 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2437/17 було видано відповідний наказ.
30.05.2018 року Южненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 56479459 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 99 694,79 грн. на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/2437/17.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
25.11.2019 року приватний нотаріус Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурський М.М. видав свідоцтво № 2208 про право на спадщину ОСОБА_2 за законом на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 (дочка), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1577,9 кв. м. складається з літери "А", що складається з : 1,52-коридори; 2-кафе; 3, 4, 5, 16, 25, 31, 47, *51,55,56-приміщення; 6, 11, 12, 26, 33, 37, 44- шлюзи; 7, 8, 9, 13, 14, 15, 27, 28, 34, 35, 38, 39, 45, 46 - туалети, 10- каса, 17-гарячий цех; 18-мийка посуду; 19- доготувальна; 20- холодний цех; 21, 41-раздаточні; 22, 29-ліфти; 23-зона відпочинку офіціантів; 24-зал дискотеки; 29- гримерна; 30- діджейська; 32, 42- балкони; 36-VIP кабінет; 40-банкетна зала; 43-кабінет адміністратора; 48-площадка; 49-операторська; 50-котельна; 53-кладова вбирального приладдя; 54- електрощитова; 57- технічне приміщення; 58- склад; 60,61 - роздягальні; 1-ІV, V-VII, VIII, ЇХ- сходи. Вищезазначена нежитлова будівля належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 , виданого 23.12.2008 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради.
19.11.2019 року Южненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 56479459 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 99 694,79 грн. на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/2437/17, в зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2
06.12.2019 року, в зв'язку з вступом у спадщину ОСОБА_1 , Южненська міська рада Одеської області, м. Южне Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року заяву Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 по справі №916/2437/17 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 , 1966 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду мотивована тим, що з огляду на відсутність доказів задоволення вимог стягувача в частині погашення заборгованості боржником, що тягне за собою невиконання на даний час судового рішення у справі № 916/2437/17, наявність правонаступника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який прийняв спадщину за законом від боржника у справі № 916/2437/17, зміна зобов'язаної сторони (боржника) - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 є правомірною та законною.
Таким чином, з 16.12.2019 року боржником за виконавчим провадженням №56479459 по справі №916/2437/17 є правонаступник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1, 1966 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчовизначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).
У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частинами першою та другою ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України)
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника, до якого у кредитора існує грошове зобов'язання, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, що і було здійснено ухвалою суду від 16.12.2019 року, а саме замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 по справі №916/2437/17 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 .
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення заборгованості включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 676/1958/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2019 року у справі № 49/157-06.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, суд зазначає, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
З вказаних норм виходить, що прийнявши 25.11.2019 року від померлої ОСОБА_2 спадщину, ОСОБА_1 стала її правонаступником і тому до неї перейшли як усі права, так і всі обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При цьому, оскільки в даному випадку зобов'язання ОСОБА_2 виникло на підставі рішення суду щодо стягнення з останньої на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19 032 грн. 79 коп., інфляційних втрат в сумі 79 069 грн. 36 коп. та витрат на оплату судового збору в сумі 1 592 грн. 64 коп., яке не було виконане на момент смерті, обов'язок виконати рішення суду перейшов до її спадкоємця.
Вищезазначене спростовує твердження скаржника щодо відсутності законних підстав накладення грошового зобов'язання на ОСОБА_1 , як на спадкоємця.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. відмовлено у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області на незаконні дії та бездіяльності старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/ Яківчук Г.О. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Між тим, постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020р. по справі № 916/2437/17 задоволено апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області та скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. у справі № 916/2437/17. Прийнято нове рішення, яким скаргу Южненської міської ради Одеської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Північного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Північного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019р. № 56479459 щодо примусового виконання наказу № 916/2437/17 від 23.04.2018р., виданого Господарським судом Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно п. 21 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону.
Згідно п. 22 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
Як встановлено судом, 18.11.2020 року начальником Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свір В.О. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 56479459 та постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 56479459.
Між тим, скаржником не надано суду належних доказів відсутності в матеріалах виконавчого провадження № 56479459 обов'язкових виконавчих документів, зокрема скаржником не доведено, що наказ № 916/2437/17 від 23.04.2018р., виданий Господарським судом Одеської області, не отриманий державним виконавцем.
З огляду на вищенаведене, враховуючи постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020р. по справі № 916/2437/17, згідно якої визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019р. № 56479459, господарський суд вважає, що скаржником не доведено наявність обставин, які свідчать про неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу ДВС Південного МРУ міністерства юстиції (м. Одеса) щодо невиконання вимог законодавства, а саме закінчення виконавчого провадження у зв'язку з непред'явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строку, визначені ст. 41 Закону, у зв'язку з чим вимоги скаржника є безпідставними.
При цьому суд вважає необґрунтованими вимоги скаржника про зобов'язання старшого державного виконавця вказаного ВДВС закінчити виконавче провадження № 56479459 в порядку п. 13 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», з огляду на їх недоведеність, а тому вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 56479459 є передчасними.
Щодо вимог скаржника про незаконність відкриття виконавчого провадження № 64643729 від 25.02.2021р., суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, судом встановлено відновлення виконавчого провадження № 56479459 18.11.2020 року начальником Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свір В.О. та заміну сторони виконавчого провадження № 56479459.
Вищезазначені постанови від 18.11.2020 року були виготовлені на паперових носіях у відповідності до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», якою встановлено, що рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Поряд з цим згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виходячи зі змісту наведених положень закону, до ухвал та постанов, визначених у пункті 2 ст. 3 Закону, належать, зокрема, ухвали про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову у господарських справах, які виконуються органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень згідно до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» без видачі наказу суду, оскільки мають самостійний процесуальний характер і не є актами вирішення спору по суті. Такі ухвали приймаються судом у зв'язку з необхідністю забезпечення розгляду судових справ та виконання рішення суду в майбутньому. Аналіз положень ст. 327, 334 ГПК України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду або постанова суду апеляційної інстанції про заміну сторони виконавчого провадження спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і виданого на його примусове виконання судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала/постанова суду має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження. Таким чином, врахувавши стадійність господарського процесу, процедуру виконання рішення господарського суду на підставі наказу, юридичну природу ухвали/постанови господарського суду про заміну сторони на стадії виконання судового рішення, наявність відновленого виконавчого провадження, відповідно відсутність технічної можливості проведення відповідних дій щодо поновлення виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а наказ Господарського суду Одеської області від 23.04.2018р. у справі № 916/2437/17 підлягає виконанню в межах відкритого на підставі судового наказу виконавчого провадження №56479459, в якому лише змінюється відповідна сторона виконавчого провадження, в даному випадку боржник.
Натомість господарський суд зазначає, що відкриття окремого виконавчого провадження з примусового виконання при наявності відновленого виконавчого провадження на підставі одного виконавчого документа не передбачено положеннями діючого законодавства України.
З огляду на вищенаведене, господарський суд вважає, що скаржником доведено наявність обставин, які свідчать про неправомірні дії старшого державного виконавця Южненського міського відділу ДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відкриття виконавчого провадження № 64643729 та стягнення відповідного виконавчого збору, у зв'язку з чим вимоги скаржника про визнання незаконними та скасування постанови старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є обґрунтованими.
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Державною виконавчою службою не спростовано та інші учасники не надали жодних належних та допустимих доказів на спростування доводів скаржника та наведених висновків суду.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах скарги докази в сукупності, враховуючи вищевикладені обставини та часткову обґрунтованість вимог скаржника, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Н.В.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 202, 234, 339, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу ОСОБА_1 (вх.№2-325/21 від 12.03.2021р.) на рішення, дії або бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталії В'ячеславівни у справі № 916/2437/17 - задовольнити частково.
2. Визнати рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни - неправомірними.
3. Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни про відкриття виконавчого провадження № 64643729 від 25.02.2021 року щодо примусового виконання наказу по справі №916/2437/17 від 23 квітня 2018 року виданого Господарським судом Одеської області.
4. Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Терещенко Наталі Вячеславівни про стягнення виконавчого збору від 25.02.2021 року у виконавчому провадженні № 64643729 щодо примусового виконання наказу по справі №916/2437/17 від 23 квітня 2018 року виданого Господарським судом Одеської області.
5. В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набрала чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 20.04.2021р.
Суддя О.В. Цісельський