ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2021Справа № 910/16297/20
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ УКРТОЙС"
вул. Магнітогорська, буд.1літ.В. оф.207, м. Київ, 02094
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТТОЙС"
вул. Багговутівська, буд.17-21, м. Київ, 04107
про стягнення 1 875 326,60 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ УКРТОЙС" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТТОЙС" про стягнення 1 875 326,60 грн. заборгованості за нереалізований товар згідно Договору постачання №58.
Ухвалою суду від 28.10.2020 було відкрите провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 25.11.2020.
Протокольною ухвалою суду від 25.11.2020 розгляд справи відкладено на 16.12.2020.
15.12.2020 відповідачем подано клопотання про продовження строку на подання відзиву.
Протокольною ухвалою суду від 16.12.2020 судом ухвалено продовжити строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву. Судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.01.2021.
04.01.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому поти задоволення позову заперечує повністю.
12.01.2021 позивачем до суду подано відповідь на відзив, котрою спростовано доводи і аргументи відзиву.
Протокольною ухвалою суду від 20.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 10.02.2021.
Протокольною ухвалою суду від 10.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.03.2021.
Протокольною ухвалою суду від 03.03.2021 розгляд справи після дослідження доказів, перед судовими дебатами судом оголошено перерву до 24.03.2021.
24.03.2021 судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці.
Ухвалою суду від 30.03.2021 розгляд справи призначено на 07.04.2021.
У судове засідання, призначене на 07.04.2021 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 30.03.2021.
У судовому засіданні 07.04.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «AT УКРТОЙС» (далі за текстом - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою «ПЛАНЕТТОЙС» (далі за текстом - Відповідач, Покупець) було укладено Договір постачання № 58 з урахуванням протоколу розбіжностей (далі за текстом -Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця непродовольчі товари (далі - Товар) з відповідною товарно-супровідною документацією згідно наданим Покупцем замовленням, а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах цього Договору.
Згідно п. 7.1. Договору, загальна сума Договору складає суму за Товар отриманий Покупцем за всіма видатковими накладними.
Пунктом 7.7. Договору (у редакції протоколу) визначено, що оплата товару здійснюється кожні 14 календарних днів на підставі звіту. Покупець надає Постачальнику звіт про кількість реалізованого товару в форматі xls. На електронну адресу представника Постачальника не рідше 2 разів на місяць, а саме за реалізацію з 1 по 14 число та з 15 по останній день календарного місяця. Дані звіту є належним підтвердженням факту реалізації товару. У випадку не надання звіту товар, щодо якого звіт не наданий, вважається реалізованим та підлягає оплаті.
Як встановлено судом, факт прийняття товару Покупцем підтверджується видатковими накладними, відповідно до переліку наведеному у тексті позовної заяви.
Згідно п. 3.3. Договору, поставка товару на склад оформлюється підписанням Сторонами відповідної товарно-транспортної накладної.
Факт поставки товару підтверджується товарно-транспортними накладними, відповідно до переліку наведеному у тексті позовної заяви.
За твердженнями позивача, відповідно до звітів реалізатора за період 30.09.2019 р. - 11.08.2020 р., які надавались ТОВ «ПЛАНЕТТОЙС» на електронну адресу представника Позивача, станом на 16.10.2019 р. прострочена заборгованість Покупця за реалізований товар становила 474 854,22 грн.
Відповідно до п. 8.7. Договору (в редакції протоколу), Постачальник має право звернутися до Покупця з ініціативою про повернення нереалізованого товару, який поставлений, але залишається неоплаченим на момент звернення. Покупець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання звернення підготувати товар до повернення та повідомити про це Постачальника. У разі неповернення товару у строк зазначений вище, товар вважається реалізованим та підлягає оплаті.
Як вказано позивачем, останній користуючись своїм правом визначеним п. 8.7 Договору, 16.10.2019 р. будо направлено на юридичну адресу відповідача цінним листом з описом вкладення вимогу про сплату заборгованості у розмірі 474 854,22 грн. та повернення нереалізованого товару, вартість якого становила 3 006 772,20 грн.
Проте, за твердженням позивача, ТОВ «ПЛАНЕТТОЙС» не було вчинено жодних дій для повернення товару, а вказана вимога проігнорована.
Разом з тим, станом на 31.10.2019 р. сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, який підтверджує факт наявності заборгованості Відповідача на користь Позивача у розмірі 3 481 626,42 грн. (474 854,22 грн. + 3 006 772,20 грн.), що включає в себе суму заборгованості за реалізований товар та вартість товару, який ТОВ «ПЛАНЕТТОЙС» не було повернено на виконання вимоги від Постачальника від 16.10.2019 р.
Суд погоджується із твердженням позивача стосовно того, що фактично підписанням вище згаданого Акту Відповідач визнав вказану суму заборгованості.
25.11.2019 ТОВ «АТ УКРТОЙС» було направлено вимогу про сплату заборгованості у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, у розмірі 3 139 848,48 грн. з яких:
605 191,98 грн. заборгованість за реалізований товар відповідно до звітів реалізатора тих, що було надано раніше та звітів реалізатора за період 17.11.2019 р. - 06.10.2019 р.
2 534 718,24 грн. - вартість неповерненого товару та при цьому неоплаченого Покупцем.
Таким чином, з урахуванням часткових оплат у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість станом на момент звернення до суду із позовом на загальну суму 1 875 326,00 грн., яка виникала поступово в процесі виконання Договору.
Однак, відповідач у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач здійснював поставку товару на суму , в той час як відповідач своєчасно своїх зобов'язань із оплати поставленого товару не виконав.
Натомість, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені Договору та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 1 875 326,00 грн.
Суд зазначає, що надаючи правову оцінку наданим до матеріалів справи актам звірки взаємних розхрахунків, судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.19. у справі № 910/1389/18, яка полягає в наступному.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Судом встановлено, що надані позивачем акти звірки взаємних розрахунків є підписаними без заперечень та скріплені печатками обох сторін, а отже є визнається судом таким, що є належним та допустимим доказом у справі.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання поставки товару або повернення оплати у розмірі 1 875 326,00 грн відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заперечення відповідача, що наведені у відзиві на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАНЕТТОЙС" (вул. Багговутівська, буд.17-21, м. Київ, 04107; ідентифікаційний код 33448476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ УКРТОЙС" (вул. Магнітогорська, буд.1 літ.В., оф.207, м. Київ, 02094; ідентифікаційний код 39281080) 1 875 326,00 грн. основного боргу та 28129,89 грн. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 21.04.2021
Суддя М.О. Лиськов