Рішення від 22.04.2021 по справі 910/2632/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2021Справа № 910/2632/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»

про стягнення 24597,69 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» про стягнення 24 597,69 грн (23 389,00 грн страхового відшкодування у порядку суброгації, 553,12 грн пені, 517,29 грн інфляційних втрат, 138,28 грн 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 відкрито провадження у справі № 910/2632/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції; витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо полісу № ЕР/173319787: якою страховою компанією виданий даний поліс; строк його дії; тип полісу; який автомобіль застраховано; розміри лімітів відповідальності, розмір франшизи; по відношенню до якої особи укладено договір страхування за вказаним полісом.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвала суду від 22.02.2021 була отримана позивачем 26.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474098652.

03.03.2021 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до справи.

12.03.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2021 надійшли відомості щодо полісу № ЕР/173319787.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, ухвалу суду від 22.02.2021 учасник справи отримав поштовим відправленням № 0105474098660 - 26.02.2021, жодних клопотань до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.11.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00560016 «Єврокаско 5 зірок», (далі - договір добровільного страхування), згідно з умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки Infiniti QX60, державний номерний знак НОМЕР_1 .

25.06.2020 у смт. Підволочиськ Тернопільської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Infiniti QX60, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як вбачається з матеріалів справи, водієм автомобіля Infiniti QX60, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та водієм автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 25.06.2020 (європротокол).

Дослідивши зазначений європротокол, суд зазначає, що європротокол заповнений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди в частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля ОСОБА_5 визнав свою вину у скоєнні ДТП, учасниками ДТП зафіксовано механічні пошкодження автомобілів, будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному євро протоколі відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 25.06.2020 (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 25.06.2020 встановлено пошкодження автомобіля Infiniti QX60, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті ДТП, а саме: заднього бампера, датчиків парковки, підсилювача бампера та електричного з'єднання заднього бампера.

Відповідно до рахунку на оплату ПП-Автоцентр «ЛИГА ЛЮКС» № Сч-Ш-00195 від 30.07.2020, Акту виконаних робіт № Ш000008631 від 31.08.2020, вартість ремонтних робіт та запчастин, необхідних для відновлення пошкодженого в ДТП 25.06.2020 автомобіля Infiniti QX60, державний номерний знак НОМЕР_1 , склала 25 388,29 грн.

04.08.2020 страхувальник позивача звернувся з заявою до позивача на виплату страхового відшкодування по ДТП за договором добровільного страхування № FO-00560016 «Єврокаско 5 зірок» від 01.11.2019 на рахунок СТО - ПП-Автоцентр «ЛИГА ЛЮКС».

07.08.2020 позивач на підставі страхового акту № 17356/33/920 від 05.08.2020 та розрахунку до нього, сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 25 389,00 грн на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 116150 від 07.08.2020

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/173319787 з лімітом відповідальності по майну 130 000,00 грн та франшизою 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу № ЕР/173319787 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки Toyota, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Матеріали справи свідчать, що позивач 02.09.2020 направив на адресу відповідача, як страхувальника винної в ДТП особи за полісом № ЕР/173319787 заяву про виплату страхового відшкодування № 13217/33/2020/111 в сумі 25 389,00 грн, яку залишено останнім без відповіді.

Направлення вказаної заяви підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0311329126809, відповідно до якого відповідач отримав заяву - 07.09.2020.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З огляду на наведені приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання відповідачем грошового обов'язку перед позивачем настав 07.12.2020 (враховуючи, що строки обчислення починаються з наступного дня, з дня отримання заяви відповідно до положень статті 253 Цивільного кодексу України), і останній день строку для прийняття рішення про виплату 06.12.2020 - вихідний день (неділя)), відповідно з 08.12.2020 почалось порушення відповідачем 90-денного строку виконання такого грошового зобов'язання перед позивачем.

Доказів прийняття відповідачем рішення про виплату/відмову у виплаті відшкодування по ДТП 25.06.2020 на звернення позивача, у т.ч. у визначені строки, суду не надано.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування 23 389,00 грн, з урахуванням 25389,00 грн фактично понесених витрат та 2000,00 грн. розміру франшизи за полісом № ЕР/173319787, що є обґрунтованим, вказані вимоги задовольняються судом у заявленому розмірі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 553,12 грн пені, 517,29 грн інфляційних втрат, 138,28 грн 3% річних, суд зазначає таке.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як встановлено судом, відповідно до приписів п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зважаючи на те, що заяву на виплату страхового відшкодування відповідач отримав 07.09.2020, останнім днем строку виплати відповідачем страхового відшкодування було 07.12.2020, оскільки 90-денний строк сплинув 06.12.2020 (неділя) (08.09.2020 + 90 днів).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 07.12.2020 по 16.02.2021, суд встановив, що з огляду на невірне визначення строку виконання зобов'язання та початку прострочення, вказаний розрахунок виконаний невірно.

За перерахунком суду, належною до стягнення з відповідача є пеня у сумі 545,45 грн за період з 08.12.2020 по 16.02.2021 прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15, згідно з якою грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав передбачених цивільним законодавством, зокрема із факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 07.12.2020 по 16.02.2021 та інфляційних втрат за грудень 2020 року - січень 2021 року, з огляду на встановлені неточності розрахунку в частині визначення вірного періоду прострочення, суд встановив, що обґрунтованою є вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 136,36 грн за період з 08.12.2020 по 16.02.2021 та інфляційних втрат у розмірі 517,29 грн.

Відповідач належних доказів звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання не надав, тверджень позивача не спростував.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 23 389,00 грн, пені у розмірі 545,45 грн, 3% річних у розмірі 136,36 грн, інфляційних втрат у розмірі 517,29 грн. В решті суми вимог судом відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю підстав нарахування.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ.» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (03062, м. Київ, проспект перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) страхове відшкодування в розмірі 23 389,00 грн (двадцять три тисячі триста вісімдесят дев'ять гривень 00 коп), пеню в розмірі 545,45 грн (п'ятсот сорок п'ять гривень 45 коп), 3% річних у розмірі 136,36 грн (сто тридцять шість гривень 36 коп), інфляційні втрати в розмірі 517,29 грн (п'ятсот сімнадцять тисяч 29 коп), та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 269,11 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 11 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.04.2021.

Суддя О.Г. Удалова

Попередній документ
96447726
Наступний документ
96447728
Інформація про рішення:
№ рішення: 96447727
№ справи: 910/2632/21
Дата рішення: 22.04.2021
Дата публікації: 23.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; страхування