21.04.2021 Справа № 908/1058/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву приватного акціонерного товариства «Азовкабель» без номеру від 15.04.21 (надійшла до суду 19.04.21) про забезпечення позову у справі
за позовом: приватного акціонерного товариства «Азовкабель», 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель», 71122, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14 кв. 27
про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу
До господарського суду Запорізької області 19.04.21 надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (надалі ПрАТ «Азовкабель») з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель» (далі ТОВ «КПП Азовкабель») про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу (марки «Renault» модель: «Premium», 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 ) від 27.02.20 за № 2344/2020/1958963 укладеного між сторонами у цій справі.
Разом із позовною заявою ПрАТ «Азовкабель» подано заяву б/н від 15.04.21 про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу справи № 908/1058/21 між суддями вказану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Із змісту прохальної частини заяви про забезпечення позову вбачається, що ПрАТ «Азовкабель» просить суд накласти арешт на транспортний засіб марки «Renault» модель: «Premium», 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 . Додатком до вказаної заяви є доказ щодо сплати судового збору (оригінал) - платіжне доручення на 1 арк.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову генеральним директором ПрАТ «Азовкабель» (з посиланням на ст. ст. 136-140 ГПК України) зазначено, що: підставами позову у цій справі є такі обставини укладення договору в яких визначається наявність зловмисної домовленості представників його сторін; позивач вважає необхідним забезпечити позов шляхом накладення арешту на транспортний засіб, що було відчужено за оскаржуваним правочином, так як з урахуванням змісту листа відповідача № 35 від 29.03.21 визначається реальна загроза його подальшого відчуження відповідачем.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано лист за вих. від 29.03.21 № 35 за підписом директора ТОВ «КПП Азовкабель» Гончар І.М. скерований на адресу керівника ПрАТ «Азовкабель» «Щодо припинення взаємовідносин за договорами оренди» наступного змісту (словами оригіналу):
«Між нашими підприємствами укладені договори щодо передачі транспортних засобів в оренду.
Так, зокрема нашими підприємствами було досягнуто згоди та укладено договір найму (оренди) транспортних засобів № 1-ТЗ від 21.02.2020 року.
Звертаємо увагу, що за умовами п. 2 вказаного договору строк договору визначений до 31.12.2020 року. Тобто, на сьогоднішній час правових підстав користуватись транспортними засобами відпала.
Також повідомляємо що відповідно до ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, що в особливий період передбачається примусове безоплатне вилучення транспортних засобів у підприємств, установ та організацій різних форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Наше підприємство передало визначені у договорі найму (оренди) транспортних засобів № 1-ТЗ підрозділам збройних сил України задля боротьби з агресією окупаційних військ.
З огляду на зазначене, вимагаємо терміново передати нашому підприємству транспортні засоби передані ПрАТ «Азовкабель» в термін 1 (один)робочий день з дня отримання цього листа за адресою: Мелітопольське шосе, 68, Бердянськ, Запорізька, 71100 (авто-майданчик МРЕВ м. Бердянська). Ключи від транспортних засобів та правові документи, також передати у вказаний строк.
Стосовно договору найму (оренди) транспортного засобу № 0110 від 01.10.2019 року зазначаємо, що строк вказаного договору був закінчений 31.12.2020 року та користування визначених у договорі транспортних засобів є безпідставним.
З огляду на зазначене, вимагаємо терміново передати нашому підприємству транспортні засоби, які були передані ПрАТ «Азовкабель» в термін 1 (один)робочий день з дня отримання цього листа за адресою: Мелітопольське шосе, 68, Бердянськ, Запорізька, 71100 (авто-майданчик МРЕВ м. Бердянська). Ключи від транспортних засобів та правові документи, також передати у вказаний строк.
Хочемо звернути увагу, що у разі не повернення автомобільного транспорту у вказаний строк, ми будемо вимушені звернутись до правоохоронних органів з подальшим зверненням із відшкодуванням шкоди».
Розглянувши вказану заяву від 15.04.21 (надійшла до суду 19.04.21) про забезпечення позову з наданими до неї документами судом враховано наступне.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
На підтвердження виникнення у заявника (позивача) підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, до матеріалів заяви про забезпечення позову надано квитанцію про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Судом при розгляді наведеної вище у тексті цієї ухвали заяви враховано, що попри наведення в її тексті твердження заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.
Більш того, посилання позивача, який є підписантом заяви про забезпечення позову у цій справі, на лист відповідача (у даному випадку ТОВ «КПП Азовкабель») за № 35 від 29.03.21 є безпідставним з огляду на те, що вказаний лист не містить відомостей про намір вказаного товариства вчиняти дії щодо відчуження відповідачем транспортного засобу марки «Renault» модель: «Premium», 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , арешт на який просить суд накласти позивач у цій справі.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що:
- обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість,
- заява ПрАТ «Азовкабель» б/н від 15.04.21 про забезпечення позову не підтверджена належними та допустимими доказами,
- ні договір найму (оренди) транспортних засобів № 1-ТЗ від 21.02.2020, ні додаток № 1 до нього не містять відомостей про транспортний засіб марки «Renault» модель: «Premium», 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 , арешт на який просить суд накласти позивач у цій справі,
суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
А тому, як наслідок, у задоволенні наведеної вище в тексті цієї ухвали заяви про забезпечення позову судом відмовляється.
Суд звертає увагу ПрАТ «Азовкабель» на те, що відмова у задоволені заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою в порядку визначеному чинним законодавством України.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви ПрАТ «Азовкабель» б/н від 15.04.21 (надійшла до суду 19.04.21) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки «Renault» модель: «Premium», 2002 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний реєстраційний № НОМЕР_2 - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 21.04.2021.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун