вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.04.2021м. ДніпроСправа № 904/1073/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон", с. Чопилки Переяслав-Хмельницького району Київської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро", с. Маломихайлівка Криничанського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (повідомлення) представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро" про стягнення заборгованості за договором поставки № 191/20/221/1-ПД від 26.03.2020 в сумі 219 371, 35 грн, з яких: 178 657, 86 грн - сума основного боргу, 18 096, 38 грн - 48 % річних від простроченої суми, 18 096, 38 грн - проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 4 520, 73 грн - пеня.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Загальна сума судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом даної справи становить згідно з наданим ним попереднім (орієнтовним) розрахунком 38 290, 57 грн, у тому числі: витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 290, 57 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.
Ухвалою суду від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.03.2021 засобами електронного зв'язку від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути заборгованість у розмірі 169 371, 35 грн з яких: 128 657, 86 грн - сума основного боргу, 18 096, 38 грн - 48 % річних від простроченої суми, 18 096, 38 грн - проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 4 520, 73 грн - пеня.
18.03.2021 засобами електронного зв'язку від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути заборгованість у розмірі 139 371, 35 грн з яких: 98 657, 86 грн - сума основного боргу, 18 096, 38 грн - 48 % річних від простроченої суми, 18 096, 38 грн - проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 4 520, 73 грн - пеня.
Заява обґрунтована частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 52 від 12.03.2021 на суму 50 000 грн та № 57 від 17.03.2021 на суму 30 000 грн.
Ухвалою суду від 24.03.2021 прийнято до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" про зменшення позовних вимог та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з урахуванням зменшених позивачем позовних вимог.
24.03.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує.
Разом із відзивом відповідач також подав клопотанням про зменшення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в якому просить відмовити в повному обсязі у задоволенні заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000 грн. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачем взагалі не подано до суду будь-яких доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000 грн, а саме: договору про надання правової допомоги, додатків до договору, попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, що надається ТОВ "Фірма Ерідон", акту наданих послуг, сплати таких послуг та інше. Крім того, відповідач вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена ТОВ "Фірма Ерідон", значно завищена, неспівмірна із складністю справи та із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
19.04.2021 засобами електронного зв'язку від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути заборгованість у розмірі 119 371, 35 грн з яких: 78 657, 86 грн - сума основного боргу, 18 096, 38 грн - 48 % річних від простроченої суми, 18 096, 38 грн - проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 4 520, 73 грн - пеня.
Заява обґрунтована частковим погашенням відповідачем суми основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 15.04.2021 на суму 20 000 грн.
Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з чим приймається судом до розгляду.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 191/20/221 від 26.03.2020 та додатків до нього в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов'язань СТОВ "Акцент-Агро" перед ТОВ "Фірма Ерідон" в частині оплати поставленого товару за договором поставки № 191/20/221 від 26.03.2020, в тому числі, не доведено факту поставки товару за цим договором.
Відповідач зазначає, що 12.03.2021 і 17.03.2021 ним сплачено частину суми за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 52 на суму 50 000 грн та № 57 на суму 30 000 грн. Таким чином, сума основного боргу має становити 98 657, 86 грн.
Також відповідач вказує, що СТОВ "Акцент-Агро" не отримувало відповідних рахунків, які були необхідні для виконання ним зобов'язання з повної оплати, та наголошує на відсутності відповідних рахунків і в додатках до позовної заяви.
За твердженням відповідача, здійснюючи розрахунок за видатковими накладними № 43024 від 21.05.2020, № 44595 від 26.05.2020, № 49722 від 09.06.2020, № 65284 від 07.08.20250, №№ 82600, 82613, 82615, 82649 від 15.10.2020 та № 85945 від 10.11.2020, СТОВ "Акцент-Агро" здійснювало оплати товару з перевищенням тієї ціни, яка була поставлена позивачем відповідно вказаних видаткових накладних. Переплата СТОВ "Акцент-Агро" по здійсненим операціям становить 9 056, 53 грн. Тож, відповідач вважає, що ним фактично сплачено більшу суму, ніж становить основна заборгованість, розрахована позивачем по договору поставки № 191/20/221 від 26.03.2020. Тому наведений у позовній заяві розрахунок санкцій є невірним, а переплата відповідача мала б враховуватись в наступні господарські операції.
Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано достовірних, належних та допустимих доказів щодо отримання СТОВ "Акцент-Агро" зазначеного у видаткових накладних товару (зокрема, у видаткових накладних № 78078 від 24.09.2020, № 82942 від 19.10.2020, №№ 83100, 83103 від 20.10.2020), за який у останнього виникло грошове зобов'язання щодо оплати. А отже, відповідач вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів за товар, який отримала невідома особа, та нарахування на таку грошову суму штрафних санкцій - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, позивач вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи, з огляду на наступне.
Посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи рахунків на оплату не спростовує забезпечення виконання боржником безумовного обов'язку з оплати товару, що був отриманий та фактично використаний у господарській діяльності підприємства; наявність та/або відсутність рахунка на оплату ніяким чином не впливає на безумовний обов'язок із оплати товару.
Усі видаткові накладні підписані та скріплені печаткою боржника, яким не надано доказів того, що печатка юридичної особи СТОВ "Акцент-Агро" вибула із законного володіння та перебуває у розпорядженні сторонніх осіб. Таким чином, посилання боржника на те, що останнім товар не отримувався, на думку позивача, не відповідають дійсності. Позивач зауважує, що такі посилання відповідача також спростовуються тим, що нелогічною видається оплата товару, який начебто не отримувався.
Позивач наголошує на тому, що всі дії, пов'язані з отриманням товару та його фактичною оплатою санкціоновані та погоджені як директором підприємства боржника, так і його головним бухгалтером при перерахуванні грошових коштів платіжними дорученнями, на яких відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки мають стояти два підписи - директора та головного бухгалтера, та при постановці на облік отриманого товару і використанні підприємством боржника податкового кредиту з податку на додану вартість за зареєстрованими постачальником податковими накладними.
Позивач зазначає, що станом на 01.02.2021 (дату подачі позовної заяви) сума основного боргу боржника складала 178 657, 86 грн; усі компенсаційні платежі та штрафні санкції, що передбачені договором поставки № 191/20/221 від 26.03.2020 та додатками до нього, здійснено у зв'язку із порушенням боржником визначених строків оплати. Оскільки подальше часткове погашення суми основного боргу було здійснено після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, на нараховані штрафні санкції та компенсаційні платежі, часткове погашення суми основного боргу не впливає. Крім того, позивач вказує, що такими своїми діями боржник визнав існуючу заборгованість, розмір якої станом на 06.04.2021 складає 98 657, 86 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
26.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (далі - постачальник, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Агро" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 191/120/221 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість такого товару.
Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору ціна на товар в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро) зазначається у додатках до цього договору.
Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який визначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору (п. 2.2 договору).
За умовами пункту 2.3 договору загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Сторони погодили, що визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару (далі - "курс Міжбанку"). Для визначення "курсу Міжбанку" сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору (далі - "Джерело курсу іноземних валют") (п. 3.2 договору).
Абзацом другими пункту 3.3 договору визначено, що оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього договору.
Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору (абзац другий пункту 3.4 договору).
Відповідно до пункту 3.7 договору, здійснюючи оплату товару, покупець зобов'язаний зазначити у платіжному доручення, за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також, у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки.
Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару (п. 5.3 договору).
Згідно з пунктом 9.2 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Сторонами були підписані додатки до договору: № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020 (арк. с. 23-24), № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020 (арк. с. 26-27), № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020 (арк. с. 29-30), № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020 (арк. с. 32-33), № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020 (арк. с. 35-36), в яких сторони дійшли згоди щодо асортименту, кількості, вартості, строку поставки та оплати товару.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 178 657, 86 грн, що підтверджується видатковими накладними:
- № 78078 від 24.09.2020 на суму 8 561, 70 грн (арк. с. 25) (за додатком № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020);
- № 79149 від 29.09.2020 на суму 8 575, 20 грн (арк. с. 28) (за додатком № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020);
- № 82942 від 19.10.2020 на суму 105 067, 20 грн (арк. с. 31) (за додатком № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020);
- № 83100 від 20.10.2020 на суму 5 535, 36 грн (арк. с. 34) (за додатком № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020);
- № 83103 від 20.10.2020 на суму 50 918, 40 грн (арк. с. 37) (за додатком № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020).
Всі вказані вище видаткові накладні підписані представником відповідача без будь-яких заперечень та зауважень та скріплені печаткою СТОВ "Акцент Агро".
Пунктом 3 додатку № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020 до договору передбачено, що оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цього додатку, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 23 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно з пунктом 3 додатків до договору № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020 оплата повної вартості товару, який постачається на умовах цих додатків, здійснюється покупцем з дотриманням умов пунктів 3.2-3.3 договору поставки не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми, належної до сплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити розрахунки за отриманий ним товар у такі строки:
- за видатковою накладною № 78078 від 24.09.2020 на суму 8 561, 70 грн - до 19.10.2020 (оскільки останній день строку виконання зобов'язання припадає на суботу 17.10.2020 - вихідний день);
- за видатковою накладною № 79149 від 29.09.2020 на суму 8 575, 20 грн - до 29.10.2020;
- за видатковою накладною № 82942 від 19.10.2020 на суму 105 067, 20 грн - до 18.11.2020;
- за видатковою накладною № 83100 від 20.10.2020 на суму 5 535, 36 грн - до 19.11.2020;
- за видатковою накладною № 83103 від 20.10.2020 на суму 50 918, 40 грн - до 19.11.2020.
Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у порядку та строки, які визначені додатками до договору № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020. У зв'язку з цим за ним утворилась заборгованість в розмірі 178 657, 86 грн.
Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач, окрім суми основного боргу в розмірі 178 657, 86 грн, просив суд стягнути з відповідача також 48% річних у розмірі 18 096, 38 грн, проценти за користування товарним кредитом відповідно до статей 536, 694 Цивільного кодексу України та умов пунктів 4, 5 додатків до договору в розмірі 18 096, 38 грн і пеню в розмірі 4 520, 73 грн.
Після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткове погашення боргу за договором згідно з платіжними дорученнями № 52 від 12.03.2021 на суму 50 000 грн, № 57 від 17.03.2021 на суму 30 000 грн та № 89 від 15.04.2021 на суму 20 000 грн. У зв'язку з цим позивач 16.03.2021, 18.03.2021 та 19.04.2021 подав заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основного боргу, які прийнято судом.
Отже, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 78 657, 86 грн, а також 48% річних у розмірі 18 096, 38 грн, процентів за користування товарним кредитом у розмірі 18 096, 38 грн та пені в розмірі 4 520, 73 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми основного боргу
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням умов пункту 3 додатків № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020 до договору строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого позивачем товару є таким, що настав.
Відповідач своїх своєчасно та в повному обсязі своїх грошових зобов'язань за договором і додатками № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020 до нього не виконав, у зв'язки з чим за ним перед позивачем обліковується заборгованість у розмірі 78 657, 86 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи відповідачем суду не надано доказів погашення перед позивачем залишку заборгованості за поставлений товар у розмірі 78 657, 86 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 78 657, 86 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не заслуговують на увагу суду, зважаючи на таке.
Твердження відповідача про ненадання позивачем достовірних, належних та допустимих доказів щодо отримання відповідачем зазначеного у видаткових накладних товару, за який у СТОВ "Акцент Агро" виникло б грошове зобов'язання, спростовується наявними у матеріалах справи доказами. У матеріалах справи містяться копії видаткових накладних № 78078 від 24.09.2020 на суму 8 561, 70 грн, № 79149 від 29.09.2020 на суму 8 575, 20 грн, № 82942 від 19.10.2020 на суму 105 067, 20 грн, № 83100 від 20.10.2020 на суму 5 535, 36 грн, № 83103 від 20.10.2020 на суму 50 918, 40 грн, які підписані представником відповідача та скріплені печаткою СТОВ "Акцент Агро". Відповідач, посилаючись на отримання товару невідомою особою, не надав суду доказів того, що печатка СТОВ "Акцент Агро" була втрачена або неправомірно набута та використана не уповноваженою особою.
Крім того, у процесі розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за договором, стягнення якої є предметом вимог позивача, що свідчить про прийняття ним товару та фактичне визнання позову в цій частині.
Також суд звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 цього Кодексу, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
До того ж, ні договором, ні додатками до нього за спірними поставками не передбачено, що обов'язковою умовою здійснення покупцем оплати товару, поставленого на умовах відстрочення оплати, є виставлення постачальником відповідного рахунку.
Щодо суми пені
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами пункту 6.2 договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з останнього пеню в розмірі 4 520, 73 грн за загальний період з 18.10.2020 по 01.02.2021.
Оскільки факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені в разі прострочення оплати поставленого товару, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені.
Перевіркою наданих розрахунків пені, судом виявлено помилку у визначенні періоду її нарахування за видатковою накладною № 78078 від 24.09.2020 з огляду на допущену позивачем помилку у визначенні кінцевого терміну оплати відповідачем товару за вказаною поставкою.
Так, позивачем нараховано пеню з 18.10.2020 за видатковою накладною № 78078 від 24.09.2020, тоді як строк виконання зобов'язання з оплати поставленого товару відповідно до додатку № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020 є таким, що настав 19.10.2020. Відповідно право на нарахування пені у позивача виникло лише з 20.10.2020.
За результатами здійсненого судом перерахунку за загальний період з 20.10.2020 по 01.02.2021 пеня становить 4 515, 27 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 515,27 грн; у позовних вимогах про стягнення пені в розмірі 5, 46 грн слід відмовити.
Щодо суми 48% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати товару у відповідності до умов цього договору, покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника компенсаційний платіж в розмірі 48% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).
Відтак, сторони у договорі передбачили інший розмір процентів, зокрема 48% річних.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 48% річних у розмірі 18 096, 38 грн за загальний період з 18.10.2020 по 01.02.2021.
Перевіркою наданих позивачем розрахунків 48% річних на суму 18 096, 38 грн судом виявлено помилку у визначенні дати початку періоду нарахування річних за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 78078 від 24.09.2020, аналогічну тій, що допущена при нарахуванні пені.
Після здійсненого судом перерахунку річні у розмірі 48% за період з 20.10.2020 по 01.02.2021 становлять 18 073, 92 грн, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 48% річних підлягають частковому задоволенню. У задоволенні позовних вимог про стягнення 48% річних у сумі 22, 46 грн слід відмовити.
Щодо суми процентів за користування товарним кредитом
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно із частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Вищезазначені норми є спеціальними і поширюють свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж (у даному випадку - поставка).
За умовами пунктів 4 та 5 додатків № 191/20/221/7-ЗЗР від 24.09.2020, № 191/20/221/8-ЗЗР від 28.09.2020, № 191/20/221/9-ЗЗР від 19.10.2020, № 191/20/221/10-ЗЗР від 20.10.2020, № 191/20/221/11-ЗЗР від 20.10.2020 до договору в разі порушення покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, що був поставлений на умовах відстрочення оплати у строк, зазначений в п. 3 цих додатків, на строк понад 15 календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 48% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.
На підставі пунктів 4 та 5 вказаних додатків позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування товарним кредитом у розмірі 18 096, 38 грн за загальний період з 18.10.2020 по 01.02.12.2021.
Дослідженням розрахунків процентів за користування товарним кредитом судом виявлено помилку у визначенні дати початку періоду нарахування річних за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 78078 від 24.09.2020, аналогічну тій, що допущена при нарахуванні пені та 48% річних.
Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума процентів за користування товарним кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 18 073, 92 грн за період з 20.10.2020 по 01.02.2021. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування товарним кредитом у сумі 22, 46 грн слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 789, 81 грн покладаються на відповідача.
В частині витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 500 грн, сплаченого за позовними вимогами, зменшення яких прийнято судом, позивачем заявлено клопотання про вирішення питання повернення цього судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог. Наведене є підставою для постановлення судом ухвали в порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Стосовно судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 35 000 грн, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, вимогу про розподіл яких викладено в прохальній частині позовної заяви, позивачем на дату ухвалення рішення у справі не надано. А тому суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро" (52342, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Маломихайлівка, вул. Незалежності, буд. 1а; ідентифікаційний код 33075664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (08467, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Чопилки, вул. Богдана Хмельницького, буд. 35; ідентифікаційний код 43106699) основний борг у розмірі 78 657, 86 грн, пеню в розмірі 4 515, 27 грн, 48% річних у розмірі 18 073, 92 грн, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 18 073, 92 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 789, 81 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 5, 46 грн, 48% річних у розмірі 22, 46 грн та процентів за користування товарним кредитом у розмірі 22, 46 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання рішення - 21.04.2021.
Суддя В.І. Ярошенко