пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
20 квітня 2021 року Справа № 903/147/21
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/147/21 за позовом фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" про стягнення 30000,00 грн.,
03.03.2021 фізична особа-підприємець Масалов Сергій Миколайович звернулося в суд з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" про стягнення 30000,00 грн.
Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору оренди майна №1 від 01.04.2020.
Ухвалою суду від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу суду надіслано сторонам поштовим зв'язком 09.03.2021, отримано сторонами 12.03.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4515000053362, №4515000049683.
Строк для подання відзиву - по 29.03.2021.
29.03.2021 відповідач надіслав на адресу суду відзив, в якому просить відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін та просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на наступе:
Вказує, що в період з 02.02.2021 по 22.02.2021 на підприємстві Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проводилася позапланова ревізія. Актом позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної Академії аграрних наук України за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 №070-22/00 від 01.03.2021, складеним Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, встановлено, що між ДП ДГ «Перше Травня» в особі директора Нікітіна В.Я. та ФОП Масаловим С.М. укладено договір оренди майна №1 від 01.04.2020 щодо оренди вантажного самоскида марки ГАЗ-САЗ модель 3507, який передано підприємству згідно акту прийому-передачі майна від 01.04.2020.
В ході ревізії встановлено, що на балансі ДП ДГ «Перше Травня» рахуються: трактор Т-150-К, три трактори МТЗ-80, трактор ЮМЗ-6, три самоскида САЗ 3507, які використовувались в господарській діяльності Підприємства протягом ревізійного періоду відповідно до дорожніх листів трактористів та шляхових листів.
Крім того, ревізією стану використання орендованого трактора Т-150-К згідно дорожніх листів трактористів встановлено, що протягом жовтня 2019 даний транспортний засіб виконував роботу у жовтні протягом 9 днів, у листопаді 9днів, у грудні 2019 року - 7 днів, у січні 2020 року - 8 днів, у лютому не використовувався, у березні 2020 року - 10 днів, в квітні - не використовувався та у травні 2020 року 15 днів, а орендований вантажний автомобіль ГАЗ-САЗ модель 3507 згідно шляхових листів у травні 2020 року використовувався 2 дні, а у квітні 2020 року - не використовувався.
Вважає, що згідно актів надання послуг директором Нікітіним В.Я. прийнято послуги з оренди техніки яка фактично не використовувалась протягом орендованого періоду (трактор Т-150-К не використовувався повністю два місяця - вартість оренди 50000,0 грн, ГАЗ-САЗ модель 3507 не використовувалась повністю один місяць- вартість оренди 15000,0 грн).
Як наслідок, ДП ДГ «Перше Травня» внаслідок укладення вищевказаних договорів оренди майна (техніки) №1 від 19.09.2019 та від 01.04.2020 із ФОП Масаловим С.М. понесено зайві витрати на оренду техніки, яка фактично не використовувалась в господарській діяльності Підприємства на суму 65000,00 гривень.
Зазначає, що 01.02.2021 між Фізичною особою-підприємцем Масаловим Сергієм Миколайовичем та Державним підприємством Дослідне господарство Перше травня Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної Академії аграрних наук України було укладено додаткову угоду №1 до Договору оренди майна № 1 від 01.04.2020 року, згідно якої сторони вирішили припинити дію Договору оренд майна № 2 від 01.10.2019, за взаємною згодою, з 31.05.2020. Сторони підтверджують, що на момент припинення дії Договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов'язань, в т. ч. щодо поверненого орендованого майна.
Таким чином вважає, що в зв'язку з розірванням договору та відсутністю в сторін неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов'язань, пред'явлений позов вважаємо безпідставним, та не підлягає до задоволення.
Ухвалою суду від 06.04.2021 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання призначено на 20.04.2021 о 11:30 год.
09.04.2021 позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якій вказує, що дійсно між позивачем та відповідачем 01.02.2021 підписана додаткова Угода про припинення 31.05.2020 дії Договору оренди майна №2 від 01.10.2019, в якій говориться про оренду трактора Т-150К та причіпа з- маніпулятором, і ніякого відношення до даної справи цей Договір не має, а тому посилання Відповідача на цю додаткову Угоду є безпідставним.
Зазначає, що договір та акти виконаних робіт укладалися та підписувались попереднім директором підприємства Нікітіним В.Я.А тому, вважає аргументи у відзиві Відповідача необгрунтованими, а тому просить суд задовольнити позов у повному об'ємі, а також простить суд в подальшому розглядати справу без участі позивача, оскільки всі документи та аргументи і клопотання суду подані.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 20.04.2021 подав клопотання, в якому просить суд розглядати справи за відсутності представника відповідача, позовні вимоги не визнає .
Відповідно до ст. 248 ГПК суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи строк розгляду справи, що явка позивача та відповідача не визнана обов'язковою, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2019 між фізичною особою-підприємцем Масалов Сергій Миколайович (Орендодавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" (Орендар) укладено договір оренди майна №1 (а.с.3).
Згідно п.1.1 договору, орендодавець передає орендарю в користування майно та оплачує його використання: вантажний самоскид марки ГАЗ- САЗ модель 3507.
Відповідно до умов договору орендодавець зобов'язується в триденний термін після підписання цього договору оренди передавати в користування орендаря зазначене в п. 1.1 майно в належному технічному стані, який забезпечує його нормальну експлуатацію. Передача майна здійснюється за актом прийому-передачі, який підписується орендарем та орендодавцем (додаток №1 до договору) (п. 2.1.1 договору).
Орендар зобов'язаний своєчасно і повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 2.3.3 договору).
Згідно п. 2.3.4 договору, після закінчення строку дії даного договору або після дострокового його розірвання не пізніше трьох днів повернути вказане у п. 1.1 майно в технічно-справному стані за актом прийому-передачі, який підписується сторонами даного договору.
Відповідно до п.3.1, 3.3 договору, сума плати за користування майном становить 15000,00 грн. в місяць, загальна вартість оренди визначається актом виконаних робіт, який є невід'ємною частиною договору. Розрахунки проводяться на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).
Цей Договір вступає в дію з моменту підписання (п. 5.1 договору). Строк (термін) користування встановлюється сторонами окремо щодо кожного предмету та вказується у актах приймання-передачі майна в користування (п. 5.2 договору). Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію договору (п. 5.3 договору).
Договір оренди майна №1 від 01.04.2020 підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб'єктів.
На виконання умов договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування вантажний самоскид марки ГАЗ-САЗ модель 3507, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1988 року випуску, колір синій, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.04.2020 (а.с.4).
Згідно Акту надання послуг №15 від 29.05.2020 орендна плата за використання цього майна складає 30 000 грн. (а.с.5).
З метою досудового врегулювання спору, 01.02.2021 позивач направив відповідачу претензію про повернення боргу до 10.02.2021 року, і водночас повідомлення про розірвання Договору №1 від 01.04.2020 та повернення орендованої техніки у зв'язку з порушенням п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору (а.с.7).
Наявність договірних зобов'язань по оренді вантажного самоскида марки ГАЗ- САЗ модель 3507 підтверджується також актом від 01.03.2021 №070-22/002 позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 (а.с. 24-31).
Додатковою угодою №12 від 01.02.2021 (а.с.32) сторони внесли зміни в п. 3.1 договору, виклавши його у такій редакції «Сума плати за користування майном визначається за взаємною згодою сторін до даного договору, на підставі погоджених та підписаних сторонами актів виконаних робіт та становить не більше 15000,00 грн. місяць».
Дані зміни застосовуються до правовідносин сторін, що виникли в період з 01.04.2020 по 31.05.2020.
Згідно п.п. 2-4 додаткової угоди сторони вирішили припинити дію договору оренди майна №1 від 01.04.2020 за взаємною згодою з 31.05.2020. Сторони підтверджують, що на момент припинення дії договору між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов'язань, в т.ч. щодо повернення орендованого майна. У зв'язку із припиненням дії договору, жодна із сторін не має претензій до іншої сторони договору.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.02.2021 (а.с.32 на звороті) ФОП Масалов Сергій Миколайович (орендодавець) прийняв, а Державне підприємство «Дослідне господарство «Перше травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України повернуло вантажний самоскид марки ГАЗ- САЗ модель 3507, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1988 року випуску, колір синій.
Отже додатковою угодою сторони підтвердили відсутність будь-яких зобов'язань сторін, зокрема щодо сплати орендних платежів.
Додаткова угода підписана сторонами 01.02.2021 про припинення дії договору з 31.05.2020, її укладення сторонами не заперечено. Сторонами погоджено 01.02.2021 відсутність будь-яких зобов'язань. Позов поданий 03.03.2021.
Стаття 605 ЦК України передбачає зокрема припинення зобов'язання внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Додаткова угода не була предметом судового розгляду, докази її недійсності, зміни умов в матеріалах справи відсутні.
01.02.2021 сторони, підписавши додаткову угоду №1 до договору оренди майна №1 від 01.04.2020, підтвердили відсутність будь-яких зобов'язань сторін, зокрема щодо сплати орендних платежів.
Позивач не довів належними та допустимими доказами позовні вимоги, відповідач довів відсутність зобов'язання щодо сплати орендних платежів.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення орендних платежів не підлягають до задоволення. Підстави покладення судового збору на відповідача відсутні.
Частиною 2 статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю; позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 від 05.12.2019, позивач у даній справі Масалов Сергій Миколайович є інвалідом 2 групи та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, а тому звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору з наведених вище підстав, впливу не мають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-
в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Перше травня" Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" про стягнення 30000,00 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.04.2021.
Суддя І. О. Гарбар