21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 380/4328/20
адміністративне провадження № К/9901/13220/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 380/4328/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.11.2019 за № 132/13-01-33-07/ НОМЕР_1 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190,00грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 380/4328/20 скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задоволено - визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу від 28 листопада 2019 року № 132/13-01-33-07/ НОМЕР_1 .
Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, відповідач 12 квітня 2021 року подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року залишити в силі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 28.11.2019 за № 132/13-01-33-07/ НОМЕР_1 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190,00 грн.
Таким чином, справа в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, не зважаючи на розгляд цієї справи судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері відповідальності за порушення законодавства про працю, зокрема відповідальності, що настає в разі фактичного допуску працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Проте, доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зводяться фактично до переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надання переваги одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставини, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним частиною четвертою статті 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 380/4328/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець