Справа № 346/1171/21
Провадження № 22-ц/4808/679/21
Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В. І.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
22 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голіней Лілії Дмитрівни на ухвалу Коломийського міськрайонного суду в складі судді П'ятковського В.І., постановлену 26 березня 2021 року в м. Коломиї Івано-Франківської області, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 09 червня 2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції, актовий запис №891.
Позов обґрунтовано тим, що сторони тривалий час проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Оскільки шлюб існує формально, а збереження сім'ї і подальше їх спільне проживання неможливе, просив задовольнити позов.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 26 березня 2021 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Голіней Л.Д. посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в позовній заяві ОСОБА_1 зазначено останню відому йому адресу місця проживання відповідачки. На виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків було повідомлено про відсутність відомостей щодо її фактичного місця проживання, реєстрації чи перебування. А тому вважає, що у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви. Крім того, отримана з Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області інформація про те, що ОСОБА_3 не значиться зареєстрованою в Івано-Франківській області не свідчить про наявність перешкод для вирішення питання про відкриття провадження у справі з огляду на процесуальні норми закону щодо підсудності справи цьому суду.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За змістом положень статей 353, 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду щодо повернення заяви позивачеві (заявнику) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2021 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Коломийського міськрайонного суду позов про розірвання шлюбу. В позовній заяві зазначено місце проживання (перебування) відповідачки ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , та вказано про відсутність інформації про фактичне місце її проживання (а.с. 1-2, 11).
Відповідно до частини шостої статті 187 ЦПК України місцевий суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання в Івано-Франківській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачки (а.с.13).
Управлінням Державної міграційної служби України в Івано-Франківської області повідомлено, що за даними відділу обліку та моніторингу інформації про зареєстроване місце проживання, ОСОБА_2 не значиться зареєстрованою в Івано-Франківській області (а.с.14).
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 19 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви. При цьому не зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви (а.с.15).
25 березня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Голіней Л.Д. подала клопотання, в якому просила відкрити провадження у справі та призначити її до розгляду. Зазначала, що у позовній заяві вказана остання відома позивачу адреса місця проживання відповідачки. Виклик її в судове засідання просила здійснювати через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Повертаючи позовну заяву суд виходив з того, що ні за вказаною в заяві адресою ( АДРЕСА_1 ), ні в Івано-Франківській області ОСОБА_2 не зареєстрована. Доказів щодо проживання сторін у м. Коломиї заявником не надано. Крім того, неповнолітніх дітей у них немає, а відповідачка є громадянкою Республіки Угорщина. Також угоди про підсудність справи з іноземним елементом судам України не надано, як і доказів того, що внаслідок стану здоров'я чи з інших поважних причин позивач позбавлений можливості звернутись в суд за місцем реєстрації.
Проте з такими висновками місцевого суду погодитись не можна.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Предметом позову у цій справі є розірвання шлюбу між громадянином України та іноземкою (громадянкою Республіки Угорщина).
Згідно роз'яснень пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами ЦПК України.
Частиною другою статті 28 ЦПК України передбачено підсудність справ про розірвання шлюбу за вибором позивача. Відповідно такі можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
За приписами частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно абзацу 2 частини першої та дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваній ухвалі підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
На виконання запиту суду першої інстанції Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області надіслало інформацію про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою у Івано-Франківській області не значиться.
Разом з тим, у поданому представником ОСОБА_1 на виконання ухвали суду щодо усунення недоліків позовної заяви клопотанні зазначено, що позивачу невідомо місце реєстрації чи перебування відповідачки на даний час. Тому вказано останнє відоме її місце проживання (перебування).
Враховуючи, що надана суду інформація про зареєстроване місце проживання або перебування ОСОБА_2 не дає можливість визначитись із підсудністю справи, останнім відомим місцем проживання такої є АДРЕСА_1 , суд першої інстанції у порушення вимог частини десятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України помилково повернув позовну заяву ОСОБА_1 .
За змістом статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкових висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 374, 379, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голіней Лілії Дмитрівни задовольнити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 26 березня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуюча Г.П. Мелінишин
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин
Повний текст постанови виготовлено 22 квітня 2021 року