Справа № 726/2459/18
Провадження № 1-кп/726/18/21
Категорія 17
08.04.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці матеріали кримінального провадження ЄРДР №12018260030000617 від 30.09.2018 року по обвинувальному акту щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, не працюючої, із середньою спеціальною освітою, заміжньої, що має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,-
29.09.2018, приблизно о 22:00 годині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до квартири АДРЕСА_2 , де він спільно проживав зі своєю племінницею ОСОБА_7 , її чоловіком ОСОБА_8 та їхнім малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зайшовши до кухні квартири, в якій на той час перебувала ОСОБА_7 , а саме сиділа за кухонним столом та готувала вечерю, нарізаючи кухонним ножем продукти харчування, розпочав з нею сварку та висловлювався в її сторону нецензурною лайкою, погрожуючи розправою.
В ході даного конфлікту, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 , яка в той час сиділа за столом у відношенні до нього спиною та тримала в правій руці кухонного ножа, яким нарізала продукти харчування, схопив її за волосся голови, потягнув та намагаючись вдарити, замахнувся, і в цей же момент ОСОБА_7 правою рукою, в якій тримала кухонний ніж, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно, протиправно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, нанесла вказаним ножем один удар в область живота ОСОБА_5 , в результаті чого спричинила останньому проникаюче, сліпе, колото-різане поранення черевної стінки з ушкодженням шлунку, брижі тонкого кишковика та тонкого кишковика.
Після спричиненого тілесного ушкодження ОСОБА_7 , усвідомлюючи небезпечний характер нанесених тілесних ушеоджень, вийшла з кухні із знаряддям злочину та зайшла до кімнати квартири, де почала займатись своїми побутовими справами. Потерпілий у свою чергу вийшов з квартири та піднявся на горище.
Надалі, орієнтовно через одну годину, ОСОБА_5 повернувся до кухні квартири, де його стан почав погіршуватись та, через дві години після нанесення ножового поранення, о 00:01 годині 30.09.2018 чоловіком обвинуваченної ОСОБА_8 було викликано карету швидкої медичної допомоги, і потерпілого було госпіталізовано до КМУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» для надання медичної допомоги, де о 10:00 годині 01.10.2018, він помер внаслідок масивної комбінованої кровотечі.
Відповідно до висновку експерта № 663 від 01.11.2018 смерть потерпілого ОСОБА_5 настала від геморагічного шоку, як наслідок масивної комбінованої кровотечі у результаті проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення черевної стінки з ушкодженням шлунку, брижі тонкого кишковика та тонкого кишковика. При судово-медичні експертизі трупа ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження, а саме рана в проекції 9-го міжребір'я зліва по середньо ключичній лінії, розріз: очеревини; брижі товстого кишковика; стінки ободової кишки; шлунку; тонкого кишківника. Дані тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу послідовно одне за одним, незадовго до моменту настання смерті, в результаті дії гострого колюче-ріжучого предмету типу «ніж», та мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою «Небезпека для життя» та перебувають у прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті. Виникли дані тілесні ушкодження внаслідок одного травмо-патологічного процесу.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала частково, та пояснила, що 29.09.2018 року біля 21 години 30 хвилин вона повернулась з чоловіком та сином додому і побачила, що квартира була відчинена і в ній нікого не було. У квартирі була задимленість, оскільки її дядько ОСОБА_5 , який проживав з ними, варив пельмені, які підгоріли, все було розкидане, і тоді вони з чоловіком почали все прибирати, на мобільний телефон чоловіка зателефонувала її мати ОСОБА_5 , якій вона розповіла про безлад. Через деяки час прийшов її дядько з пакетом продуктів, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, вона нагадала йому, щоб розрахувався за комунальні послуги. Він витягнув 400 гривень і віддав їй. Потім вона занесла зазначені гроші в кімнату, поклала в шафу, повернулась на кухню і продовжила готувати вечерю, а саме нарізати овочі, дядько почав з нею сваритись, вимагав квитанції про сплату комунальних послуг, вживав нецензурну лексику, кричав, що він її вб'є, потім потягнув її за волосся, яке було зібране у хвіст, і замахнувся, вдаривши долонею по голові, вона побоюючись за своє життя, нанесла йому удар ножем в живіт. В цей момент чоловік та дитина перебували у кімнаті. Після нанесеного удару, вона пішла в кімнату, була в шоковому стані, окровавлений ніж вона поклала на прасувальну дошку в кімнаті. Після цього чоловік забрав з кухні дядька та повідомив їй, що дядько взяв матрас та пішов на горище. Через певний час чоловік піднявся на горище і не побачив слідів крові, дядько відпочивав. Вона попросила чоловіка зробити чай з бутербродами. Чоловік зробив чай, щоб нарізати бутерброди, взяв з прасувальної дошки ніж в крові і відмив його. Потім її дядько спустився вниз, чоловік зніс з горища матрац та зазначив, що там холодно, вони залишили дядька спати на матраці в кухні. Через деякий час почули гуркіт і крик потерпілого, після цього чоловік викликав швидку. Дядька забрала швидка допомога, з ним поїхав чоловік. З лікарні він зателефонував і розповів про стан дядька. Пояснила, що на кухні були незначні сліди крові, оскільки вона їх прибрала, щоб дитина не побачила кров. Через пів години приїхали працівники поліції, і вона повідомили, що ножове поранення нанесли невідомі особи на вулиці, оскільки боялася наслідків. Визнає вину частково, а саме, що заділа потерпілого ножем, не розуміючи що нанесла проникаюче тілесне ушкодження, крім цього зазначає що зробила це захищаючись, не умисно.
Вказує також, що у неї з дядьком неодноразово виникали конфлікти через вживання ним алкоголю, коли він був в стані алкогольного сп'яніння, вона не пускала його в квартиру, щоб дитина не бачила його в такому стані, він в такі дні ночував на горищі, для чого і придбав собі новий матрас. Пояснила суду також, що в перші дні запою, він був дуже агресивним, виламував двері, стукав у вікна, кидав каміння.
Крім цього, під час додаткового допиту обвинувачена ОСОБА_7 показала, що однокімнатна квартира, де вони проживають, отримана її матер'ю у спадок від батьків, зазначила що потерпілий - брат матері - її дядько раніше проживав на АДРЕСА_3 , там у його власності було пів особняка, який він отримав у спадок від батьків, він продав зазначене житло, гроші він передав на зберігання її матері ОСОБА_5 , яка в свою чергу сховала їх у кишеню старого плаща за місцем їх з дядьком проживання, а вона, прибираючи старі речі, помилково викидаючи старі речі, віддала зазначений плащ з іншим хламом чоловікові, який заніс все це до сараю. Коли дядко почав шукати гроші, була викликана поліція і встановлено факт, що гроші загублені нею. Проте, через деякий час, вона з сараю принесла плащ, в якому знаходилися гроші, і вони з матір'ю повернули гроші дядькові.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона є власником квартири, в якій проживав її брат разом з сім'єю її дочки. Зазначена квартира дісталася їй в спадок від батьків, а братові дісталося пів особняка на в.Учительській в м.Чернівці, проте він продав зазначене житло, гроші зберігалися у неї. Через деякий час з'ясувалося, що гроші помилково викинула її донька ОСОБА_10 , про що було зафіксовано працівниками поліції при розслідування зникнення грошей. Проте пізніше гроші знайшлися і були повернені брату. Вказала на те, що її брат був хронічним алкоголіком. 29.09.2018 дочка із сім'єю була у неї в гостях і десь ввечері вони пішли додому. Пізніше в телефоній розмові зять повідомив їй, що вони добралися до дому, її брат ОСОБА_11 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, в хаті безлад та задимленість. Також пояснила, що вона розмовляла з братом він був дуже агресивним, обізвав її нецензурними словами, кричав, але про конфлікт, який у нього був з дочкою нічого не казав, на самопочуття також не скаржився. Дочка їй зателефонувала вже коли брата забрала швидка, і по телефону вона розповідала, що сталося насправді, але у неї була істерика, вона ридала, кричала, і їй нічого не було зрозуміло. Вказує також, що в неї, як у потерпілої ніяких претензій до обвинуваченої немає. Просить суд обвинувачену не карати, оскільки вона нанесла удар, захищаючись.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснив, що він працював лікарем реаніматологом, а на даний час анестезіолог в ЛШМД м.Чернівці, він перебував на чергуванні в реанімаційному відділенні лікарні, до них в лікарню був доставлений пацієнт ОСОБА_5 з проникаючим ножовим пораненням. Вказаний пацієнт був доставлений в лікарню у дуже важкому стані, з масивною кровотечею, оскільки організм сильно втрачав кров, помер від геморагічного шоку 3-4 ступеню, як наслідок масивної кровотечі у результаті проникаючого колото-різаного поранення.
Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснив, що саме ним як лікарем судово-медичної експертизи, робився висновок №663, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 поступив в лікарню 30.09.2018 р. з геморогічним шоком 3-4 ступеня, втратив більше 2,5 літрів крові. У потерпілого були ушкодження у виді різаної рани (2,7см/1см/1см/4см) та садна.
Допитавши обвинувачену, потерпілу, свідка, експерта, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що дана версія обвинуваченої ОСОБА_7 не в повній мірі відповідає дійсності та розцінюється судом як спосіб уникнути відповідальність за скоєне та реалізацію обвинуваченою свого права на захист.
У ході судового засідання судом було повно, всебічно і об'єк¬тивно вивчені всі обставини справи, письмові докази, що доводять винуватість обвинуваченої.
Зокрема:
- протоколом освідування особи від 30.09.2018 р. з якого вбачається, що проведеним освідуванням обвинуваченої ОСОБА_7 жодних ссадин, синців чи інших пошкоджень на ділянках тіла, на які вказувала обвинувачена на досудовому слідстві, щодо застосування її дядьком ОСОБА_5 до неї насильницьких дій не виявлено (т.2 а.с.37-38);
- висновком судово-медичної експертизи №826 екс вбачається, що під час проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, що свідчить про те, що їй не було завдано ніяких ударів. (т.2 а.с.42);
- за результатами проведення судово-імунолонічних експертиз за №1294, №1292, №1288,№1293,№1289, №1291 встановлено, що на всіх вилучених в ході ОМП речах та марлях зі слідами речовини бурого кольору виявлено кров групи В, яка належить потерпілому ОСОБА_5 або обвинуваченій ОСОБА_7 . Оскільки у обвинуваченної будь яких тілесних ушкоджень не виявлено, суд приходить до висновку що дана кров належить лише потерпілому та те, що кровотеча була помітною та значною.
- протоколом огляду місця події від 30 вересня 2018 року з таблицею ілюстрацій до нього, з якого вбачається, що під час огляду в квартирі було вилучено: металева кружка, білого кольору, яка була поміщена у паперовий пакет; жіночі спортивні штани сірого кольору, в яких була одягнена обвинувачена ОСОБА_7 , які були поміщені в картонну коробку; фрагмент марлі з речовиною бурого кольору, знятої з підлоги кухні, поміщено в паперовий конверт; байка чорного кольору та футболка чорного кольору, які поміщені в картонні коробки; змив речовини бурого кольору з 3-ї сходинки на горище та змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги біля входу в квартиру, які поміщені в 2 білих паперових конверти; 3 ножа з кухні квартири, що поміщені у паперові конверти; мобільний телефон марки «Нокія», який поміщений в сейф пакет (т.1. а.с.13-28);
- із висновку судово-імунолонічної експертизи №1291також встановлено і те, що на ножі з довжиною леза 9,3 см. (умовно названому №1), яким було спричинено тілесне ушкодження, виявлено кров потерпілого. Дану кров виявлено у місці безпосереднього з'єднання рукоятки та леза, що свідчить про те, що удар було нанесено з достатньою силою на глибину близько 9 см., що спростовує версію обвинуваченої, яка стверджувала що лише заділа потерпілого ножем, не розуміючи що нанесла проникаюче тілесне ушкодження.
- із висновку судово-медичного експерта №663 від 01.11.2018 року вбачаємо, що смерть ОСОБА_5 настала від геморагічного шоку, як наслідок масивної комбінованої кровотечі у результаті проникаючого, сліпого, колото-різаного поранення черевної стінки з ушкодженням шлунку, брижі тонкого кишковика та тонкого кишковика. Дані тілесні ушкодження виникли за короткий проміжок часу послідовно одне за одним, незадовго до моменту настання смерті в результаті дії гострого колюче-ріжучого предмету типу «ніж», та мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою «Небезпека для життя» та перебувають у прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті. Виникли дані тілесні ушкодження внаслідок одного травмо-патологічного процесу. (т.1 а.с.94-98);
- висновком експерта №1392 від 23.10.2018 року вбачається, що в крові потерпілого ОСОБА_5 , 1978 року народження, виявлено етиловий спирт в кількості 2.19 проміле (т.1 а.с.104);
- протоколом огляду від 01.10.2018 р. вбачається рана в проекції 9-го міжребер'я зліва по середньо-ключичній лінії, розміри 2,0х0,1см. Краї рани співставимі, рівні правий кут гострий, а лівий з П-подібним осадненям (т.1 а.с. 85-86);
- лікарським свідоцтвом про смерть №765 від 02.10.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 , 1978 року народження помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у реанімаційному відділенні ЛШМД, причиною смерті вказано - геморагічний шок (т.1 а.с.99);
- прослуханим в судовому засіданні аудіо записом виклику бригади Е(Ш)МД про ножове поранення ОСОБА_5 , який поступив від чоловіка обвинуваченої ОСОБА_8 з адреси: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.105-109) вбачається, що останній виклика швидку допомогу потерпілому 30.09.2018 р. о 00:01 год.;
- протоколом добровільної видачі та огляду від 30.09.2018 р. вбачається гр. ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон «Iphone 5 SE», чорного кольору, який йому належить (т.2 а.с.24);
- протоколом огляду від 30.09.2018 р. з фототаблицею вбачається, що згідно роздруківки вхідних, вихідних дзвінків, конфлікт між ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_7 розпочався 29.09.2018, приблизно о 21:30 годині, в квартири АДРЕСА_2 , а виклик швидкої був здійснений чоловіком обвинуваченої, лишень о 23:58 год. На той час з моменту нанесення тілесного ушкодження пройшло близько 2 годин. (т.2 а.с.25-33);
- з дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 30.09.2019 року зі свідком ОСОБА_8 та відеозаписом до нього встановлено, що свідок чітко показав як відбувались події сварки, під час яких він стояв в коридорі біля холодильника, а потерпілий із обвинуваченою в свою чергу знаходились до нього боком. Далі він показав як ОСОБА_5 підійшов ззаду до його дружини, потягнув за волосся, однак ніяких ударів не наносив, а його дружина в свою чергу, дослівно «агресивно нанесла удар ножем в живіт». Також свідок на власному прикладі показав дії потерпілого, який із його слів попрямував на горище та будучи там, вказав місце де лежав потерпілий. (т.2 а.с. 4-8);
- аудіо записом судового засідання показів наданих свідком ОСОБА_8 вбачається, що він в приміщенні Садгірського районного суду м.Чернівці під час досудового слідства був допитаний слідчим суддею та надав наступні пояснення, що о 20:00 год. вони з дружиною та дитиною повернулись додому, де побачили, що з квартири йде дим, все було розкидане, на плиті стояла каструля з пельменями, які вже горіли. Приблизно о 22:00 год. прийшов потерпілий ОСОБА_5 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Конфлікт між ними стався через те, що його дружина сказала потерпілому про необхідність сплатити комунальні послуги. На що потерпілий спочатку погодився, давши їй 200 грн., але згодом він почув сварку, дядько дружини вимагав від неї книжки за комунальні послуги, в ході конфлікту потерпілий голосно висловлювався нецензурною лайкою, погрожував, що вб'є дружину. Під час вказаного конфлікту він перебував на кухні біля холодильника, тому все бачив. Після чого дядько підійшов до дружини ззаду, схопив за волосся правою рукою та замахнувся на неї лівою, яка в той час сиділа за столом у відношенні до нього спиною та тримала в правій руці кухонного ножа, яким нарізала продукти харчування, в цей же момент його дружина правою рукою, в якій тримала кухонний ніж, нанесла один удар в живіт потерпілого ОСОБА_5 . Все так швидко сталося, що він нічого не встиг вдіяти, але одразу після удару ножем відтягнув дядька від дружини, після цього потерпілий одразу пішов на горище. Дружина вибігла у кімнату, вони перебували в шоковому стані та не розуміли що сталося. Вказував на те, що сліди крові вони виявили лишень тоді коли потерпілий спустився з горища, назад до кухні це було о 23:30 год. Побачивши кров, вони почали надавати йому допомогу, перевязувати бінтом. Прошло 1 год. 30 хв після початку конфлікту та на протязі цього часу він піднімався до дядька та на його думку він був у нормальному стані, лежав на підлозі - спав. Також зазначав, що він побачив на ножі кров, яка його здивувала, проте він помив його від слідів крові. Пізніше він подзвонив у швидку допомогу. Потім відправився разом із дядьком в лікарню. Пояснив суду, що потерпілий періодично заходив в алкогольний запій, останній був за 2 тижні до конфлікту. Пояснив суду, що ОСОБА_5 починаючи зловживати алкогольними напоями сварився з його дружиною через те що вони проживають ніби в його квартирі, проте вона належить його сестрі та матері обвинуваченої (т.2 а.с.13);
- в ході дослідження слідчого експерименту з підозрюваною ОСОБА_7 від 09.10.2018 року та відеозаписом до нього, встановлено, що остання відтворила обставини, які відбувались 29.09.2018, а саме показала події під час сварки та механізм нанесення удару потерпілому в подальшому. Зазначила те, що вона разом із своїм чоловіком біля 20:00 год. повернулися додому і побачили, що двері у квартиру були відчинені (навстіж), зайшовши в середину побачили безлад та дим від згорілих пельменів. Далі обвинувачена показала де в квартирі знаходиться кухня. Зокрема взяла стілець та поставила його біля столу, який знаходиться біля правої стіни при вході до кухні. Далі обвинувачена присіла на стілець та пояснила, що вона у вказаному положенні нарізала продукти харчування побутовим ножем. З її слів у даний момент прийшов ОСОБА_14 (далі Потерпілий), який був у нетверезому стані, який присів на м'яку частину (пуфіки) навпроти столу, та за допомогою статиста показала де він перебував. Вказала, що між нею та дядьком почалася розмова, в ході якої він дав їй гроші на квартплату і вона показала, що віднесла їх в кімнату вхід в яку знаходиться з кухні праворуч та вказала що вона знову повернулася до кухні де сіла за стіл та продовжила нарізати продукти. Обвинувачена зазначила, що між нею та Потерпілим продовжилася розмова в ході якої він почав її ображати, висловлюватися нецензурною лайкою, потім підійшов і схопив її за волосся, яке було завязане у хвіст, та вдарив по голові. Статист зі слів обвинуваченої відтворив дії Потерпілого схопив за волосся та «вдарив» лодонею по голові, а вона відтворила свої дії, а саме: показала, як вона нанесла удар ножем, який тримала у правій руці, а саме показала що вона нанесла його дещо у лівий бік (ближче до середини) черевної порожнини. Після чого зазначила, що її чоловік підійшов з коридору та відтягнув Потерпілого, а вона з ножем пізніше пішла до кімнати, де і залишила ніж, який в подальшому взяв її чоловік, помив та використовував для нарізання продуктів коли робив чай з бутербродами. Пізніше Потерпілий знову повернувся до кухні, вони вже виявили на ньому тілесне ушкодження та викликали швидку медичну допомогу В той же час, зазначила, що її чоловіка під час всіх цих подій на кухні та в коридорі не було, у зв'язку із чим він не міг бачити механізму нанесення тілесних ушкоджень. Зважаючи на вказані розбіжності між відтворенням зі свідком та обвинуваченою, суд вважає, що позиція обвинуваченної в судовому засіданні продиктована бажанням будь-яким способом уникнути кримінального по¬карання за скоєний злочин. (т.2 а.с.105-109);
- висновком судово-психіатричного експерта №416 також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 як на момент проведення експертизи так і на момент вчинення злочину не виявляла ознак психічного захворювання, могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Під час вчинення інкримінованого їй діяння, підсудна не знаходилася в будь-якому стані фізіологічного афекту, стресу, емоційної напруги. (т.2 а.с. 153-155).
- довідкою ОКУ ЛШМД №1941 від 20.11.2018 року ОСОБА_5 1978 р.н. лікувався з 30.09.2018 р. по 01.10..2018 р. - 1 л/д загальною вартістю - 2426,88 грн. (т.1 а.с. 110-111);
- висновком про результати звернення потерпілої ОСОБА_5 від 18.04.2016 р. встановлено що 07.04.2016 р. до ч/ч Садгірського ВП надійшло повідомлення про крадіжку грошових коштів за адресою: АДРЕСА_1 та на місці події було встановлено, що гр. ОСОБА_5 виявила відсутність грошових коштів які належали її брату потерпілому ОСОБА_5 , 1970 р.н., які остання зберігала на прохання її брата, який за ці кошти продав власний будинок та в подальшому було встановлено, що дані грошові кошти були втрачені під час прибирання обвинуваченою ОСОБА_7 , були викинуті зі старим лахміттям, у зв'язку з чим перевірка була припинена, додаються пояснення самої потерпілої та її брата де він підтверджує вказані обставини та відмовляється від написання заяви про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с. 114-123);
- висновком експерта №122 вбачається, що на фрагментах зрізів нігтьових пластин з китиць обох рук ОСОБА_7 кров потерпілого ОСОБА_5 не виявлена. При встановленні групової належності клітин виявлено антиген В, що є характерним для самої обвинуваченої ОСОБА_7 , і може походити від неї самої. В той же час не виключено, походження даного фактора від потерпілого ОСОБА_5 , для якого він також є характерним, за рахунок невеликої домішки клітин (т.2 а.с.52-54);
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд вважає, що вони відповідно до вимог ст.ст. 85-86 КПК України є належними та допустимими, оскільки дані докази кожний окремо, а також у своїй сукупності, за своїм змістом та послідовністю підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України й відповідно підтверджують вину обвинуваченої в пред'явленому обвинуваченні.
Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченої, що зазначене тілесне ушкодження у вигляді ножового поранення обвинувачена нанесла, захищаючись від протиправного посягання на її життя, оскільки такі повністю спростовуються наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні вищевказаними доказами.
Так, обставини на які посилалася обвинувачена ОСОБА_7 , а саме, що потерпілий ОСОБА_5 , під час конфлікту наніс їй удар рукою, спростовується протоколом освідування від 30.09.2018 р. та висновком судово-медичної експертизи №826 екс дослідженими судом, згідно яких жодних ссадин, синців чи інших пошкоджень на ділянках тіла, на які вказувала обвинувачена на досудовому слідстві, щодо застосування її дядьком ОСОБА_5 до неї насильницьких дій не виявлено.
Суд не приймає до уваги твердження обвинуваченої, що вона лише заділа потерпілого ножем, не розуміючи що нанесла проникаюче тілесне ушкодження, оскільки такі повністю спростовуються наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме висновком судово-імунолонічної експертизи №1291, де встановлено, що на ножі з довжиною леза 9,3 см., яким було спричинено тілесне ушкодження, виявлено кров потерпілого у місці безпосереднього з'єднання рукоятки та леза, що свідчить про те, що удар було нанесено з достатньою силою на глибину близько 9 см.
Крім того, доводи обвинуваченої в тій частині, що потерпілий ОСОБА_5 страждав на хронічний алкоголізм, в стані алкогольного сп'яніння неодноразово вчиняв насильницькі дії щодо неї, суд також до уваги не приймає, оскільки обвинуваченою в ході судового розгляду справи так і не було надано суду на підтвердження вказаного належних та допустимих доказів. Навпаки, обвинуваченною декілька раз під час допитів наголошувалося, що в неї з дядьком були доброзичливі і довірливі відносини, як між татом і донькою.
Факт вчинення тривалих неправомірних дій ОСОБА_5 відносно обвинуваченої ОСОБА_7 також не знайшов свого підтверджена дослідженими судом письмовими доказами, з яких вбачається що на гр. ОСОБА_5 складався один протокол за ст. 178 КУпАП, що передбачає настання відповідальності за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді.
Крім того суд критично ставиться до показань потерпілої ОСОБА_5 , яка у своїх показах вказувала на те, що між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_7 часто виникали конфлікти, в ході яких потерпілий виражався нецензурною лайкою в сторону обвинуваченої ОСОБА_7 , вчиняв насильницькі дії, - оскільки доказів звернення по даному факту до правоохоронних органів потерпілою ОСОБА_5 , обвинуваченою та її захисником також суду не надано. Крім цього, потерпіла є рідною матір'ю обвинуваченої - заінтересованою особою, та її покази не знайшли свого підтвердження в ході дослідження доказів по справі в ході судового розгляду.
Не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченої та свідка ОСОБА_8 про те що потерпілий ОСОБА_5 страждає на хронічний алкоголізм, адже згідно досліджених характеризуючих даних потерпілий не перебував на обліках у лікаря нарколога та психіатра.
Крім цього, судом враховано, що після спричиненого тілесного ушкодження ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_7 та її чоловік який був свідком подій, почали займатись своїми побутовими справами, а саме: пити чай з бутербродами, використовуючи знаряддям злочину - кухонний ніж, який попередньо вимив від слідів крові свідок ОСОБА_8 , в той час, як потерпілий ОСОБА_5 поранений перебував на горищі та «стікав кров'ю».
Також суд рахує покази обвинуваченої, яка на місці події після приїзду оперативної групи працівникам поліції вказувала, що ножове поранення було нанесене потерпілому невідомими особами на вулиці до його повернення додому, як обраний спосіб захисту обвинуваченої для уникнення відповідальності.
Вивченням суб'єктивної сторони цього злочину варто відмітити і те, що відповідальність за ст.121 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження.
Разом з тим, не зважаючи на дослідженні в ході судового розгляду характеризуючі данні на потерпілого ОСОБА_5 , які є в своїй більшості негативними, все ж Конституцією України визнано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Так, закон рівною мірою охороняє здоров'я та життя будь-якої людини незалежно від того яким би не було це фактичне здоров'я, а також незалежно від її моральних якостей, віку, тощо.
Таким чином, аналізуючи усі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що обвинувачена ОСОБА_15 в ході зустрічного конфлікту, маючи на меті саме спричинення тілесних ушкоджень, а не оборону, нанесла удар ножем в живіт. Вже після вчинення злочину остання медичну допомогу потерпілому не надала, не вжила заходів до виклику працівників медичної допомоги, прибирала місце вчинення злочину до приїзду працівників поліції та неправдиво повідомила останнім щодо подій того дня. Суд приходить до висновку, що обвинувачена вчинила вказане правопорушення з непрямим умислом, оскільки в ході виниклого конфлікту вона мала намір нанести тілесні ушкодження останньому, при цьому усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча можливо не бажала смерті потерпілого, але свідомо її припускала. Отже, заподіяла умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 й відповідно, суд кваліфікує її дії за ч.2 ст.121 КК України.
Відповідно до статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому та утримання малолітньої дитини.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , передбачені ст.67 КК України, не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу обвинуваченного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК України.
Суд при вирішенні питання про можливість призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу обвинуваченої, яка є особою молодого віку, заміжньою, має на утриманні та вихованні малолітню дитину, наявність постійного місця проживання та позитивну характеристику за місцем реєстрації, а також обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинувачену та можливість виправлення без ізоляції від суспільства, відсутність обставин, які обтяжують покарання, оцінки негативно своїх дій, прагнення стати на шлях виправлення.
Враховуючи викладене, суд за наявності вищевказаних обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, при призначенні міри покарання, вважає, за можливе застосувати до ОСОБА_7 ст.69КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 121 КК України саме таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченою кримінальному правопорушенню і буде достатнім для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 376, 395 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_7 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Речові докази:
- 7- дисків «DVD-R» із відео-файлом залишити в матеріалах кримінального провадження; речові докази, згідно постанови про визнання речових доказів від 22.11.2018 року, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Садгірського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Головуючий суддяОСОБА_1