Справа №336/798/21
пр.3/336/623/2021
15 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова І.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, згідно протоколу відмовилась зазначати місце роботи, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
25.01.2021 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає в тому, що вона 25.01.2021 о 14 годині 53 хвилини керувала транспортним засобом Geely MK д.н. НОМЕР_1 по вул.Тимурівська, 10 м. Запоріжжя з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків. Транспортний засіб припарковано відповідно до ПДР України, щодо повторності ОСОБА_1 попереджена. Вказаними діями порушено вимоги п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у інкримінованому їй правопорушенні не визнала, пояснила, що 25.01.2021 о 14 годині 53 хвилини не керувала транспортним засобом у наркотичному сп'янінні і ознак такого сп'яніння не мала. При зупинці її транспортного засобу патрульною поліцією, дуже розхвилювалась, оскільки підозри і вимоги працівників поліції були безпідставні, а вона поспішала додому, так як вдома вона ненадовго залишила двоїх малолітніх дітей, один з яких дуже хворіє. Дітей залишила вдома, тому що зателефонував її чоловік та попросив приїхати забрати його і автомобіль, яким він до цього керував, але в зв'язку з тим, що вжив алкоголь не міг сісти за кермо, і вона приїхала на місце на таксі.
Відмовилась від проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння, оскільки поспішала додому, дуже хвилювалась за своїх дітей та не мала часу їхати до лікарні. Наркотичні засоби ніколи не приймала, є добропорядною людиною.
Вказані пояснення поліцейськими були безпідставно проігноровані, тому ОСОБА_1 відмовилась від доставки до медичного закладу для проходження огляду та вимушено поставила підпис у складеному відносно неї протоколі не досліджуючи його зміст.
На підтвердження вищевикладеного ОСОБА_1 надано суду копії свідоцтв про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився від першого шлюбу. Також надано копію свідоцтва про шлюб, згідно якого остання перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , медичний висновок №43/4, відповідно до якого малолітня дитина ОСОБА_3 має захворювання аутизм, а також надана довідка з КНП «ОКЗ НПД» ЗОР відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням обставин справи, складеного протоколу, наданих пояснень ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_4 , дослідженого відеозапису, суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 спростовується зібраними доказами.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.130 КпАП України встановлює адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення ААБ № 102146 від 25.01.2021 вбачається, що 25.01.2021 о 14 годині 53 хвилини гр. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Geely MK д.н. НОМЕР_1 по вул.Тимурівська, 10 м. Запоріжжя з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду в медичному закладі у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовилась в присутності двох свідків. Транспортний засіб припарковано відповідно до ПДР України, щодо повторності ОСОБА_1 попереджена.
Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров*я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пунктів 3,4 спільного наказу МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» Ознаками алкогольного сп'яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як встановлено судом, 25.01.2021 ОСОБА_1 дійсно була водієм транспортного засобу Geely MK д.н. НОМЕР_1 , яка була запідозрена співробітниками поліції у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння та на вимогу працівників поліції щодо проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я, відповіла вимушеною відмовою в присутності двох свідків. Вказані обставини підтверджуються протоколом серії ААБ №102146, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , матеріалами відеозапису, наданими поясненнями ОСОБА_1 в суді.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_1 і в той день забрав їх автомобіль та поїхав на зустріч зі знайомим, з яким вони вжили спиртні напої, післдя чого він не міг керувати авто і подзвонив дружині, що приїхала на таксі і забрала його і автомобіль. Коли вони вже їхали додому, то за ними рухався полдіцейський автомобіль,зупинив їх, вони з приятелем вийшли з авто і поліцейські почали проводити їх обшук, підожзрюючи, що вони мають мпри собі наркотичні речовини, оскільки події відбувалися в районі, де такі речовини можливо придбати у осіб ромської національності. Дружина при цьому сиділа за кермом, не виходила, а коли їй працівники поліції безпідставно запропонували пройти огляд на стан рнаркотичного сп'яніння саме в лікувальному закладі, вона дуже розхвилювалась, бо дома залишила дитину аутиста під нанглядом неповнолітнього старшого сина і розуміла, що має терміново повернутися додому. При цьому поліцейські ніяких оглядів його дружини не проводили, а саме як її зіниці реагують на світло не перевіряли. Поведінка дружини не була такою, що не відповідала обставновці.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 копій свідоцтв про народження, остання має двох малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився від першогу шлюбу.
Також, відповідно до медичного висновку №43/4, малолітня дитина ОСОБА_3 має хронічне захворювання - аутизм.
Згідно з довідкою, яка видана КНП «ОКЗ НПД» ЗОР, ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
Факт відсутнрості у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння при зупинці її транспортного засобу за кермом, яакого вона перебувала, а, відтак і відсутності і підстав для прохдження нею огляду на стан наркотичного сп'яніння, підтвердились наданими показами у суді останньою, свідком та письмовими доказами, а саме:
Як, зазначила ОСОБА_1 у судовому засіданні, при зупинці працівниками поліції її транспортного засобу та ствердження останніми, що вона перебуває за кермом у стані наркотичного сп'яніння, остання спростувала, тим що цей факт її розхвилював, бо вона була обурена поведінкою свого чоловіка, яакий взяв автомобіль та вжив спиртні напої, вона вимушена була, залишивши дітей самих, їхати по нього і забирати автомобіль, але стверджує, що була лише розхвильована саме цією ситуацією, ніяких ознак наркотичного сп'яніння, що описані в протоколі, у неї не було, поведінка її цілком відповідала тій обставновці, оскільки ОСОБА_1 розуміла, що не має можливості на вимогу працівників поліції проїхати до медичного закладу для проведення огляду у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння, так як вдома її чекали малолітні діти, один з яких хворіє на тяжку хворобу - аутизм, що і безрезультатно намагалася довести працівникам поліції.
Також у судовому засіданні досліджений відеозапис, який наявний в матеріалах справи, відповідно до якого ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , виписаних в протоколі про адміністративне правопорушення з відео не вбачається.
Як передбачено ст. 17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Наведені встановлені судом обставини і досліджені докази переконують суд, що адміністративне правопорушення вчинене водієм ОСОБА_1 , яке виразилось у порушенні п. 2.5 ПДР України та передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинене нею у стані крайньої необхідності, яка в подальшому могла призвести до тяжких наслідків, оскільки малолітні діти знаходились вдома без нагляду дорослих в стані небезпеки.
Іншого способу відвернення тяжких наслідків, окрім відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння (вчинення адміністративного правопорушення), як встановлено судом, водій ОСОБА_1 не мала. Отже, вказане адміністративне правопорушення вчинено водієм ОСОБА_1 у стані крайньої необхідності, що у відповідності до ст. 17,18 КУпАП виключає адміністративну відповідальність, тобто вчинене задля запобігання небезпеці життю та здоров'ю дітей.
Як передбачено ст.247 ч.1 п.4 КпАП України, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Оскільки порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України вчинено у стані крайньої необхідності, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.130 ч.1,247 ч.1 п.4 КпАП України, суддя-
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 КпАП України, закрити в зв'язку з вчиненням дії в стані крайньої необхідності.
Постанову може бути оскаржено сторонами, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Б.Жупанова
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік