Справа № 336/8042/20
пр. № 2/336 /1399/2021
07 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі головуючого судді Щасливої О.В.
розглянувши цивільну справу за позовом Концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання,
Концерн „Міські теплові мережі” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання.
В позові зазначає, що згідно п. 2.1 Статуту Концерну "Міські теплові мережі" основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Позивач у період з 01.01.2016 року по 01.12.2020 року надав відповідачам послуги у приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 63 929 грн. 75 коп.
Пунктом 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Відповідачі в добровільному порядку відмовляються вносити плату за надані послуги, чим завдають матеріальну шкоду Концерну.
Крім зазначеної суми позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою судді від 18.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам надано строк для надання відзиву та заперечення на відзив.
Відповідачам копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою за зареєстрованим місцем проживання відповідачів.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач визнав позов частково, просив застосувати строки позовної давності, стягнути заборгованість за період з 28.12.2017 року, тобто з моменту звернення до суду з позовом. Зазначений відзив на позовну заяву 12.03.2021 року направлено позивачу, про що свідчить квитанція про поштове відправлення.
Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив, представником позивача на час розгляду справи відгук на відзив чи будь-яких клопотань не подав, відтак відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно Статуту Концерну «Міські теплові мережі», предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, її розподілення для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут, тобто Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву гарячої води.
Система теплопостачання квартири відповідача є загальнобудинковою, від'єднання від централізованого опалення не проводилось, тому послуги відповідачам надавались постійно і в повному обсязі.
Тож, послуга з централізованого опалення надавалась боржнику в межах опалювального сезону, а послуга з постачання гарячої води (підігріву питної види) постійно. Отже, фактично відносини між сторонами з приводу надання послуг з центрального опалення, централізованого постачання гарячої води тривають. Відсутність укладеного договору не позбавляє відповідача обов'язку оплати наданих йому послуг.
Судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с.6) та відповідачі зареєстровані в означеній квартирі (а.с.12,14).
Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 позивач у період з 01.01.2016 р. по 01.12.2020 р. надав відповідачам послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на суму 63 929 грн. 75 коп., однак відповідачі як споживач цих послуг не здійснили оплату за надані послуги (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року передбачено, що оплату послуг мають проводити всі зареєстровані у жилому приміщенні особи, крім випадків, коли вони тимчасово відсутні в ньому і подали письмову заяву та офіційний документ, що підтверджує відсутність.
Вирішуючи обґрунтованість відзиву щодо застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до вимогст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так з особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що з січня 2016 року по грудень 2020 року відповідачі взагалі не здійснювали оплату за надані позивачем послуги.
Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України, до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз'яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду».
Суд приходить до висновку, що перебіг трирічного строку позовної давності у даних правовідносинах необхідно відліковувати, з грудня 2017 року, тобто з моменту звернення до суду з зазначеним позовом.
Позивач з даним позовом звернувся до суду 28.12.2020 року, тобто, за загальним правилом, поза межами строку позовної давності, встановленого законом, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у заявленому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач скориставшись своїм правом передбаченим вимогами ст. 267 ЦК України, подав до суду заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, тому стягненню підлягає сума заборгованості, яка виникла за період з 28.12.2017 року по 01.12.2020 року у розмірі 40 873,20 грн.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач звернувся з позовом лише у грудні 2020 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, визначеного вимогами ст. 257 ЦК України, у стягненні заборгованості, що виникла до 28 грудня 2017 року, слід відмовити.
Враховуючи, наведене, суд вбачає наявність правових підстав для застосування строків давності та часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача слід частково стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1344,02 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 4, 12, 77-82, 141, 206, 211, 223, 247, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 322 ЦК України, -
Позов Концерну „Міські теплові мережі” до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 , задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Концерну „Міські теплові мережі”, ЄДРПОУ 32121458, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя бул. Гвардійський, 137 ( НОМЕР_4 Філія - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) в рахунок погашення заборгованості за послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання за період з 28.12.2018 року по 01.12.2020 року у розмірі 40 873 грн. 20 коп.
Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 672,01 грн. з кожного, а всього 1344,02 грн. (на рахунок № НОМЕР_5 ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, отримувач: Концерн "Міські теплові мережі", код ЄДРПОУ 32121458).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Щаслива