Дата документу 21.04.2021
Справа №937/9416/20 Провадження № 2/937/1081/21
21 квітня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Бахаєва І.М.,
за участі секретаря - Фурсової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк, протягом двох місяців, для подання заяви до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 склала на позивачку та на її рідного брата заповіт, яким заповіла будинок « АДРЕСА_1 . Позивачка не знала про наявність заповіту, а тому не звернулася вчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Від спадщини вона не відмовляється. Вищевикладене стало підставою для звернення до суду.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Скворцова О.В. не з'явилися, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволені позовних вимог наполягають.
В судове засідання представник відповідача - Мелітопольської міської ради Запорізької області Шостак Д.О. не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 15.02.2021 від нього до суду надійшла заява про розгляд справи, призначений на 10.03.2021 проводити без його участі по наявним матеріалам у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка по справі, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Мелітополь, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 24 вересня 1981 року/12/.
Батьками позивачки є: мати - ОСОБА_3 та батько - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 24 вересня 1981 року/12/.
Мати позивачки - ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані: мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /а.с.13/.
ОСОБА_2 , 1924 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 25 жовтня 2013 року/а.с.10/.
У власності ОСОБА_2 перебував житловий будинок АДРЕСА_1 , на праві приватної власності на підставі купівлі продажу від 06 квітня 1990 року, посвідченого нотаріально/а.с.16-17/.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належний їй житловий будинок, однак ніхто не прийняв спадщину після її смерті.
Матір позивачки - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 29 червня 2000 року/а.с.11/.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер рідний брат позивачки - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 /а.с.30/.
ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України/а.с.7зв./.
19.04.2002 ОСОБА_2 заповіла позивачці ОСОБА_1 та рідному брату позивачки - ОСОБА_7 в рівних частинах належний їй будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Малихіною Т.А., зареєстрованому в реєстрі № 4-848/а.с.8/.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування позовним вимог, позивачка вказує, що перекладаючи речі брата ОСОБА_7 у приміщенні гаражу, за місцем їхньої спільної реєстрації у житловому будинку АДРЕСА_2 , вона знайшла заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_2 . Раніше про наявність заповіту позивачці відомо нічого не було.
Позивачка ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за заповітом.
Відповідно до інформації від 15.01.2021, наданої завідувачем Мелітопольської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шевченка С.О. та інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.01.2021, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась; відсутня інформація у Спадковому реєстрі/а.с.31-32/.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, та позов задовольнити і визначити позивачці додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення позивачки ОСОБА_1 від спадкування.
Оскільки заявлені вимоги ґрунтуються на законі, і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, спадщина ніким не прийнята, а причина пропуску строку прийняття позивачкою спадщини є поважною, позов підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 81, 263-265, 280, 355 ЦПК України, ст. 1270, 1272 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визначення додаткового строку для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк в два місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повні дані учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач - Мелітопольська міська рада Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул.. М.Грушевського, 5.
СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ