Дата документу 21.04.2021
Справа № 334/4757/20
Провадження № 1-кп/334/457/21
21 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №1-кп/334/457/21, внесене 29.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080050002117, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка не працює, має повну середню освіту, у шлюбі не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, яка працює, має середню спеціальну освіту, у шлюбі не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,-
встановив:
17.06.2020 приблизно 21.00 годині ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 знаходились у приміщенні квартири АДРЕСА_3 - за місцем проживання ОСОБА_4 , де розпивали спиртні напої. Приблизно о 23.00 годині, а саме коли ОСОБА_6 пішла спати, ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_3 вчинити крадіжку майна ОСОБА_6 , а саме викрасти її мобільний телефон «Nokia 2.3», в корпусі темно-зеленого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з метою його подальшого продажу та особистого збагачення, на що ОСОБА_3 погодилась. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись що за ними ніхто не спостерігає, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу - зі столу, що знаходиться в приміщенні кухні вказаної квартири, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_3 таємно викрали вищевказаний мобільний телефон «Nokia 2.3» вартістю 2 689 гривень 12 копійок, після чого разом з ОСОБА_3 , яка в цей час слідкувала щоб їх злочинні дії залишились не поміченими, залишила приміщення квартири. В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 2 689 гривень 12 копійок.
Умисні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю.
Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням документів, що характеризують обвинувачених, та щодо речових доказів та процесуальних витрат. При цьому суд роз'яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 дала такі показання. Влітку 2020 року вона зустріла свою знайому ОСОБА_7 , яка повернулась з м. Москви. Вони вдвох прийшли до неї додому та стали вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_8 заснула, а вона пішла до майстерні, яка розташована поблизу від її будинку, щоб відремонтувати телефон. Там вона зустріла ОСОБА_9 та повідомила їй, що приїхала ОСОБА_10 . Вони вирішили повернутись до неї додому. У неї вдома вони втрьох продовжили вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_8 знову заснула. У неї раптово виникла злість до ОСОБА_8 і вона запропонувала ОСОБА_11 вкрасти телефон ОСОБА_12 , який лежав на столі. Та погодилась. Вона взяла зі столу телефон ОСОБА_12 темного кольору і разом з ОСОБА_13 поїхали до ломбарду на пр. Металургів, щоб здати телефон. До ломбарду їх не пустили, оскільки вони були у нетверезому стані. Потім до них підійшов невідомий їм чоловік , через якого вони заклали телефон в ломбард. Гроші забрала ОСОБА_13 , після чого вони розстались і вона повернулась додому. Вранці проснулась ОСОБА_12 і виявила пропажу телефона. Вона повідомила ОСОБА_12 всі обставини крадіжки та вибачилась перед нею. Потім прийшла ОСОБА_13 . Вони поїхали до ломбарду, але телефон викупити не змогли, оскільки у них не було квитанції про заклад. Після чого, ОСОБА_12 повідомила про крадіжку в поліцію. У вчиненому розкаюється.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 дала такі показання. В червні 2020 року на ринку вона зустріла ОСОБА_14 . Та повідомила їй, що приїхала ОСОБА_10 . Вони вирішили піти до ОСОБА_15 додому. У неї вдома вони втрьох вживали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_8 заснула. У ОСОБА_16 виникла злість до ОСОБА_8 і вона запропонувала їй вкрасти телефон ОСОБА_12 . Вона погодилась. Пітька взяла зі столу телефон ОСОБА_12 темного кольору і разом з нею поїхали до ломбарду на пр. Металургів, щоб здати телефон. До ломбарду їх не пустили, оскільки вони були у нетверезому стані. Потім до них підійшов невідомий їм чоловік , через якого вона заклали телефон в ломбард. Гроші в сумі 900 гривень чоловік віддав їй. Після чого вони розстались і вона на таксі поїхала додому. Вранці їй зателефонувала ОСОБА_15 і повідомила, що розповіла про крадіжку ОСОБА_12 . Вона приїхала до ОСОБА_15 додому і вибачилась перед ОСОБА_12 та віддала їй гроші, які отримала в ломбарді, за виключенням 60 гривень, витрачених на таксі. Потім вони поїхали до ломбарду, але телефон викупити не змогли, оскільки у них не було квитанції про заклад. Гроші, які вона віддала ОСОБА_12 , вони потім разом пропили. У вчиненому розкаюється.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Допитавши обвинувачених, дослідивши документи, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_17 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненою за попередньою змовою групою осіб, доведена «поза розумним сумнівом».
При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.
ОСОБА_3 вчинила нетяжкий злочин, раніше не судима, під спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд визнає її щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченою своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене. При цьому обставини, які обтяжують їй покарання, судом не встановлені.
ОСОБА_4 вчинила нетяжкий злочин, раніше не судима, під спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд визнає її щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченою своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене. При цьому обставини, які обтяжують їй покарання, судом не встановлені.
Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, їх особи, ступінь їх вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю їх поведінки уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених у дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 490,35 гривень - у сумі 245,17 гривень з кожної.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
ОСОБА_18 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_18 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_18 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 17 копійок.
Речові докази:
- мобільний телефон «Nokia 2.3», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який зберігається у потерпілої ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 за належністю,
- DVD-R диск «ANV» об'ємом 4,7 Gb з відеозаписами, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: