Справа №333/379/21
Провадження №2/333/1526/21
Іменем України
19 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/379/21 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 28440,17 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 20.06.2019 року між сторонами було укладено кредитний договір № SAMABWFС10072809528, згідно з вимог якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
20.06.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заявку про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку (а.с.5 зворотна сторона).
Згідно з кредитним договором від 20.06.2019 року, укладеного між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» і ОСОБА_1 , банк надав відповідачеві кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 44,40% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку у будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Згідно п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
На підставі п. 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати винагороди Банку.
Згідно з п. 2.1.1.2.15 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 24.11.2020 року розмір заборгованості за кредитним договором від 20.06.2019 року становить: 28440,17 гривень, яка складається з 14999,33 гривень - заборгованості за кредитом, 12990,84 гривень - заборгованості за відсотками, 450 гривень - штрафи (а.с.5).
Як вбачається з наявних у справі письмових доказів, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту у встановлені кредитним договором від 20.06.2019 року строки не виконував.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
На підставі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд доходить висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору від 20.06.2019 року позивач надав відповідачу кредит. Однак, відповідач порушує вимоги зазначеного кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків та штрафу по ньому. Тому, є підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотків, штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 280, 289 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080) 14999,33 гривень - заборгованості за кредитом, 12990,84 гривень - заборгованості за відсотками, 450,00 гривень - штрафи, а разом 28440 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок) гривень 17 копійок заборгованості за кредитним договором від 20.06.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) витрати на оплату судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається через Комунарський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 19 квітня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков