Справа № 333/247/21
Провадження № 2/333/1472/21
рішення
Іменем України
15 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Бобко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , мешкають за адресою: АДРЕСА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (ЄДРПОУ 37573541, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32), третя особа: Запорізька міська рада Департамент з управління житлово-комунальним господарством (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 46 А) про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання її провести, -
встановив:
18.01.2021 року до суду із позовом до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання її провести звернулись позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Посилаються на те, що в 1986 році позивачу ОСОБА_1 був наданий ордер на вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . З 1986 року ОСОБА_1 заселилася в цю квартиру і постійно проживала в ній. ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає в зазначеній квартирі з 2011 року і по теперішній час. Квартира є їх єдиним та постійним місцем проживання. Крім них інші особи в квартирі не зареєстровані. Позивачі бажають приватизувати вказану квартиру, але вони не можуть надати відповідачеві обмінний ордер на це житло, оскільки він був втрачений. У Департаменті з управління житлово-комунальним господарством отримати копію корінця ордеру не надалося можливим, у зв'язку з тим, що до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством передано на зберігання справи ліквідованого ДКП «Бюро обміну житлової площі» лише з 1994 року. Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району ОСОБА_1 було відмовлено у приватизації квартири у зв'язку з відсутністю копії ордера. Оскільки позивачі проживають в цій квартирі тривалий час, виконують свої обов'язки щодо утримання житла, останні просять суд визнати за ними право на приватизацію спірної квартири та зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району вчинити дії по приватизації квартири за відсутності ордеру.
21.01.2021 року ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, призначено підготовче засідання.
18.02.2021 року до суду від районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району надійшов відзив на позовну заяву. Заперечення обґрунтовані таким. Відповідно до п. 17, 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», який затверджений наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року №109/17404, позивачі звернулися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району з заявою про приватизацію квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення «Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» позивачам було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки останніми не було надано копії ордеру на квартиру, як цього вимагає чинне законодавство України. Крім того, представник відповідача зазначив, що суд не має право зобов'язувати районну адміністрацію вчиняти дії, яка за законом може вчиняти лише остання, в т.ч. не може вказувати, яке конкретно рішення (дії) необхідно приймати (вчиняти) відповідачу. Просять у задоволенні позову відмовити.
Позивачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивачів - ОСОБА_3 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та без участі позивачів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов до такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
15.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району із заявою про проведення приватизації квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
У квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 з 28.04.1986 року, ОСОБА_2 з 12.02.2011 року і по теперішній час.
Відповідно до п. 4.2.9 Положення про районні адміністрації міської ради, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 22 червня 2011 року №29 районним адміністраціям міської ради делеговані повноваження в частині приватизації житла.
Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Листом №Ф-1007 від 16.12.2020 року районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні приватизації квартири, оскільки нею до органу приватизації не надано копію ордера про надання жилої площі.
Згідно вимог ст. 8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється шляхом передачі квартир (будинків) у власність громадян на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до п. 17, 18 Положення Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, який затверджений наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.1.2010 року №109/17404, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації та подає такі документи: оформлену заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копію документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідку про склад сім'ї та займані приміщення; копію ордера про надання жилої площі (копію договору найму жилої площі у гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Згідно ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених п. 2 ст. 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках, квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і вбачається, що на спірну квартиру позивача не розповсюджується.
Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир державного житлового фонду, вирішуються судом.
З 1986 року до теперішнього часу жодним власником будинку або балансоутримувачами не пред'являлося до позивачів претензій щодо незаконності їх мешкання у квартирі.
З огляду на вказані обставини відповідно до приписів ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» позивачі мають право на приватизацію жилого приміщення квартири, у якій вони мешкають.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 345 ЦК України, фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.
Таким чином, враховуючи, що позивачі вселені до квартири на законних підставах, незаконність проживання ніхто не оспорює, проте, відсутні документи, на підставі яких вони були вселені, та цей факт позбавляє позивачів можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по приватизації квартири підлягають задоволенню.
Позивачами також заявляються вимоги про визнання права на приватизацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, вбачається, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами, і лише вони визначають питання чи має громадянин права на приватизацію згідно наданого пакету документів.
Суд, в даному випадку, не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла.
Аналогічні правові позиції викладені в постанові ВСУ від 05.08.2019 року за № 761/28893/16ц.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання права на приватизацію квартири задоволенню не підлягають, оскільки суд, в даному випадку, не наділений правом приймати рішення щодо приватизації житла за вищенаведеними в рішенні нормами права.
Що стосується позовних вимог, заявлених ОСОБА_2 , то суду не було надано жодного доказу на підтвердження того факту, що останній звертався до відповідача із заявою про приватизацію житла і йому було відмовлено у здійсненні приватизації. Лист-відмова №Ф-1007 від 16.12.2020 року, що надана до матеріалів справи, адресована лише на ім'я ОСОБА_1 .
Тому, в даному випадку позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю порушення його цивільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 328,345 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141 ЦПК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , мешкають за адресою: АДРЕСА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (ЄДРПОУ 37573541, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 32), третя особа: Запорізька міська рада Департамент з управління житлово-комунальним господарством (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 46 А) про визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання її провести - задовольнити частково.
Зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району здійснити дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 без наявності ордера про надання жилої площі, на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.04.2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод