Справа № 346/1102/21
Провадження № 3/346/871/21
21 квітня 2021 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, за ч. 1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
12.02.2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.44-3 КУпАП, в якому вказано, що 12.02.201 року о 22:30 год. в м.Коломия, по вул. Довбуша, 147 В, в приміщенні кафе "Перехрестя", Івано-Франківської області, ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, а саме в приміщенні кафе сиділи за одним столом на відстані менше 2 метрів один від одного, чим порушила п.2 п.п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вказаному правопорушенні заперечила та підтримала подане нею 06.04.2021 року письмове пояснення, в якому зазначено, що декілька років згідно з договором позички, останній із яких укладено 31.12.2020 року, діяльність кафе веде інша особа, а вона є тільки власником приміщення, яке передала в тимчасове безоплатне користування відповідно до цього договору, про що долучила відповідні документи. Вважає, що протокол складений відносно особи, яка не може нести відповідальності за вказаною статтею. Тому просить провадження в даній справі закрити.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Виходячи з вимог ст. 280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч. 1 ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.254 КУпАП єдиним документом, в якому може бути зафіксований зміст адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення. Дана норма Закону є імперативною і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з положеннями, викладеними у справах ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 046603 від 12.02.2021 року, вказаного дня о 22:30 год. в м. Коломия, по вул. Довбуша, 147, в приміщенні кафе "Перехрестя", Івано-Франківської області, ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність, а саме в приміщенні кафе сиділи за одним столом на відстані менше 2 метрів один від одного, чим порушила п.2 п.п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року.
Згідно з долученими до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, договору позички від 31.12.2020 року та акту приймання передачі до нього від 31.12.2020 року ОСОБА_1 частину приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (площею 210,4 кв.м.), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 передала в тимчасове безоплатне користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (а.с. 28-36).
З оглянутого відеозапису, що долучений до матеріалів справи, встановити місце проведення зйомки та осіб, які проводили відеозапис, не можливо, він не містить жодної інформації про причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі відсутні дані про технічний пристрій, на який здійснювалася відеофіксація, а також свідки вказаної події.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Отже, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 порушила правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Наявність протоколу, без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість. Тому приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. В зв'язку з цим провадження в даній справі слід закрити.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, -
провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.44-3 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя Яремин М. П.