Справа № 315/303/21
Номер провадження № 2-а/315/4/21
20 квітня 2021 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Дмитренко В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області адміністративну справу за уточненою позовною заявою:
ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №602752 від 13.02.2021 року, -
01.03.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області рядового поліції Бєлан Р.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №602752 від 13.02.2021 року.
01.03.2021 року ухвалою судді позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
23.03.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з уточненою позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №602752 від 13.02.2021 року.
В уточненому позові позивач посилався на те, що 13.02.2021 року поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області рядовим поліції Бєлан Р.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 602752. Підставою для винесення Постанови стало нібито порушення п.п. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, а саме: керування транспортним засобом без наявного при собі посвідчення водія категорії «В». У зв'язку з цим поліцейським прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Так, відповідно до підпунктів «а», «б» та «г» пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В той же час, чинне законодавство України передбачає можливість і право водіїв не мати при собі посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, за умови наявності вказаних документів в електронному вигляді.
Так, згідно п. 6, 7 Порядку застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 року №956, е-посвідчення та е-свідоцтво пред'являються власником транспортного засобу або особою, яка є належним користувачем транспортного засобу і відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, на смартфоні без додаткового пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, а також документа, що посвідчує особу. Поліцейський проводить перевірку достовірності пред'явлених особою е-посвідчення та е-свідоцтва за допомогою технічних засобів, зокрема з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) та відомостей з єдиної інформаційної системи МВС.
На виконання вимог Порядку ним здійснено усі передбачені дії, а також отримано е-посвідчення і е-свідоцтво, які сформовані і завантажені в мобільний додаток «Дія», що встановлений на належному йому смартфоні. Після зупинки 13.02.2021 року керованого ним транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред'явити передбачені п.2.1 ПДР документи він запропонував перевірити наявність таких документів за допомогою мобільного додатку «Дія». В той же час, поліцейським не взято до уваги пропозицію і повідомлено, що, не зважаючи на наявність е-посвідчення та е-свідоцтва, він зобов'язаний мати при собі посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках. Після цього поліцейський виніс оскаржувану Постанову.
Вважає, що у порушення вимог Порядку поліцейським не взято до уваги факт наявності у нього е-посвідчення та е-свідоцтва, не здійснено перевірку його достовірності, у зв'язку з чим прийнято протиправне рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, поліцейським не з'ясовано всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно винесено оскаржувану Постанову та неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, в порушення вимог ст.285 КУпАП після винесення Постанови поліцейським не вручено йому її копію, тому 26.02.2021 року він звернувся до Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про видачу копії, однак працівником Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області було повідомлено, що копія Постанови була направлена поштою 24.02.2021 року, тобто після спливу строку на її скарження. У той же день (26.02.2021 року) копія Постанови надійшла на його адресу.
З урахуванням викладеного, прохав: 1) визнати поважними причини пропуску строку на подання скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення; 2) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 602752, винесену 13.02.2021 року поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області рядовим поліції Бєлан Р.В., і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; 3) стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області витрати на оплату судового збору у сумі 454 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, подав 20.04.2021 року заяву, в якій прохав справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав судові витрати залишити за ним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутність представника не подав, відзив на позов не подав.
Тому суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
У відповідності до вимог ч.2 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, надані позивачем, як обґрунтування позовних вимог, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 13.02.2021 року постановою серії БАА № 602752 поліцейського СРПП Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області рядового поліції Бєлан Р.В. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 13.02.2021 року о 09:21 в м. Гуляйполе Запорізької області по провул. Гвардійський поблизу КСК «Сучасник» водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21099», р/н НОМЕР_1 , та не мав при собі (не пред'явив для перевірки) посвідчення водія категорії «В», чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.8).
Позивач свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, вважає, що для притягнення його до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, передбачена відповідальність у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, відповідно до підпунктів «а», «б» та «г» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно п. 6, 7 Порядку «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 року №956, Е-посвідчення та е-свідоцтво пред'являються власником транспортного засобу або особою, яка є належним користувачем транспортного засобу і відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, на смартфоні без додаткового пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, а також документа, що посвідчує особу. Поліцейський проводить перевірку достовірності пред'явлених особою е-посвідчення та е-свідоцтва за допомогою технічних засобів, зокрема з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) та відомостей з єдиної інформаційної системи МВС.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, перевіряючи законність та обґрунтованість винесеної постанови, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, не доведена, так як відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Так, поліцейським в порушення вимог Порядку «Про реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2019 року №956, не взято до уваги факт наявності у ОСОБА_1 посвідчення та Е-свідоцтва, не здійснено перевірку за допомогою технічних засобів без додаткового пред'явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, зокрема з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) та відомостей з єдиної інформаційної системи МВС, у зв'язку з чим прийнято протиправне рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Вказані обставини підтверджується наданими ОСОБА_1 доказами, а саме: скріншотами мобільного додатку «Дія» користувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до яких останній має посвідчення водія категорії «В», «С», видане ТСЦ 2345, яке дійсне до 05.03.2021 року, та має свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6).
Таким чином, суд доходить висновку, що поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу не з'ясовано всі обставини, передбачені статтями 247, 280 КУпАП, у зв'язку з чим безпідставно та неправомірно винесено Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Крім того, суд вважає, що позивачем пропущено строк подання позовної заяви щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності з поважних причин, з огляду на те, що оскаржувану постанову від 13.02.2021 року позивач отримав поштою 26.02.2021 року (а.с.10), тобто після спливу строку на її скарження, а до суду позивач звернувся 01.03.2021 року, а тому суд за заявою позивача поновлює йому строк на оскарження постанови.
А тому суд відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності скасовує рішення суб'єкта владних повноважень і закриває справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-9, 19, 20, 25, 77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 126, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №602752 від 13.02.2021 року, - задовольнити.
Постанову серії БАА №602752 від 13.02.2021 року, винесену поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області рядовим поліції Бєлан Р.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч.4 ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.М.Телегуз