Справа № 342/456/21
Провадження № 2/342/460/2021
21 квітня 2021 року м. Городенка
Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна (державний орган - Державна казначейська служба України) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів суду (в особі судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновського М.М.),
Позивач ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 (як зазначено в позовній заяві), звернувся до суду з позовом до держави Україна (державний орган - Державна казначейська служба України, місцезнаходження: вул. Бастіонна, 6 м. Київ) та просить стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030 на його користь 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди та судові витрати.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.4 ст.28 ЦПК України позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази про зареєстроване місце проживання чи перебування позивача, яке ним зазначено в позовній заяві, що не дає можливість суду визначити територіальну юрисдикцію (підсудність) справи.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Таким чином, позивачу необхідно надати докази на підтвердження зареєстрованого його місця проживання чи перебування на території, яка відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Городенківського районного суду Івано-Франківської області.
При цьому слід зауважити, що залишення заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 28, 175, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави Україна (державний орган - Державна казначейська служба України) про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів суду (в особі судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновського М.М.), - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки усунути шляхом надання доказів про зареєстроване місце проживання чи перебування позивача на території, яка відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Городенківського районного суду Івано-Франківської області.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Гайдич Р. М.