2-р/754/11/21
Справа № 757/17415/19-ц
Іменем України
16 квітня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
за участі секретаря судового засідання - Загуменної К.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву подану позивачкою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 23.12.2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2020 року ухваленому у цивільній справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Від позивачки у справі ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про роз'яснення заочного рішення суду в якій вона посилається на те, що 04 березня 2021 року вона звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради для виконання Рішення. Державним реєстратором було надано Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, яка аргументована тим, що, під час розгляду заяви та документів встановлені суперечності: договір довічного утримання від 12.03.1997 р. був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , тоді як заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2020 року справа №757/17415/19-ц було ухвалено розірвати договір довічного утримання, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речевих прав на нерухоме майно, право власності за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Посилаючись на неможливість виконання заочного рішення, заявниця просить його роз'яснити.
В судове засідання учасники судового розгляду не з"явилися, були повідомлені належним чином про день та час розгляду заяви. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
В силу зазначеної норми процесуального права роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
23 грудня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12 березня 1997 року та успадкований ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Двадцятої Київської державної нотаріальної контори Сердюк Н.А. за реєстровим №4-1688.
З огляду на норми процесуального законодавства, суд роз'яснює заочне рішення від 23 грудня 2020 року керуючись наступними обставинами справи:
12 березня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Договір про довічне утримання, посвідчений державним нотаріусом двадцятої Київської державної нотаріальної контори, Сердюк Н.А. за реєстровим номером 4-1688. Предметом Договору довічного утримання (далі по тексту -Договір) була передача у власність ОСОБА_3 належної Позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_2 . Дана квартира складається з двох кімнат, загальною площею 44,1 кв.м, житловою площею -29,2 кв. м.(п.2 Договору).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті, квартира АДРЕСА_2 , що належить Позивачці на праві власності, відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, як спадок, перейшла до її сина, ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом реєстраційний №3789 та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
07 червня 2019 року Позивач отримала Лист від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Бондаренко Галини Олександрівни про те, що 30 травня 2019 року нею було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , його сестрі - ОСОБА_2 .
Таким чином, стороною Договору про довічне утримання, укладеного 12 березня 1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , шляхом спадкування стала ОСОБА_2 .
Статтею 757 ЦК України встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) можливий перехід обов'язків набувача у разі його смерті до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Таким чином, ОСОБА_2 , шляхом спадкування за законом, набула обов'язків набувача за Договором довічного утримання від 12 березня 1997 року, а не право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Правові наслідки розірвання договору довічного утримання у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків набувачем визначено статтею 756 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Згідно ч. 1,2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
23 грудня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 12 березня 1997 року посвідчений державним нотаріусом Двадцятої Київської державної нотаріальної контори Сердюк Н.А. за реєстровим №4-1688, що успадкований ОСОБА_2 .
З огляду на вищевикладене, виконання заочного рішення про розірвання договору довічного утримання відбувається шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 за відчужувачем, тобто ОСОБА_1 та знімаються будь-які обтяження з даного об'єкту нерухомого майна.
Керуючись п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14, ст. ст. 260, 269, 271, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду - задовольнити.
Роз'яснити, що виконання заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, відбувається шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 за відчужувачем, тобто ОСОБА_1 та знімаються будь-які обтяження з даного об'єкту нерухомості.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: