Справа № 539/901/21
Провадження № 3/539/311/2021
22 квітня 2021 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Алтухова О.С., розглянувши матеріал, який надійшов із Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
24.02.2021 року о 00 год 01 хв ОСОБА_1 в м. Лубни, площа Ярмаркова,2, керував автомобілем ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : нестійка хода, запах алкоголю з поржнини рота, почервоніння обличчя. Згідно висновку медичного огляду в КП «ЛЛІЛ» Лубенської міської ради № 60 від 24.02.2021 року водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Крім того, 24.02.2021 року о 10 год 24 хв ОСОБА_1 в м. Лубни, по вул. Мистецькій, керував автомобілем ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме : запах алкоголю з поржнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків.
Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.9-а) Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає:
за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,
за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під час дослідження адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що свідчать протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №242611 від 24.02.2021 року, та серії ААБ № 159286 від 24.02.2021 року, де вказані свідки події ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також їх письмовими показами, в яких вони вказали, що 24.02.2021року були запрошені поліцейськими в якості свідків при запропонуванні ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в медичному закладі, однак він відмовився в категоричній формі.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння 24.02.2021 року також підтверджується відеозаписом події, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 від освідування на встановлення стану сп'яніння відмовився в присутності свідків.
Винуватість ОСОБА_1 окрім протоколів про адміністративне правопорушення підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння № 60 від 24.02.2021 року, та відеозаписами з бодікамер.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 № 1452/735.
Таким чином, працівниками органу поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП від 24.02.2021 та, було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють порядок огляду водіїв під час складання протколів запропоновано ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, з чим він погодився і який він пройшов під час складання першого протоколу та відмовився під час складання другого протоколу.
З протоколу серії ДПР18 № 242611 від 24.02.2021 та протоколу серії ААБ № 159286 від 24.02.2021 також встановлено, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не видучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, ЗУ «Про судовий збір», суд -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 20400,00 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 а користь держави судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду О.С. Алтухова