08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/131/21
381/2675/20
21 квітня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Соловей Г.В.,
з участю секретаря - Момот Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
16.10.2020 року адвокат Гоголєва О.А. в інтересах позивача ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач та відповідач перебували в шлюбі, під час якого у сторін народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Післ я розірвання шлюбу дочка залишилась проживати з позивачкою, а з відповідача на її користь було стягнуто аліменти у розмірі ј частин всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.04.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Представник позивача вказує, що відповідач сплачував аліменти не повністю, внаслідок чого станом на 07.09.2020 року у відповідача утворилась заборгованість, загальний розмір якої склав 97845,68 грн.
Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 29878,01 грн за період з 04.04.2012 року по 07.09.2020 рік.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.11.2021 року дана справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в судове засідання.
В судовому засіданні 18.02.2021 року представником позивача подано заяву про виправлення описок та арифметичних помилок в позовній заяві, відповідно до якої просив вважати вірними позовні вимоги в редакції: «Стягнути з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 967352,56 грн за період з 01.04.2012 року по 16.10.2020 року». Також представником позивача подано заяву про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2021 року вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, через канцелярію суду представник позивача подав письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, справу просить слухати у її відсутність. Проти винесення заочного рішення не заперечували.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з 17.12.2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 19.10.2012 року було розірвано.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 21.10.2011 року виконавчим комітетом Луговиківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.
08.05.2014 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та їй було присвоєне прізвище чоловіка « ОСОБА_3 ».
Відповідно до виконавчого листа, виданого Чорнухинським районним судом Полтавської області 14.02.2013 року, з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму у місяць для дитини відповідного віку до повноліття дитини починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач вказане рішення суду не виконує, що призвело до утворення заборгованості по аліментах на утримання дитини в сумі 97845,68 грн станом на 07.09.2020 року, що підтверджено довідкою-розрахунком заборгованості по аліментах, виданою Фастівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).
Частиною 4 ст. 194 Сімейного кодексу України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За загальними правилами відповідальності за прострочення виконання зобов'язання слід виходити із презумпції вини платника аліментів, який прострочив сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Саме на відповідача, який прострочив сплату аліментів, покладається тягар доказування протилежного.
Таким чином, звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань по сплаті аліментів можливо лише в тому випадку, коли заборгованість виникла з незалежних, поважних причин, які в кожному конкретному випадку оцінюються судом з огляду на обставини справи.
Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з незалежних від нього причин, що передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Як встановлено судом, внаслідок невиконання відповідачем рішення суду про стягнення аліментів, за ним існує заборгованість по виплаті аліментів.
Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено, отже наявна вина відповідача у виникненні заборгованості є підставою для стягнення неустойки (пені).
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це один зі способів забезпечення виконання зобов'язання. Її завданням є сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
При розрахунку пені за прострочення сплати аліментів суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Строк прострочення вираховується з урахуванням зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
Згідно з уточненим розрахунком, наданим представником позивача, розмір неустойки (пені) за період з 01.04.2021 року по 16.10.2020 рік становить 967352,68 грн.
В обґрунтування вказаного розрахунку заборгованості представник позивача вказала, що сума неустойки по сплаті аліментів з 01.07.2017 року по 16.10.2020 року (період, коли відбулися зміни в ч.1 ст.196 СК України) - 337773,59 грн, однак оскільки неустойка (пеня) по заборгованості по сплаті аліментів не може перевищувати 100% заборгованості по аліментах, яка складає 97845,68 грн, то стягнення з відповідача підлягає сума 97845,68 грн. Крім того, до 01.07.2017 року не було обмежень щодо розміру неустойки (пені) по заборгованості по сплаті аліментів, тому сума неустойки (пені) з квітня 2012 року по 01.07.2017 рік підлягає стягненню в повному обсязі та складає 869506, 88 грн.
Суд не може погодитися з таким твердженням представника позивача з огляду на наступне.
Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до статті 196 СК України. Зокрема, частину першу викладено в такій редакції: «1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».
Норма закону, яка встановлювала граничний розмір пені, яка може бути стягнута в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, у розмірі, що не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, діяла на момент виникнення правовідносин щодо стягнення пені та є обставиною, що пом'якшує відповідальність, а тому підлягає застосуванню стаття 196 СК України, до внесення змін Законом України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, на підставі частини першої статті 58 Конституції та має зворотню дію в часі.
Наданий позивачкою розрахунок суд приймає за основу для нарахування пені, так як він проведений відповідно до вимог ст.196 СК України за період несплати аліментів на утримання дитини.
Разом з тим,оскільки нарахований представником позивача розмір пені перевищує розмір заборгованості, суд вважає за необхідне стягнути пеню у розмірі, який дорівнює 100 відсотків заборгованості, тобто 97845,68 грн за період з 04.04.2012 року по 07.09.2020 року.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст.4,12,13,76-82, 258, 259, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. 180,196 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер: НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_2 ), неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 97845,68 грн (дев'яноста сім тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 68 копійок) за період з 04.04.2012 року по 07.09.2020 року.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 840,80 грн судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В. Соловей