Справа № 991/2414/21
Провадження № 1-кс/991/2459/21
20 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
(1) Зміст поданої скарги
08.04.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.
З її змісту вбачається, що 06.04.2021 скаржник звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) з заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Відповідь про внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), в тому числі витяг з ЄРДР, він не отримав. А тому, вважає, що заява до ЄРДР не вносилася. У зв'язку з цим, просить постановити ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести відомості з заяви ОСОБА_3 від 06.04.2021 до ЄРДР та надати заявнику відповідний витяг.
(2) Позиції учасників провадження
Особа, яка подала скаргу у судове засідання не з'явився. В скарзі просив розглянути її за його відсутності.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з'явився. Натомість, до суду надійшли пояснення представника НАБУ на скаргу. Зазначає, що до НАБУ надійшла заява ОСОБА_3 від 06.04.2021, яка зареєстрована 07.04.2021 за № Д-4452 щодо можливих протиправних дій окремих суддів Київського апеляційного суду та Печерського районного суду міста Києва під час розгляду справи № 757/30069/19-к за обставин наведених в заяві та з інших питань. У заяві ОСОБА_3 не наведено об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення вказаними суддями кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ. У зв'язку з цим, відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Бездіяльність з боку службових осіб НАБУ відсутня. А тому, просить в задоволенні скарги відмовити та розглянути справу без участі представника НАБУ за наявними письмовими поясненнями.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу та представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З аналізу вказаних норм вбачається обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у своїй заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
У випадку, якщо зі змісту заяви неможливо встановити цих загальних ознак, тобто чи могло бути вчинено злочин взагалі, такі відомості до реєстру не підлягають внесенню.
Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали та пояснення, що надійшли від представника НАБУ.
Встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до НАБУ з заявою від 06.04.2021. В заяві вказує, що в період з 10.06.2019 до 21.08.2019 службові особи Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області звернулися до судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_4 з пропозицією отримати неправомірну вигоду за відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ТУ ДБР в місті Києві щодо невнесення відомостей з заяви ОСОБА_3 від 03.06.2019 про вчинені працівниками Бородянського ВП кримінальних правопорушень. А саме - перевищення службових повноважень, порушення права підозрюваного на захист та катування, яке виразилось в застосуванні кайданок до ОСОБА_3 протягом 5-6 годин, з метою примусити надати визнавальні показання щодо себе, свідками чого були понад 10 осіб, та особа має тілесні ушкодження. А у випадку доведення їх вини в суді їм загрожує реальний строк покарання. Заявник підозрює, що ОСОБА_4 прийняв пропозицію працівників Борордянського ВП та відмовив у задоволенні скарги на бездіяльність ТУ ДБР щодо невнесення заяви без повідомлення ОСОБА_3 про дату і час розгляду скарги, не направляв судове рішення заявнику та для оприлюднення в ЄРДР протягом майже року з моменту його ухвалення. Також, він звернувся з заявою про відвід складу суду від участі у справі № 757/30069/19-к через недовіру суду. Ухвалою КАС від 11.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Печерського суду від 21.08.2019 якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність ТУ ДБР скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Однак, заява про відвід суду розглянута не була, матеріали справи застрягли в Київському апеляційному суді в порушення триденного строку направлення матеріалів справи до суду першої інстанції. Виходячи з цього, заявник підозрює суддів Київського апеляційного суду в тому, що вони в період з 05.02.2021 до 11.03.2021 отримали від працівників Бородянського ВП невстановлену заявником суму коштів за сприяння в уникненні від кримінальної відповідальності за злочини та затягування передачі справи на новий судовий розгляд до спливу строків притягнення до відповідальності працівників Бородянського ВП. Іншого розумного пояснення усіх «випадковостей» та «співпадінь» в ході розгляду справи заявник не вбачає. Крім того, він просить ретельно перевірити факти можливого отримання неправомірної вигоди усіма суддями, що здійснювали розгляд справи № 757/30069/19-к в судах першої та апеляційної інстанції в період з 10.06.2019 до сих пір.
Не здійснюючи детального аналізу обставинам, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у ній не наведено конкретних, відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення суддями злочину, визначеного ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
Із змісту поданої заяви вбачається, що доводи скаржника ґрунтуються виключно на припущенні про отримання суддями неправомірної вигоди, виходячи з тих рішень, які ними приймались та інших вчинених дій. Як вказує сам заявник у скарзі «іншого розумного пояснення усіх випадковостей та співпадінь в ході розгляду справи заявник не вбачає». При цьому, в заяві не зазначено конкретних фактичних відомостей та обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва та суддями Київського апеляційного суду кримінального правопорушення, з чим закон пов'язує внесення відомостей до ЄРДР. Припущення ОСОБА_3 про отримання суддями неправомірної вигоди ґрунтуються на суб'єктивній оцінці заявника, оскільки злочинність дій не підтверджується ніякими об'єктивними даними, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.
З урахуванням того, що у заяві не зазначено достатніх відомостей, які могли б свідчити про вчинення суддями кримінального правопорушення, слідчий суддя робить висновок, що подана скарга є необґрунтованою. Отже, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1