Справа № 761/2037/14-ц
Провадження № 6/761/126/2021
26 лютого 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Колзаковій К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №761/2037/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2014р. по цивільній праві №761/2037/14-ц, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
У вересні 2020р. заявник ТОВ «АНСУ» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Свої вимоги сторона заявника обґрунтовувала тим, що ухвалою суду від 08 травня 2019р. замінено сторону стягувача по вказаній справі з позивача на заявника. 11 березня 2020р. суд ухвалив видати заявнику дублікат виконавчого листа, однак, у зв'язку з карантинними заходами ухвала суду набрала законної сили 04 серпня 2020р. Однак дублікат виконавчого листа судом не був направлений стороні, та був отриманий представником особисто 08 вересня 2020р., тобто після спливу строку його пред'явлення. Враховуючи вищевказані обставини, сторона заявника зазначає, що була позбавлена можливості скористатися своїм правом та направити виконавчий лист до виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, представник заявника клопотав про розгляд справи без його участі.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 433 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Суд, дослідивши і перевіривши матеріали справи, вважає, що подана заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).
Судом встановлено, що 02 квітня 2015р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист по справі №761/2037/14-ц.
26 червня 2017р. Голосіївським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 травня 2019р. замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2014р. по цивільній справі № 761/2037/14-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТОВ «АНСУ».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2020р. видано дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по справі №761/2037/14-ц за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Сторона заявника, як на підставу поважності причин пропуску строку пред'явлення дублікату виконавчого листа до виконання посилається на те, що ухвала суду, якою зобов'язано видати дублікат виконавчого листа, з урахуванням процесуальних строків набрання ухвалами законної сили під час дії карантину, набрала законної сили лише 04 серпня 2020р., тобто вже після пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Крім того, заявником здійснювалися заходу щодо отримання ухвали та дублікату виконавчого листа шляхом направлення на адресу суду заяви, однак судом не була виконана заява та не було надіслано запитуваних документів.
Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29 липня 1998р., п. 37).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.
З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню, оскільки строк пред'явлення дублікату виконавчого листа до примусового виконання був пропущений не з вини стягувача.
Керуючись ст. ст. 18, 258-261, 268, 353-355, 433 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №761/2037/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Поновити пропущений строк для пред'явлення дублікату виконавчого листа №761/2037/14-ц по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 02 березня 2021р.
Суддя: