Справа № 761/8766/21
Провадження № 1-в/761/135/2021
09 березня 2021 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши клопотання ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання.
Згідно клопотання ОСОБА_2 була засуджена 13.03.2019 вироком Святошинського районного суду міста Києва за ст.190 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі. Вирок набув законної сили. Враховуючи, що вона утримувалася під вартою до ухвалення вироку, просить зарахувати їй у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення.
Перевіривши клопотання, вважаю, що воно не підлягає розгляду в Шевченківському районному суді міста Києва, виходячи з такого:
Відповідно до положень ч.1, ч.6 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким невідбуто повністю.
У пункті 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», визначено коло суб'єктів, які можуть ініціювати застосування цього Закону, в тому числі, шляхом звернення до суду з клопотанням. З урахуванням наведеного слід вважати, що пункти 2 і 3 Прикінцевих положень нерозривно пов'язані між собою та визначають порядок застосування цього Закону до осіб, щодо яких на момент набрання чинності Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким невідбуто повністю.
З огляду на системний аналіз положень ст.ст.537, 539 КПК України, питання зарахування строку попереднього ув'язнення під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч.6 ст.9 КПК України, має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п.2 ч.2 ст.539 КПК України), або місцевим судом, який ухвалив вирок (п.4 ч.2 ст.539 КПК України).
Згідно клопотання ОСОБА_2 була засуджена 13.03.2019 вироком Святошинського районного суду міста Києва за ст.190 ч.4 КК України до 7 років позбавлення волі. Вирок набув законної сили.
При цьому, відповідно до ст. 86 Кримінально-виконавчого кодексу України, вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, тобто зазначеним органом визначається місце відбування покарання засудженим, яке, у розумінні ст. 539 КПК України, і є місцем виконання вироку.
У зв'язку із зазначеним, оскільки відомостей про те, що ОСОБА_2 на території Київського СІЗО відбуває покарання суду не надано, а вирок був ухвалений Святошинським районним судом міста Києва його клопотання не може бути розглянуто у Шевченківському районному суді міста Києва і підлягає поверненню заявнику, що не позбавляє його права звернутися з таким клопотанням до належного суду.
З огляду на викладене, керуючись, ст.ст.9, 537, 539 КПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання - повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1