Справа № 752/3218/20
Провадження № 1-в/761/2/2021
09 березня 2021 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019 у кримінальному провадженні №12018100010008855 від 19.09.2018,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, яке мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019 у кримінальному провадженні №12018100010008855 від 19.09.2018 накладено арешт на майно, вилучене 05.03.2019 під час проведення обшуку за адресою розташування ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН» по вулиці Щекавицькій, 30/39, кв.128, в м. Києві, а саме: системний блок до комп'ютера «Dell-Wostro», печатку ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН». Арешт на майно накладався з метою збереження речових доказів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2020 кримінальне провадження №12018100010008855 від 19.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 закрито.
Враховуючи, що кримінальне провадження закрито, необхідність в подальшому існуванні арешту майна відпала, у зв'язку з чим представники власника майна просять скасувати арешт зазначеного вище майна.
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, надавши додаткові матеріали до клопотання.
Прокурор в судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна без участі прокурора, долучивши до неї копію ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019, якою був накладений арешт, питання про скасування якого порушується у клопотанні адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також вказав, що кримінальне провадження №12018100010008855 закрито судом.
Відповідно до аб.2 ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши клопотання, додані до нього матеріали, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 28.09.2020 кримінальне провадження №12018100010008855 від 19.09.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 закрито. Вказана ухвала переглянута судом апеляційної інстанції та ухвалою Київського апеляційного суду від 20.01.2021 залишена без змін.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019 у кримінальному провадженні №12018100010008855 від 19.09.2018 накладено арешт на майно, вилучене 05.03.2019 під час проведення обшуку за адресою розташування ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН» по вулиці Щекавицькій, 30/39, кв.128, в м. Києві, а саме: системний блок до комп'ютера «Dell-Wostro», печатку ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН». Арешт на майно накладався з метою збереження речових доказів.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконання вироку.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов протии Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов протии Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Таким чином, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН» належним йому на праві власності майном на підставі зазначених обставин, оскільки представниками власника майна доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, враховуючи закриття кримінального провадження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ("Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот протии Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші протии Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що існує правова підстава для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а отже, клопотання про скасування арешту майна у підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174, 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.03.2019а саме на: системний блок до комп'ютера «Dell-Wostro», №5PW1ZC2, сервісний код - 12449406242, печатку ТОВ «МЕДЕК КОРПОРЕЙШН» (код ЄДРПОУ 40918444).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1