Справа № 761/7503/21
Провадження № 1-кс/761/5189/2021
04 березня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ПАТ «Укрнафта», на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_4 від 03.02.2021 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42017000000003526 від 06.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.3 ст.206, ч.2 ст.397, ч.2 ст.387, ч.2 ст.163, ст.232, ч.1 ст.182 КК України,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла зазначена скарга, яка мотивована тим, що слідчими Центрального апарату Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003526, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 397, ч. 2 ст. 387, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 163, ст. 232КК України, в межах якого досліджуються обставини перевищення працівниками НАБУ своїх повноважень під час проведення обшуку, протидії законній господарській діяльності юридичної особи, втручання в діяльність представника особи по наданню правової допомоги, а також розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000722.
13.03.2018 ПАТ «Укрнафта» була вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого у кримінальному провадженні №42017000000003526, а 22.02.2019 - у кримінальному провадженні №42018000000002570.
24.03.2020 адвокатом ОСОБА_3 слідчому ДБР ОСОБА_5 , яким на той час здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003526, було заявлено клопотання №34 про проведення слідчих та процесуальних дій, у т.ч. про огляд за участю представника потерпілого отриманих від Національного антикорупційного бюро та Міністерства юстиції України документів.
01.04.2020 у зв'язку із тим, що адвокат ОСОБА_3 не отримав ані повідомлення про задоволення клопотання, ані копії мотивованої постанови про повну або часткову відмову в його задоволенні, він звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив зобов'язати слідчого розглянути у встановленому законом порядку його клопотання №34 від 24.03.2020.
08.04.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/14201/20 мою скаргу було задоволено та зобов'язано слідчого ОСОБА_5 або іншого уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні №42017000000003526 розглянути зазначене клопотання відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
15.07.2020 він отримав звичайне поштове відправлення від Державного бюро розслідувань із копією постанови слідчої ОСОБА_6 від 03.04.2020 про відмову в задоволенні мого клопотання №34 від 24.03.2020 та супровідним листом №9020-20/10-5-02-01-9110/20 від 09.07.2020.
22.07.2020 він звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на вказану постанову, вказавши на хибність висновків слідчої ОСОБА_6 про неможливість досягнення мети тих слідчих дій, про проведення яких я просив.
11.09.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/22077/20 його скаргу було повернуто у зв'язку із тим, що постановою прокурора від 15.07.2020визначено підслідність кримінального провадження №42017000000003526 за Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві, яке знаходиться за адресою: місто Київ, б-р Лесі Українки, 26 (7 поверх), що за адміністративно-територіальним поділом віднесена до Печерського району м. Києва. Власне, під час розгляду вказаної справи він і дізнався про зміну органу досудового розслідування.
Наприкінці жовтня 2020 року адвокат ОСОБА_3 отримав листа №11-23511/02-2020 від 02.10.2020 за підписом слідчого Першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_7 про те, що досудове розслідування дійсно доручено слідчим першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Києві, а про дату та час надання йому для ознайомлення матеріалів кримінального провадження буде повідомлено додатково.
16.11.2020 постановою прокурора Київської місцевої прокуратури (процесуального керівника у кримінальному провадженні) підслідність кримінального провадження №42017000000003526 була визначена за підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.
11.12.2020 скаржник звернувся до детектива УВК НАБУ з клопотанням №34-1 про проведення слідчих дій,яке за змістом було аналогічним клопотанню №34, що було заявлене 24.03.2020 слідчому ДБР ОСОБА_5
19.12.2020 він отримав лист №131-252/42952 від 14.12.2020 за підписом детектива УВК НАБУ ОСОБА_4 , з якого йому стало відомо про відсутність підстав для розгляду клопотання №34-1, оскільки слідчою ГСУ ДБР ОСОБА_6 03.04.2020 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання №34 від 24.03.2020.
23.12.2020 він звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність детектива ОСОБА_4 , що полягала у нерозгляді нею його клопотання №34-1 від 11.12.2020 та з іншою скаргою - на постанову слідчої ГСУ ДБР ОСОБА_6 від 03.04.2020 про відмову у задоволенні його клопотання №34 від 24.03.2020.
28.01.2021 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/28415/20 постанову слідчої ДБР ОСОБА_6 від 03.04.2020 про відмову у задоволенні його клопотання №34 від 24.03.2020 було скасовано; іншою ухвалою у справі №760/28419/20 - зобов'язано детектива УВК НАБУ ОСОБА_4 розглянути моє клопотання №34-1 від 11.12.2020.
20.02.2021 адвокат ОСОБА_3 отримав лист №131-252/5063 від 16.02.2021 за підписом детектива УВК НАБУ ОСОБА_4 із копією постанови вказаного детектива про відмову у задоволенні його клопотання №34-1 від 11.12.2020, оскільки слідчою ГСУ ДБР ОСОБА_6 03.04.2020 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання №34 від 24.03.2020, яка рішенням уповноваженої особи не скасована.
Станом на день винесення оскаржуваної постанови постанова слідчої ДБР ОСОБА_6 від 03.04.2020 про відмову у задоволенні його клопотання №34 від 24.03.2020 вже була скасована ухвалою слідчого судді від 28.01.2021 у справі №760/28415/20, отже твердження детектива УВК НАБУ ОСОБА_4 про те, що зазначена вище постанова «рішенням уповноваженої особи не скасована» не відповідає дійсності.
Чинний КПК України не містить норм, які б дозволяли слідчому чи прокурору відмовляти у задоволенні клопотань учасників кримінального провадження у зв'язку із тим, що у задоволенні подібного клопотання було відмовлено слідчим іншого органу досудового розслідування.
Натомість відповідно до приписів ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частина 2 статті 220 КПК України визначає, що про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тож виключно за відсутності підстав для задоволення клопотання може бути визнано обґрунтованою постанову слідчого (детектива) чи прокурора про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Таким чином, підставами для задоволення клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій є наявність інформації, що за наслідком проведення таких дій можуть бути здобуті докази у кримінальному провадженні.
З аналізу положень ст. 110 КПК України вбачається, що постанова про відмову в задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено відповіді на всі поставлені питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Однак, детективом УВК НАБУ ОСОБА_4 під час прийняття оскаржуваної постанови не були дотримані вимоги зазначених норм КПК України, оскільки нею не були зазначені переконливі мотиви (підстави) відмови у задоволенні клопотання, ба більше - вони відсутні взагалі. Відтак, оскаржувана постанова не є належним чином вмотивованою, що само по собі є достатньою підставою для її скасування.
Перешкодою для задоволення клопотання №34-1 детектив визначила відсутність дозволу детектива НАБУ, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000722, на розголошення відомостей останнього. Звісно, що такого дозволу детективи НАБУ та їх керівництво не надавали і не дадуть за жодних обставин, оскільки вони зацікавлені у результатах розслідування кримінального провадження №42017000000003526. Одночасно із цим у клопотанні №34-1 мною порушено питання отримання протоколів допиту як від органу досудового розслідування, так і від Міністерства юстиції України, як особи, якій ці відомості вже були розголошені (і вже сама по собі ця обставина свідчить про те, що на розголошення цих відомостей дозвіл був отриманий, а правомірність надання такого «дозволу», як і обсяг та інші обставини такого розголошеного, підлягають встановленню саме у кримінальному провадженні №42017000000003526).
Представник потерпілого звертаючись протягом майже року із адвокатськими запитами та вимогами в порядку ст. 93 КПК України, мав можливість пересвідчитись в бездіяльності Міністерства юстиції України щодо надання відомостей, необхідних для кримінального провадження №42017000000003526, а тому просив звернутись до слідчого судді із клопотанням в порядку Глави 15 КПК України (потерпілий, згідно з висновком Касаційного кримінального суду, наведеним у постанові від 02.04.2020 у справі №161/19398/17, «не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл. Водночас потерпілий має право ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК»).
Підставами вважати, що Міністерство юстиції володіє запитуваними протоколами допиту є надання копій частини вказаних документів потерпілим ОСОБА_8 разом із заявою про кримінальне правопорушення. Однак їх витребування та отримання безпосередньо від особи, на адресу якої ці документи (які, нагадаю, містять відомості досудового розслідування і в силу цього могли використовуватися виключно для цілей лише конкретного кримінального провадження) були поширені службовими особами НАБУ, дозволить перевірити раніше подані докази. Перелічені протоколи допиту не можуть перебувати «у вільному обігу» і могли бути передані Міністерством юстиції України в арбітражну справу №SCC V 2015/092 виключно за умови їх попереднього отримання від службових осіб НАБУ. Витребування, огляд, порівняння протоколів допиту із різних джерел (НАБУ, Мін'юст, потерпілий) забезпечать повноту розслідування обставин розголошення службовими особами НАБУ відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000722.
З огляду на явну необґрунтованість і невмотивованість оскаржуваної постанови адвокат ОСОБА_3 просив її скасувати та зобов'язати слідчого ДБР розглянути його клопотання №34 (34-1) у відповідності до статті 220 КПК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Уповноважений слідчий органу досудового розслідування за викликом в судове засідання не з'явився, що відповідно до частини третьої статті 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги без участі належним чином повідомленого слідчого.
Вислухавши адвоката, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Щодо строку оскарження процесуального рішення слідчого (детектива)
Постанова слідчого (детектива) від 03.02.2021 отримана скаржником 20.02.2021, згідно даних скарги, та до слідчого судді зі скаргою на постанову він звернувся 24.02.2021, тобто в межах десятиденного строку, визначеного частиною першою статті 304 КПК України, відповідно до якої якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, адвокатом ОСОБА_3 подано скаргу на постанову слідчого (детектива) з дотриманням строку на оскарження.
Щодо підсудності скарги Шевченківському районному суді міста Києва
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону.
Відповідно до листа т.в.о. керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 (вих. №132-225/5227 від 17.02.2021) постановою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 16.02.2021 підслідність у кримінальному провадженні №42017000000003526 визначена за слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, яке розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 15, згідно даних офіційного сайту Державного бюро розслідувань (https://dbr.gov.ua/kontakti), що свідчить про те, що вказаний правоохоронний орган за територіальною підсудністю відноситься до Шевченківського районного суду міста Києва.
Щодо суті скарги та перевірки оскаржуваного процесуального рішення слідчого (детектива), оформленого постановою
Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Відповідно до частини п'ятої статті 110 КПК України постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Дослідженням оскарженої постанови встановлено, що старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 03.02.2021 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 №34-1, оскільки представник ПАТ «Укрнафта» в межах цього ж кримінального провадження вже звертався до слідчого із клопотанням, датованим 24.03.2020 за №34, про проведення процесуальних дій, за результатами розгляду якого слідчим ДБР ОСОБА_6 винесено постанову від 03.04.2020 про відмову в його задоволенні та вказане рішення не скасоване, а також посилається на те, що письмовий дозвіл слідчого або прокурора про розголошення відомостей досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження № 42017000000003526 відсутній.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що законодавча вимога щодо вмотивованості постанови, а також обґрунтування мотивів з посиланням на положення КПК України старшим детективом ОСОБА_10 при її винесенні не була дотримана з огляду на те, що вказана постанова носить лише формальний характер без відповідної належної мотивації з посиланням на фактичні обставини та нормативно-правову базу щодо неможливості задоволення клопотання, оскільки у ній не надано оцінки аргументам адвоката щодо його ініціативи у проведенні слідчих дій, які є необхідні для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Крім того, підстава відмови в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 з огляду на подання ним раніше слідчому ДБР аналогічного клопотання, в задоволенні якого було відмовлено, не є належно обґрунтованою підставою з огляду на те, що кожен слідчий, відповідно до частини п'ятої статті 40 КПК України, є самостійним у своїй діяльності, а також відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 28.01.2021 у справі №760/28415/20 постанова слідчого ДБР ОСОБА_6 від 03.04.2020 скасована з огляду на її передчасність та необґрунтованість.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає оскаржувану постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_4 від 03.02.2021 такою, що не містить в собі всіх обов'язкових ознак процесуального рішення та постановлена без належного вмотивування і обґрунтування, у зв'язку з чим, вона підлягає скасуванню.
Щодо прохання скаржника про зобов'язання слідчого ДБР розглянути його клопотання №34 (34-1) в порядку статті 220 КПК України, то вказане прохання задоволенню не підлягає, враховуючи, що скасування постанови автоматично утворює обов'язок у слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке було предметом винесення постанови, яка скасовується.
Керуючись ст. ст. 9, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю ОСОБА_4 від 03.02.2021 про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42017000000003526 від 06.11.2017.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1